Обговорення:Богдана Хмельницького, 33/34

Заангажованість

@Dgho: якщо в розділі я залишу тільки одну точку зору (представників фірми «Gooioord B. V.»), ви погодитесь тоді, що твердження незаангажовані?--Rasal Hague (обговорення) 22:52, 20 березня 2021 (UTC)

Доброго дня, Rasal Hague. Джерело, яке я позначив як "неякісне та ангажоване", повинно бути, щоб відображати думку іншої сторони. Але читач повинен знати, що воно неякісне та ангажоване, щоб тверезо його оцінювати. Рішення суду містить у собі три думки: позивача, відповідача і самого суду. Остання визначає, власне, присуд. Нікому не заборонено не погоджуватися з прийнятим рішенням, але це всього лиш ангажована думка. До речі, мені не зрозуміла значимість факту, що Павліченку не повернули майно з квартири (навіть якщо це справді мало місце). --Dgho (обговорення) 15:03, 21 березня 2021 (UTC)

Дякую, що відповіли! Отже, Ви щаслива людина, якщо не розумієте значимість втрати майна і його повернення. ХХ сторіччя рясне на такі приклади в Україні. Потім 1990-ті. А тепер ще люди втрачають майно під час російсько-української війни й окупації. І для них питання повернення майна - одне з найважливіших.

По ресурсу. Він належить громадській організації, про яку є стаття у Вікіпедії, тобто не якійсь там конторі, статті про які виставляють на швидке вилучення. Є у Вікіпедії статті і про цей сайт/ресурс, і про голову правління, й іноземних членів організації. До її складу входять правозахисники. Серед партнерів організації - НТУ Харківський Політехнічний Інститут, Інститут соціальної і політичної психології НАПН України, Центр близькосхідних досліджень AMES (Київ), Харківська Державна Акажемія Культури, Фонд Європа XXI (Київ) та інші, зокрема і Вікімедіа Україна. Отже, визнавати ресурс такої організації "неякісним" принаймні дивно.

По джерелах. З огляду на результати соцопитувань у суспільстві довіра до судів на рівні похибки. Якщо так підійти, то й ухвали суду можна трактувати як заангажовані. Далі, "неякісне та ангажоване" джерело - це не думка журналістів цього ресурсу. Там лише оприлюднили заяву Павліченка на ім'я мвс Ю. Луценка. Без заангажованих коментарів, аналізу чи маніпуляції з боку ресурсу. Це лише заява. Стаття 1 ЗУ "Про звернення громадян" надає "право звернутися до органів державної влади... із зауваженнями, скаргами,... заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення". Закон не дає визначення "заангажоване звернення". Стаття 8 лише перераховує випадки, коли звернення не підлягають розгляду. І тут не той випадок. Ось чому я досі не розумію підстав виставлення шаблонів.

З повагою--Rasal Hague (обговорення) 18:25, 21 березня 2021 (UTC)

Мені чудово відомо зміст поняття втрати майна за родом професійної діяльності. І я ще раз наголошую, що фраза "Станом на 2019 рік майно, вивезене з прибудови, родині не повернуто" не відповідає на питання "ким?", "чому це важливо?" і "де АД для цього?". Майдан Моніторинг опублікував пряму мову Павліченка, що не дуже підходить під визначення вторинного джерела. Він сказав те, що сказав. Думаєте, всі у зверненнях завжди говорять тільки правду? Суд перевірив і виніс рішення. По факту, всі рішення щодо Павліченків (і в цивільній, і в кримінальній справах) залишені в силі. Амністія - навіть така недолуга - НЕ ОЗНАЧАЄ реабілітації. Подивіться на реальність: злочинець спотворив прекрасну історичну будівлю, а коли суддя захистив історисну спадщину Києва (і захистив права іноземного інвестора!) - вбив його. --Dgho (обговорення) 11:03, 22 березня 2021 (UTC)

Дякую, що знайшли час на відповідь! Зі свого боку, маю деякі зауваження.

1. Про реабілітацію у розділі не йшлось.

2. Якщо юрист називає рішення законодавчого органу і навіть закон недолугим, то ця зважена оцінка професіонала підійде, певно, для характеристики діяльності всіх органів влади, зокрема правоохоронних і судових.

3. У зверненнях ідеться про захист справедливості і неважливо, як тлумачить це заявник. І правда у кожного своя. А органи влади мають відповідати навіть на звернення психічно хворих. Я, розглядаючи це питання, для повноти картини висвітлив і позицію Павліченка, яка Вам дуже не сподобалась, про що свідчить цілий набір виставлених і легко замінюваних залежно від обставин шаблонів. І у мене спочатку, безсумнівно помилково, склалось враження заангажованості такого рішення.

4. Будівництво еркера не кримінально каране діяння, а отже, він по цій справі не злочинець. Але умисне вбивство судді чи будь-кого іншого - злочин. До того ж Зубков, віддаючи йому належне, 2010 року заборонив будівництво потвори на охоронній ділянці біля Софії. Громадськості це відомо.

5. З іншого боку, я не просто дивлюсь на реальність. Я добре в цьому обізнаний. Спотворень історичних споруд по Києву сотні. Але ще гірше, коли такі інвестори і забудовники руйнують історичну панораму міста. А судді - не всі - ухвалюють рішення на їхню користь. Тому тут мова не конкретно про Павліченків. Я дивлюсь на цю справу під більш широким кутом. І розумію, чому вона викликала широкий резонанс. Багатьом проблема захисту своїх квартир та іншого майна від зазіхань "найкращих людей міста" до болі знайома. З одного боку барикад - безправні мешканці, які хоча і можуть подавати заангажовані скарги, але не вірять у справедливе вирішення своєї справи. З ішого боку - інвестори, руйнівники Києва, на захисті бізнес-інтересів яких стоять юристи й суди - знову таки не всі. Зрештою, таке криве задзеркалля призводить до трагедій. З повагою--Rasal Hague (обговорення) 16:24, 22 березня 2021 (UTC)

Я Вас зрозумів. --Dgho (обговорення) 13:29, 23 березня 2021 (UTC)