Обговорення:Богдан Хмельницький

Опитування

На мою думку, стаття потребує глобального редактування. В такому вигляді вона не може бути. Але пропоную голосувати.

День народження

Сучасна історична наука точно приймає 27 грудня 1595 року.

Згідно мого джерела Богдан Хмельницький, В. А. Смолій, В. С. Степанков; стверджують що вирогідна дата народження гетьмана 27 грудня, (день Теодора Начертаного), нороджених в цей день називали саме Богданом. Що шановне панство думає з цього приводу, чи варто цю дату вказати в статті?--Hillock65 16:06, 21 грудня 2006 (UTC)

Його діда по лінії мами звали Богдан. Богдан Ружинський --Tanoooki (обговорення) 14:13, 3 вересня 2023 (UTC)

Краще щось, ніж нічого. Не буде дати — не буде дебатів. Тому ставити треба.--Alex K 17:17, 21 грудня 2006 (UTC)

• Можна окремим параграфом, як наукову гіпотезу, але в передовицю я б не ставив оскільки офіційно це не підтверджене документами. --Hillock65 19:05, 21 грудня 2006 (UTC)

На мальнцi - Сирокомла, у текстi - Абданк. Це одно i теж?? --RoteArmee 19:53, 1 червня 2007 (UTC)

Місце народження

Місце народження неясне. Прошу не тикати Жовкву, а почитати статтю.-- Alex K 15:38, 20 грудня 2007 (UTC)

Місце народження Хмельницького докладно невідоме. Є сучасна звістка (П. Оленського), що він народився в Черкасах, але вона непевна. В науковій літературі висловлювано різні думки про місце народження Хмельницького; називали м. Жовкву (С. Тароня, Н. Полонська-Василенко та ін.), Суботів або Чигирин (І. Крип'якевич), Переяслав (М. Петровський), з яким життя Xмельницького особливо тісно пов'язане, тощо.-- Alex K 15:39, 20 грудня 2007 (UTC)

Суботів був заснований через 20 років після народження Богдана Хмельницького. --Tanoooki (обговорення) 13:52, 12 червня 2023 (UTC)

Перейменування

Для довідників правильно прізвище, а потім імена.

Пропоную змінити назву статті з Хмельницький Богдан на Богдан Хмельницький.

Причини:

1. Імена шляхтичів і козаків не починаються з прізвищ. Це Річ Посполита, а не СРСР. В історичних документах шляхетсько-козацькі імена передують прізвищам. Вони записуються у так званому "західному стилі записування імен". Радянська звичка записувати імена з прізвища характерна для азійських країн і називається "східним стилем записування імен".
2. Вікіпедя дозволяє запис у стилі Ім'я + Прізвище.. Вікіпедія:Іменування статей#Вибір назви статті#Персоналії.
3. Порядок Прізвище Ім'я По батькові, який притаманним паперовим енциклопедіям і полегшує в ній пошук, зайвий у електронній вікіпедії. Статтю можна знайти тут за редиректом, а в категоріях її відсортовує шаблон {{DEFAULTSORT:}}.

Виходячи з вищезазаначених причин, пропоную змінити назву статті з існуючої на більш прийнятну та історично правильну.-- Alex K 07:48, 22 січня 2008 (UTC)

Але ж відомі багато з них саме за прізвищами: місто Хмельницький (а не Богдан), вулиця Сагайдачного (а не Петра Конашевича)--Ahonc (обг.) 09:26, 22 січня 2008 (UTC)

А хіба їхня відомість заважає правильному іменуванню статті — Богдан Хмельницький, Петро Конашевич Сагайдачний?

А чому не додати в назву статті його друге ім'я — Зиновій, адже саме так його й звали — Богдан Зиновій Хмельницький?--Leonst 10:32, 23 січня 2008 (UTC)

Зиновій — то хрещене чи конфірмаційне ім'я. Воно рідко використовується у літописах і документах, бо не є "офіційною" скаладовою імені гетьмана. Найчастіше зустрічається коротка форма, яка відома і школяру — "Богдан Хмельницький" (саме у порядку ім'я - прізвище)-- Alex K 10:46, 23 січня 2008 (UTC)

Ну то й що? Лесю Українку звали Косач Лариса Петрівна, але ж ми статтю не перейменовуємо.--Ahonc (обг.) 10:45, 23 січня 2008 (UTC)

До чого це? Псевдо — нt ім'я.-- Alex K 10:46, 23 січня 2008 (UTC)

Я за перейменування у «Богдан Хмельницький». Проблемою є те що поки ми не маємо правил будь-хто може перейменувати статтю у, наприклад, «Хмельницький Богдан Зиновій Михайлович» бо так комуcь подобається. --Tigga 22:33, 23 січня 2008 (UTC)

Комусь може подобатися й інакше. Його ніколи не можна передбачити :)--Ahonc (обг.) 22:38, 23 січня 2008 (UTC)

Розділ про вшанування пам'яті

Потребує значного доопрацювання розділ "Вшанування пам'яті". Мабуть, про це слід зазначити десь унизу. D.A.M. 18:25, 25 січня 2008 (UTC)

Ilyaroz

Ilyaroz, я відкотив ваші правки [1] з наступних причин. Є стаття Хмельниччина — краще дописувати про погроми туди. Про особисте відношення Хмельницького до євреїв практично немає достовірних джерел. Тому доданий вами розділ недоречний. Ми не знаємо яким був Хмельницьким насправді, але існує певна традиція опису його образу. Саме її і треба предсавляти, а не видавати її постулати за істину в останній інстанції. Отож, будьте об'єктивніше.-- Alex K 20:17, 29 січня 2008 (UTC) добре Ilyaroz 22:49, 29 січня 2008 (UTC)

Походження

НМСД варто пом"якшити категоричність твердження про шляхетство Хмельницького. Навіть якщо його батько і був шляхетського роду, то є відомості, що він був банітований, тобто втратив шляхетські права. Далі, мати Богдана була напевно козачкою -- тобто навіть якщо Михайло Хмельницький і не був банітою, син від його шлюбу не мав права на шляхетство.

Взагалі в розділі про ранню біографію треба чіткіше відділити те, що відомо напевно, від міфів і гіпотез

І ще одне -- у статті варто -- вказати гіпотезу Томаша Падурри про єврейське походження Хмельницького (звичайно, ніхто не бачив документів, на які він посилався, але все ж таки) --Chestnut ah 17:57, 7 вересня 2008 (UTC)

І мазовецьке не забудьте.--133.41.192.76 23:51, 7 вересня 2008 (UTC)

є відомості, що він був банітований → наведіть ці відомості

мати Богдана була напевно козачкою → «козаки» це стан в РП 17 століття? що таке «козачка»? донька купця? -133.41.192.76 23:55, 7 вересня 2008 (UTC)

Про те, що Михайло Хмельницький був банітований, писав Самуель Ґрондський, що був у 1656 році послом від шведів доп Хмельницького. Про те, що мати Богдана не була шляхтянкою, це припущення на основі двох фактів -- про неї нічого невідомо і не згадується (припускається, що якби була шляхтянкою, то це залишило б слід), плюс найбільш вірогідних період, коли Михайло одружився (знову ж таки, гіпотетично) -- коли вже був у Чигирині. Як аргумент проти шляхетського походження Богдана є те, що його сина (Юрія Хмельниченка) нобілітували (але тут можна заперечити, що він точно був сином козачки -- до речі, козацтво таки було станом в Республіці, принаймні реєстрове), а також те, що Богдана поперли з писарства після 1638 року, коли посади такого рівня були зарезервовані лише за шляхтичами--Chestnut ah 06:09, 8 вересня 2008 (UTC)

Джерело: Малась на увазі книга. Бажано першоджерело і його інтерпритація.

Козачка: мова лише про Богдана; на підставі яких документів чи історичних праць можна вважати його матір «козачкою»? Припущення це добре, але писати власні припущення у вікі не вітається. Вітаються лише "історіографічні" припущення :)

Козаки — стан: Хіба дружини реєстровців називалися «козачками»? Хіба реєстровці були окремим станом як міщани, торгівці, шляхта, духовенство?

Загалом ця стаття — непочатий край, без посилань, історіографії, джерел...--日本地理 06:26, 8 вересня 2008 (UTC)

Janusz Kaczmarczyk, Bohdan Chmielnicki, Wrocław-Warszawa-Kraków, Zakład Narodowy imienie Ossolińskich Wydawnictwo, 2007 (ISBN 978-83-04-04921-5) stor. 17. Там же історіографічне припущення про матір Хмельницького (і ЯМНЗП по це ж є у Смолія-Степанкова, треба глянути

А щодо реєстровців, то вони були окремим станом, бо мали особливий статус, особливі обов'язки, відмінні від інших станів, особливу станову організацію--Chestnut ah 09:37, 8 вересня 2008 (UTC)

Чудово! Допишить будь-ласка, інформацію про батька Богдана, вказавши свідчення Ґрондського з посиланням на дану працю. Як самі бачите, дана стаття вбога на джерела. Хотілось би загального огляду всіх історіографічних гіпотез про родину і шляхетство Хмельницьких, але як кажуть "без риби і рак риба...", тому добре буде коли хоча б одне джерело буде вказано.

Де можна почитати про козаків як про стан? У статутах ВКЛ я не пригадую ніякого "козацького стану" (хоча мове йде за Польщу...) Можливо ви маєте якісь документи чи праці які розкривають цю тему — поняття "стану" в законах РП (де проходить межа між станом і окремою соц групою), види "станів" і особливості "козацького стану". Буду вдячний.--日本地理 09:49, 8 вересня 2008 (UTC)

Добре, програма роботи зрозуміла --Chestnut ah 10:07, 8 вересня 2008 (UTC)

Покращення

Пропоную зробити версію статті за полем статей, наприклад Користувач:Kamelot/Богдан Хмельницький, чи інше, і там обговорювати зміст по-розділам і по-пунктам. Те саме, до речі, стосується Тараса Шевченка. Коли читаєш ці статті, розумієш, що все на так, як повинно бути. Маса радянської маячні, а з нуля, в одинці, переписати важко--Kamelot 09:54, 8 вересня 2008 (UTC)

1

Треба сказати, що ми маємо на диво мало точних фактів про життя Богдана Хмельницького до 1647 року, починаючи з того, коли саме народився Богдан. Традиційний рік народження (1595) вирахувано за відомостями венеціанського посла Нікколо Сагредо, що в 1649 році писав у своєму рапорті до венеціанської сенйорії, що Хмельницькому 54 роки.

Такі вставні конструкції припустимі для статей в журналах. Стиль енциклопедичних статей інший, стриманіший. --日本地理 13:21, 9 вересня 2008 (UTC)

2

...їм'я Богдан (народна форма церковного імені Теодор (точніше, імені Феодот)). Ця версія не пояснює друге ім'я Богдана Хмельницького, Зиновій (в урочистій обстановці духовенство й інколи старшини називали його Зиновієм, хоча сам себе так ніколи не іменував.)...

Писання в дужках — моветон в гуманітарних науках. Краще писати без дужок, або опускати таку інфу в примітки.--202.71.90.139 08:22, 10 вересня 2008 (UTC)

Ласкаво прошу виправити текст як вважаєте за потрібне--Chestnut ah 09:34, 10 вересня 2008 (UTC)

3

Відтак К. Когтянцта С. Плохій цілком логічно припустили, шо першим, хресним іменем Хмельницького було Зиновій. Тому 27 грудня не могло бути його днем народження.

Краще утримуватись від подібних оціночних суджень. "Логічно" — з точки зору цих дослідників. Інші науковці можуть вважати інакше.--202.71.90.139 08:24, 10 вересня 2008 (UTC)

Ditto. На те й Вікі, щоб покращуватися вкладом нових учасників--Chestnut ah 09:37, 10 вересня 2008 (UTC)

С. Плохій висловив цікавий здогад, що Хмельницький міг народитися 2 листопада

Так пишуть у статтях і монографіях, але не енциклопедії. Тут все прісніше, стриманіше.--202.71.90.139 08:26, 10 вересня 2008 (UTC)

Ditto--Chestnut ah 09:37, 10 вересня 2008 (UTC)

4

С. Плохій висловив цікавий здогад, що Хмельницький міг народитися 2 листопада за юліанським календарем, коли у святцях фіксується ім'я Зиновій (до речі, єдине у православному церковному календарі) й бути хрещеним 10 листопада[4]) у день святого Феодота.

Не зрозумліло про що мова у дужках. Та й написано в дужках.--202.71.90.139 08:29, 10 вересня 2008 (UTC)

Як на мене (НМСД ) мова йде про те, що ім"я Зіновій зустрічається у православному календарі лише один раз (що цікаво, згідно з моєю перевіркою, про яку я пишу в примітці, це не 2 листопада ст.ст., а 30 жовтня -- уклінно прошу вибачити за дужки), і враховуючи непопулярність його як імені (ще раз прошк вибачення за дужки -- по-хорошому треба було б знайти підтвердження такої непопулярності ще десь за межами книги Смолія-Степанкова) великий шанс саме за те, що раз його дали, то дали на честь дня святого, коли народилася дитина--Chestnut ah 09:42, 10 вересня 2008 (UTC)

Згідно з мого джерела, після арешту він втік з в'язниці і знаходився у розшуку,прийшов на Січ з группою реєстровців, після чого увійшов у довіру до козаків

5

варто переписати розділ СЛУЖБА КОРОЛЮ, проставивши все у хронольогічному порядку. там чорт ногу зломить... --Tamplier2000 (обговорення) 21:52, 10 січня 2013 (UTC)

Попередники-Наступники

Чому не вказано попередника Хмельницького на посаді Гетьмана?І чи можна вказувати ім'я попередника відповідно до Історії Русів?

Як можна вказувати попередників Хмельницького, якщо він І офіційний гетьман!!!

Відгуки істориків

Може треба перейменувати розділ у "Відгуки українських істориків", там же лише їхні відгуки. Або додати думки зарубіжних істориків.

Хмельницький - реєстровий козак?

простим реєстровим козаком він ніколи не був. Разом зі своїм батьком, сотником він був на утриманні Жолкевського, тобто платили йому ні з реєстру, а з особистих коштів коронного гетьмана. --Karz 14:34, 13 липня 2011 (UTC)

Реєстровий - це козак по документам, на офіційній службі. З цієї позиції Хмельницький - реєстровий. Але разом з тим і звичайний - вільна людина по волі Божій, як і всі інші. Правда знову погнавши людей на панщину після закінчення Визвольної Війни - він схоже про це забув. В усякому разі його інтереси були майже весь час з реєстровиками, а не з простим козацьким народом. Народ на місцях далеко не завжди схвалював його політику. В певний момент піднімалося питання про зраду ним народних інтересів і основного гасла козацької революції: "всі люди (в першу чергу звісно - руські і православні піддані Речі Посполитої) - козаки". Serge-kazak (обговорення) 10:37, 6 лютого 2013 (UTC)

Б.Хмельницький був простим козаком, а після полону уже став реєстровим. Хоча так точно ніде не вказано.

Цитати

Цитати зі слів Богдана Хмельницького і про Богдана Хмельницького настільки характеризують цю постать, що заслуговують на увагу в статті:

"Правда то є, що я - лихий і малий чоловік, але мені то Бог дав, що я є єдиновладцем і самодержцем Руським" - коли Хмельницький вимовляв ці слова, Кисіль із своїм посольством перебував на межі притомності.

"...Ми всі, слухаючи його, оніміли", - зазначив після чергової аудієнції у лютому 1649 року один із королівських послів, львівський підкоморій Войтех М'ясковський.

• http://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/8588-plan-b-bogdana-xmelnickogo-chi-progoloshuvav-vin-nezalezhnist-ukrayini.html

“Найвеличніший із монархів релігії Ісусової, найперший з нащадків Месії, гетьмане козацький Богдане Хмельницький!” – саме так у грудні 1650 року звертався до українського очільника турецький султан Мегмед IV.

"Одвічна мудрість, роздаючи шляхи загального співжиття, сама заборонила заподіювати лихо тим, хто творить добро, коли наказала приймати прихильних дружнім серцем і привела для цього відповідне порівняння, що не годиться, щоб за рибу вужа, за хліб камінь та інші лихі речі мав одержувати той, хто творить добрі діла. Ще найвищий творець і правитель підсонячного світу навчав такої поведінки та закладав такі найпевніші правила взаємної щирості і приязні — добром віддавати за добро; тому жодному, створеному його ласкою, не годиться інакше поводитися зі своїм ближнім, якщо він бажає уникнути Божої кари і людського осуду за відхилення від спасенного шляху."

• http://litopys.org.ua/suspil/sus96.htm

"В кінці розмови Кисіль запитав у Б.Хмельницького, чи усвідомлює той, яка відповідальність ляже на нього за поділ та знесилення Речі Посполитої, що він, християнин, а об'єднався з татарами проти християн, привів їх у Польщу, наробивши страшного лиха. Можливо, якогось дня Україна зазнає таких самих страждань, як тепер Польща. Тоді прийде запізніле каяття за те, що пожертвував він спільною Вітчизною через своє злопам'ятство.

На це гетьман відповів: "Ніхто не омине своєї долі. А наша доля - жити з оголеною шаблею, коли хочемо бути вільними. Краще загинути, ніж бути рабами. Добре знаю, що фортуна мінлива, та врешті-решт перемагає справедливість. Ми любимо і шануємо короля, як нашого повелителя, але панів та шляхту ненавидимо смертельно. Хай перестануть робити нам зло, тоді буде нам легше дотримуватися наших пунктів. Та якщо надумають нас обдурити, буде смертельна війна. Полонені повернуться після ратифікації договору. Так і скажіть королю, за будь-яких інших умов жодна угода між нами неможлива.""

"Помазанець Божий кроль, а Богдан єст даний От Бога, сего ради Богданом названий… При Могилі Петрові хрести заслужонії,

При Богдану в Русі ест воздвижонїі... З синов Володимирових Россія упала — З Хмельницьких за Богдана на ноги повстала."

• http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/142/133/136/

"Бо всемогутній Бог і всього живого творець від власного, найвищої слави піднесеного до небес Капернауми 60, престолу своєї імперії, побачив польські гонори і пригнічення рабів своїх, малоросіян,— так гнітили колись ізраїльський люд єгиптяни. Бог послав їм, як Мойсея, людину на ймення Богдан Хмельницький, і дав йому підставу й розум визволити від такої тяжкої кормиги лядської вільний малоросійський народ, і віднайти йому сподівану свободу."

• http://litopys.org.ua/velichko/vel04.htm

Serge-kazak (обговорення) 10:49, 6 лютого 2013 (UTC)

Богдан Хмельницький - нащадок перших козацьких отаманів князів Ружинських?

Якщо довіряти словам Історії Русів, виходить, що так. В усякому разі цю версію на мою думку варто відобразити в статті про гетьмана, царство йому небесне:

Історія Русів: " Серед численних побитих і полонених військ Польських і Козацьких вбито там і Сотника Черкаського Полку Михайла Хмельницького, а сина його, молодого Зіновія Хмельницького, взято в полон і відправлено з іншими до Туреччини. Хмельницький той є нащадком Венжика Хмельницького, раніше бувшого Гетьмана Малоросійського; він, рахуючись у боярах, або ранговій Шляхті Малоросійській, мав у вічистому володінні своєму містечко Суботів з хуторами та значними вгіддями, а в ньому муровану церкву і монастир, предками його і ним споруджені. У службі військовій мав він чин Сотника в реєстровому Черкаському полку; але за характером, підсилюваним добрим достатком, значив вельможу краю тутешнього. Пошлюблена з ним була донька Гетьмана Богдана Анастасія, і від того шлюбу народжений син Зіновій Хмельницький дістав при хрещенні його друге ім'я, дідівське з матірнього боку, Богдан, дане йому звичаєм Римських Католиків од хрещеного батька його Князя Сангушка." http://izbornyk.org.ua/istrus/rusiv2.htm

Згаданий Гетьман Богдан - це всім відомий україноруський князь і козацький отаман Федір (Богдан) Михайлович Ружинський, син іншого відомого козацького отамана Михайла Ружинського. Це також пояснює чому Зиновія Хмельницького на честь славного діда з материного боку теж дали друге ім'я - (Федір) Богдан Михайлович і його популярність серед козацтва - адже його дід був відомим козацьким вождем:

"нащадок Великого Князя Литовського Гедиміна (і Рюриковичів - через своїх предків Ружинських) «муж серця великого». Папроцький називає його популярним козацьким вождем, який був відомий запорозьким козакам під іменем, яке йому дали козаки гетьман Богданко."

Судячи з існуючих даних ймовірні дід, баба, тітка і прабаба Богдана загинули в період татарських набігів 1575-1576 рр, їхні маєтності були практично повністю розорені, отже мати Богдана мала виростати у відносній бідності і злиднях (як для нащадка відомих князівських родів Гедиміновичів і Рюриковичів). Також стає зрозуміло, чому родина Ружинських приймала активну участь в організації Війська Запорізького - ординці розорили їхні маєтності, які знаходились на польсько-литовській Русі - прикордонні Речі Посполитої, втратила багатьох родичів:

"Доля славного гетьмана склалася сумно: в одному зі своїх набігів, татари напали на домівку Богданка коли Михайла Ружинського не було вдома, зарубали матір, а невістку забрали у ясир. Князь Богдан Ружинський мав гетьманську резиденцію в замку Трахтемирові, надану йому 1575 Стефаном Баторієм.

У 1575 році татари вирушили походом на Поділля. Ружинський, зібравши військо рушив на татар. Кіннота Богданки за численністю була меншою за татарську, та татари не витримали натиску і через Очаків стали тікати до Криму. Запорожці за наказом Ружинського заступили ворогу шлях, притиснули до озер і розбили його.

Після цього успішного походу Богданко послав до нового короля Польщі Стефана Баторія прохання, щоб той узаконив існування Війська Запорозького та його права. Стефан Баторій визнав козацьку силу, бо розумів, що запорозьке військо — міцний щит для кордонів Польщі. Тому 20 серпня 1576 року видав Універсал, яким ствердив за Військом Запорозьким усі володіння, які козаки відвоювали у татар."

Serge-kazak (обговорення) 11:08, 6 лютого 2013 (UTC)

Зображення

у філателії

• 
  Поштова марка України,
  1995 рік
• 
  Поштова марка України,
  1998 рік
• 
  Поштовий блок України,
  1998 рік
• 
  Поштова марка України,
  2007 рік
• 
  Поштова марка України,
  2007 рік
• 
  Поштовий конверт України,
  2008 рік
• 
  Поштова марка СРСР,
  1945 рік
• 
  Поштова марка СРСР,
  1954 рік
• 
  Поштова марка СРСР,
  1954 рік
• 
  Поштова марка СРСР,
  1954 рік
• 
  Поштова марка СРСР,
  1989 рік

Портрети

• 
  17 століття (Чернігівський музей; копія гравюри)
• 
  18 століття (з Літопису Самовидця)
• 
  18 століття (з ікони Покрови)
• 
  17 століття (місцезберігання невідоме)
• 
  18 століття (Державний історичний музей Росії)
• 
  Юрій Хмельницький Д. Бонакіна 1670
• 
  З літопису 18 ст. Олександра Рігельмана.
• 
  Вільгельм Гондіус 1651
• 
  Ян Матейко 1877

Богдан-Зиновій через дефіс

Подвійні імена, які зрідка трапляються в українського населення, пишуться через дефіс: Богдан-Юрій, Зіновій-Богдан, Ростислав-Володимир, Ірина-Світлана, Лідія-Юлія.[2]--ЮеАртеміс (обговорення) 12:04, 7 листопада 2014 (UTC)

Богдан Хмельницький та Іслам

Мною добавлений розділ, де наведені літописні свідчення придворного кримського літописця Мехмеда Сенаї та османського літописця Мустафи Наїма - сучасників Богдана Хмельницького, які стверджують що Богдан Хмельницький мав намір прийняти Іслам та навіть робив спільний намаз з Ісламом Гіреєм. Це саме підтверджує польский історик XIX сторіччя Осип Сенковський. До цього ж апелює сучасний український дослідник Олесь Кульчинський. Було надано всі 4 посилання на першоджерела, де можна було переконатись в аутентичності таких повідомлень. Користувач Yakudza зробив відкат правки, аргументуючи тим що, мовляв, це є міф. Виникає питання - хто і коли доказав міфологічність цих конкретних літописних згадок? І навіть якщо хтось взявсь їх спростовувати - невже це є привід ігнорувати такі серйозні свідчення, які наводять придворні літописці Кримського хану та Османського султана? Як на мене, маємо справу з тендеційним підходом. Моя пропозиція - прийти до компромісу шляхом закріплення в статті свідчень вказаних літописних джерел та навести наявні спростування таких свідчень (якщо вони є). Інакше стаття буде виглядати вкрай тендеційною, що спровокую війну правок незгодних з однобоким висвітленням питання. --KazakMamay (обговорення) 20:56, 24 вересня 2017 (UTC)

Все таки, дуже наполегливо прошу ознайомитись із правилами Вікіпедії, посилання на які я вам наводив на вашій сторінці обговорення ВП:АД та ВП:МАРГ. Ви посилаєтесь на ряд первинних джерел, а правила Вікіпедії категорично не рекомендують цього робити: "у статтях Вікіпедії варто опиратися не на первинні джерела, а використовувати вторинні, у яких коректно використаний первинний матеріал". Кандидат філологічних наук Кульчинський Олесь Богданович не є авторитетним джерелом у статтях на тему історії України, тому його точка зору не може бути представлена у цій статті, відповідно до ВП:АД і ВП:МАРГ. Війни редагувань не буде, на жаль, пропоновані вами зміни є грубим порушенням правил Вікіпедії, тому вони не можуть бути прийняті. --yakudza 23:23, 24 вересня 2017 (UTC)

Я не "посилаюсь на ряд первинних джерел" - а дав посилання на праці професійних філологів, які розглядають порушене мною питання. Нас не цікавить особиста точка зору Кульчицького. Він, як і сучасний дослідник Рєфат Абдужємілєв, апелює до наведених мною першоджерел - Сенаї та Наїма, які стверджують що Хмельницький мав намір прийняти Іслам та робив з ханом спільний намаз. Ви називаєте це легендою, апелюючи до твердження автора початку 20 сторіччя, доктора філософії Мирона Кордуби - який навряд чи опрацьовував згадані османські та кримські літописи, а тому робив свій висновок не будучи ознайомлений з першоджерелами, доступними в наш час. Час змінюється, тези старих авторитетів оскаржують нові дослідники, в яких на руках є більше незаперечних джерел. Пропоновані мною зміни є цінним доповненням до біографії Богдана Хмельницького. Коллега, я розумію що ви тут давно, тому з недовірою ставитесь до правок новачків в значущих темах. Але ж я навів серйозні аргументи, ігноруючи які ви консервуєте статтю, що суперечить самій філософії Вікіпедії як вільної онлайн-енциклопедії. Допоможіть доповнювати статті, на рахунок яких є нова інформація - або ж не заважайте це робити, користуючись правом бюрократа. Зариваючи голову в пісок та граючи у мовчанку ми даємо привід різного рода шарлатанам спекулювати на даній темі. Сподіваюсь на розуміння. --KazakMamay (обговорення) 11:52, 25 вересня 2017 (UTC)

Кульчицький - перекладач, я не знаю чи є він прихильником наведеної вами теорії але я цього не зміг знайти у його наукових публікаціях. Зрештою це й зрозуміло, якщо він сумлінний науковець, то навряд чи буде коментувати те, в чому не є фахівцем (тобто джерелознавцем та історіографом). Тому повторюю ще раз, легенда про те, що Хмельницький прийняв іслам ніким в науковій спільноті серйозно не сприймається, ні до появи українських перекладів Кульчицького, ні після них. Хоча ці тексти були відомі і раніше, зокрема Омеляну Пріцаку, він не згадує про цю легенду [3] І ще раз вам процитую ВП:АД: "Для коректного використання багатьох першоджерел, особливо в галузі історії, потрібна спеціальна підготовка."--yakudza 13:37, 25 вересня 2017 (UTC)

Буде по-вашому. Довірюсь вашим аргументам, як досвідченого вікіпедиста, і відложу цю тему. Обмежимось поки що доповненням розділу статті "оцінки", надавши виявлені оцінки постаті гетьмана в османських джерелах з монографії Фергада Туранли "Історія України в Османо-Турециких писемних джерелах (друга половина XVI-перша чверть XVIII століття". Там хоч стовідсотково "правильна" інформація. А взагалі, на мою думку, стаття потребує допрацювання як мінімум на предмет нейтральності. Тому що розглядати невдачі Хмельницького в ключі зради татар, які навпаки єдині взялись допомогти "kardaş kazaklar" ("браттям козакам" в османських першоджерелах) відстояти честь свого гетьмана - це навіть по звичайним людським міркам невдячно. Впевнений, що для описання козацько-татарсько-османського союзу можна знайти більш влучні та значущі тези без "московського акценту" та тіні всюдисущної "зради". :) --KazakMamay (обговорення) 08:07, 26 вересня 2017 (UTC)

• Хто кого зрадив і що насправді сталося в ті роки, сподіваюся, рано чи пізно вчені, відкинувши російсько-радянську пропаганду, з'ясують. --Devlet Geray (обговорення) 22:58, 18 травня 2020 (UTC)

Kozacy Zaporożcy 800 lat byli w poddaństwie u królów polskich, potem siedem lat u nas, a my, garnąc ich do siebie i mając nadzieję, że w służbie będą prawi i stali, broniliśmy ich, walczyliśmy o nich z Polską i Litwą, wiele krwi niewinnej wylaliśmy, a niepozwalaliśmy ich krzywdzić. Wówczas Kozaków było tylko 8 000, a my Tatarzy zrobiliśmy ich 20 000. Kozakom to się podobało, gdyśmy ich zasłaniali i z pomocą zawsze przychodzili, wówczas Chmielnicki mnie, Sefergazy-agę w nogi całował i chciał być u nas w poddaństwie wiecznem. Teraz Kozacy sprzeniewierzyli się nam, zdradą od nas odłączyli, zapomniawszy naszą dobroć, poszli do Cara moskiewskiego. Wy, posłowie, wiedzcie o tem, że to zdrajcy i buntowniki, zdradzą Cara tak, jak nas i Polaków zdradzili. Mechmet-girej Car nie zdoła tego zrobić, ażeby na nich wojną nie chodzić i nie niszczyć. Chyba żaden z Krymców i Nogajów nie będzie miał paznogci na palcach rąk swoich, chyba oczy ich ziemia przysypie – wtenczas tylko zdrady i wiarołomstwa kozackiego mścić nie będziemy.

• KazakMamay, повністю згоден з вами! Просто потрібен був винуватець усіх бід. Чому пішли під Москву? Татари зрадники. А про той факт, що Хмельницкий ще в червні 1648 року писав листи московському царю з проханням прийняти під протекторат, а потім і зовсім відправляв посольства до Москви, ще до всякої зради, ми промовчимо. Виходить, Хмельницький зрадник, а не татари. Ось Виговський та Мазепа то справжні українські гетьмани, а Хмельницький так.. --Devlet Geray (обговорення) 23:19, 3 червня 2020 (UTC)

Паїсій

Посилання "Паїсій" у статті веде до українського церковного діяча 18 ст., а не до Патріарха Єрусалімського.--178.74.244.116 15:58, 30 серпня 2018 (UTC)

Місце початку Хмельниччини

У статті посилання на місто Запоріжжя як місце, де відбулося повстання козаків під проводом Б.Хмельницького. Але відомо, що місцем початку Хмельниччини була Микитинська Січ, на Микитиному розі (сучасний Нікополь). --Zatopska sich (обговорення) 14:19, 15 вересня 2019 (UTC)