Обговорення:Білінський Володимир Броніславович

Будівельник

Будівельник став істориком. Ще один суворов.

А по суті?--Babizhet (обговорення) 16:02, 6 липня 2014 (UTC)

А по сути, Babizhet, высказался Толочко в приведенной здесь цитате. Но кто этот Толочко? Сколько жд мостов он построил, прежде чем критиковать самогО Белинского?

Якщо ви про цього - суворова, то це напевно комплімент. А по суті так і не зрозуміло (хоча я напевно російською не сильно володію). --Babizhet (обговорення) 18:36, 1 грудня 2016 (UTC)

Посмотрите историю дискуссионной страницы - увидите по IP, что я не начал дискуссию, а присоединился. А речь шла о непрофессионализме вообще, а не о Резуне. И огромная аудитория такого горе-историка как Белинский говорит о проблемах общеобразовательного уровня (в России таким индикатором является А.Т. Фоменко). И я предложил прочесть в статье("Критика") цитату академика Толочко.--176.69.117.111 07:28, 3 грудня 2016‎ (UTC)

@176.69.117.111 — ти спочатку вивчи мову та прибери брехню в російській Вікіпедії про те, що "російська державність починається в 862 році" (в дійсності вона починається з часів Московського князівства) й багато чого іншого, а потім вже дискутуй. Ваша історія повністю сфальшована в імперські та радянські часи!

Аноніме,ВП:НО, ВП:НТ Вікіпедія — не трибуна, не чат, не дискусійний клуб і не знаряддя пропаганди чи реклами. Тому статті Вікіпедії — це: Не пропаганда і не захист чиїхось інтересів. Якщо ви хочете переконувати людей у достоїнствах своїх поглядів, то, можливо, вам варто скористатися Usenet чи завести блог. - Grifon (обговорення) 08:37, 24 січня 2017 (UTC)

не "істориком", а "дослідником історії". Так само, як лаборант, що розглядає принесені зразки аналізів, не є лікарем. - Grifon (обговорення) 10:03, 23 січня 2017 (UTC)

По-перше, тут спілкуються українською мовою, по-друге, це не російська Вікіпедія і в нас є відмінна позиція на історію, ніж та, що понавигадували московські псевдоісторики на догоду всяким царям, комуністам та путіністам. (образа вилучена), як не хочеш підписуватися. По-третє, всі наступні дописи без логіну та підпису будуть видалятися. --Микола Василечко (обговорення) 07:44, 3 грудня 2016 (UTC)

"позиція на історію"?? Це ж куди? :) А взагалі у вікіпедії є правило "нейтральної точки зору", котрого слід неухильно дотримуватися. І навіть якщо у вас є "відмінна позиція на історію", то це не дає вам права чинити та популяризувати фальсифікації історії. - Grifon (обговорення) 10:06, 23 січня 2017 (UTC)

Фальсифікації історії якраз добре видно в пропутінців. А в російській вікі аж дуже видно «нейтральну точку зору», як і за союзу було. (образа вилучена) --Микола Василечко (обговорення) 13:41, 23 січня 2017 (UTC)

До чого тут балачки про "російську вікі", про Путіна? Це путін Вас змушує писати неграмотно чи порушувати ВП:НТЗ? - Grifon (обговорення) 20:21, 23 січня 2017 (UTC)

"До чого тут балачки про" — а до того, що книга Білінського — прихільникам Росії, як і самим росіянам, не дає їм спокію, тому вони так дуріють!

У Вікіпедії є багато тем, котрі не дають спокою вікіпедистам, тому вікіпедисти і створюють щодня нові статті та редагування, причому безкоштовно. Книга Білінського - лише одна із тисяч тем, котра комусь, і тобі в тому числі, не дає спокою. І що тут поганого?? Людина тільки у труні повністю спокійна. - Grifon (обговорення) 20:21, 23 січня 2017 (UTC)

Куди труну привезти? Я ще й костюм тобі куплю, щоб тобі в ній добре лежалося. --Микола Василечко (обговорення) 21:12, 23 січня 2017 (UTC)

Залиш собі. - Grifon (обговорення) 23:34, 23 січня 2017 (UTC)

Якщо пропутінці займаються пропагандою, це не значить, що нам варто нею займатися. А то як же нас тоді від путіністів відрізнити...--Brunei (обговорення) 14:09, 23 січня 2017 (UTC)

Мене з «вашими» не плутайте, мої «наші» трохи не ті, що ваші «наші». --Микола Василечко (обговорення) 14:55, 23 січня 2017 (UTC)

А я про Вас саме. Бо я не люблю пропаганди, хоч путінської, хоч якої іншої. Шкода, що Ви хочете перейти на інший бік.--Brunei (обговорення) 15:11, 23 січня 2017 (UTC)

Я був, є і буду на тому боці, що треба. --Микола Василечко (обговорення) 15:35, 23 січня 2017 (UTC)

Оце так ватоцефалів бомбить. Достатньо подивитись останні новини про Толочка, щоб зрозуміти чому його теж бомбить від ідей Білінського. Толочко член «Всесвітнього російського народного собору», видав книжку про рускій мір у 2019 році у Москві, заперечує факт того що Голодомор - це геноцид українців, Спеціальний приз Міжнародного Слов'янського літературного форуму «Золотий Витязь» (РФ, 2021) і т.д.

Непрофесіонал, історичним романом різанув по такому болючому місцю рускоміровцям, що у них тепер істерика. --Бодя Паламарчук (обговорення) 23:00, 28 березня 2023 (UTC)

Точна назва його фаху - публіцист. Він не є академічним істориком, не є художнім письменником.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:34, 24 липня 2018 (UTC)

Будівельники, публіцисти, дослідники історії – усі потрібні!.. хоч поокремо, хоч три в одному. Повага, Володимире Броніславовичу! Ти багато у чому був і залишаєшся правий. Спочивай з миром. (Свѧтослав (обговорення) 13:45, 1 серпня 2022 (UTC))

Премія ім. І.Я.Франка

Оскільки тут сторінка обговорення статті Білінський Володимир Броніславович, то напишу дещо про розділ «Критика» у якому приводиться частина листа історика, академіка НАН України П. Толочко в газеті 2000 у 2011 році. П. Толочко звертається до «арбітра і проффесора» тодішнього Президента України з закликом відібрати премію присуджені Білінському В. Б. Академік мав би знати, що премія присуджується колективно і відповідальними людьми і фахівцями. Проте, він у стилі найкращих совкових традицій та «шкіл коммунізма і контрпропаганди» у статті начепив на Білінського купу лукавих ярликів та звинуватив його у ксенофобії, перекручуванні офіційної історії Російської імперії, антиросійщині. «А по суті» як я запитував вище у листі шановного академіка не сказано нічого. З цього можна зробити певні висновки. А з проблемами «рос. общеобразовательно уровня», про які сказав анонімний дописувач у четвертому дописі, ми знайомі. Багато ще людей живе і пам'ятає уроки історії у школах (вищих також) про доброго «дєдушку Леніна» написану шанованими академіками, у тому числі і з АН УРСР. Тому і відношення до таких уроків і академіків відповідне. Щодо останнього допису анонімного автора: wenn ich in deutschsprachige Wikipedia unkrainisch geschrieben hätte, würde ich auf eine vernünftige Antwort hoffen? Eher nicht. Warum glauben Sie die hier auf diese Weise zu bekommen?--Babizhet (обговорення) 10:38, 3 грудня 2016 (UTC)

Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності, зароблена Білінським у 2011 році, присуджена Державним комітетом телебачення і радіомовлення України "за найкращу наукову роботу в інформаційній сфері". Тобто, по-перше, у складі Держкомітету перебувають лише призначені працівники (директори) медіагалузі, там немає жодного професійного, тим паче - титулованого історика. По-друге, премія присуджена "у галузі інформаційної діяльності", а дезінформація і фальсифікація історії - це також "інформаційна діяльність". Так що формально - все вірно.

Інша справа, що цей твір не можна вважати науковою історичною працею, а лише художнім твором у жанрі навколоісторичної белетристики, ну щось на кшталт "Удара русских богов" Істархова чи "Меча Арея" Івана Білика. З цієї точки зору присудження премії "за кращу наукову роботу" художньому творові, написаному на той час 66-річним аматором-пенсіонером, є дуже сумнівним, можливо навіть таким, що суперечить Положенню про Премію Івана Франка. Достатньо поглянути, які ще праці перемагали у цій номінації до 2011: книга «Радіо і телебачення: від джерел до космічних висот» (2004), посібник «Правомірні засоби доступу громадян до інформації» (2007), «Управление предприятиями печатных СМИ: маркетинговый подход» (2008), книга «Історія видавничої справи» (2009), довідкове видання «Енциклопедія для видавця та журналіста» (2010), монографія «Розвиток видавничої справи України в 1990—2010 рр.» (2013). І раптом серед усього цього у 2011 році, мов грім з ясного неба, - художня книга «Країна Моксель, або Московія». Ну чи не абсурд?

Знову ж таки, з іншого боку, цей твір та події навколо нього (широка популяризація, поширенння, нав'язування пропагандою, тощо) може служити предметом іншої наукової праці про методи роботи пропагандистів в інформаційній сфері, практику створення містифікацій та коригування історії у потрібному напрямку. Можливо, такий підхід можна навіть застосовувати при поясненні того, яким саме чином застосовується принцип "вікон Овертона" при фальсифікації уявлень про минуле.

Що стосується суперечки між прихильниками опусу Білінського та істориком П. Толочко, то тут навіть жодної двоякої думки бути не може. З одного боку, професійний історик, доктор наук, професор, академік, 40-річний досвід науковї роботи, 400 наукових праць, 25 монографій, понад 200 публіцистичних та белетристичних статей. З іншого боку - дилетант в історичній чи будь-якій іншій науці, колишній інженер-шляховик, пенсіонер, котрий взявся все перевернути з ніг на голову в тій царині, де жодного дня не працював раніше упродовж своєї робочої біографії. Та просто смішно порівнювати. Книга Білінського - це, по суті, великий реферат, компіляція з числених історичних наукових публікацій радянського часу (наприклад, Егоров В. Историческая география Золотой Орды в XIII–XIV вв., до якого додані якісь його власні ксенофобські висновки, і котрих нібито у часи СРСР "не існувало", чи котрі "приховувалися". Можу лише припустити, що десь у 2000-х онукові чи іншому родичеві Білінського загадали у школі написати якийсь реферат на урок історії, дідусь вирішив допомогти онукові, заглибився у першоджерела і.... "Остапа понесло" втягнувся у процес. - Grifon (обговорення) 11:25, 23 січня 2017 (UTC)

Судячи з розлогого вищенаведеного тексту Kp1964 формальна сторона присудження премії письменнику Білінському В. Б., з якою був незгідний пан академік П. Толочко — узгоджена добре. Не буду повторювати написаного мною вище. На жаль, так сталося, що мій текст від 3 грудня, був відповіддю на видалені зауваження дописувачем Микола Василечко від анонімного іншомовного автора. Не видно де Kp1964 побачив тут дискусію про «наукові історичні праці»? У статті видно книги письменника і дослідника історії, автора бестселлерів і йому вільно наводити такі наукові праці істориків, які автор вважає за потрібні. Якщо комусь дуже «свербить науковість» — то хай спростовує наведені праці, а наведення лише числа кількості публікацій, нічого не доводить. Видатних вчених-істориків із великою кількістю публікацій є у нас багато. Тому питання яке я поставив 6 липня 2014 (А по суті?) поки не має відповіді. --Babizhet (обговорення) 12:06, 24 січня 2017 (UTC)

Наука влаштована по-іншому. Спростовувати нічого не треба: реакції української і світової науки на твори Білінського нема. Їх у науковому вжитку не існує з очевидної причини: вони не наукові, а публіцистичні. На тому й обговорювати нема чого.--Brunei (обговорення) 15:45, 24 січня 2017 (UTC)

Якась дивина. На менш популярні публіцистичні твори досить багато реакцій в колах істориків, а тут така феєрична маячня і ніхто не звертає уваги. --yakudza 13:12, 9 червня 2022 (UTC)

Все-таки magnum opus - 2002 року. Активні сучасні історики переважно ще вчилися (здебільшого в школі), інтернету майже не було. Старе покоління істориків вважало, що на таке реагувати не треба (того ж часу фантазії більш академічного Кіфшина про Кам'яну могилу теж майже не спростовані), а молодше чи не знає, чи не вважає впливовим. --Brunei (обговорення) 14:10, 9 червня 2022 (UTC)

• Звертаю увагу всіх присутніх, що мова тут має йти про поліпшення статті, а не про обговорення людини. Надалі всі подібні коментарі, що не стосуються поліпшення, будуть вилучатися.--Brunei (обговорення) 15:45, 24 січня 2017 (UTC)

Розлогі цитати

Варто передати оцінки в енциклопедичній формі від третьої особи, а цитатам місце на Вікіцитатах. --Brunei (обговорення) 12:15, 13 червня 2022 (UTC)