Обговорення:Вентиляторна установка

Цитата з [1]:
"Не вдається витіснити з технічної термінології поширеного терміна установка, хоч у сучасній літературній мові його можуть заступити агрегат, устатковання, пристрій, механізм і напівзабуте слово устава."
«Витіснити». Самі визнають, що застосування цього терміну (установка) - основне і таковим залишається. А сенс який, у цьому витісненні? Установки краще працюватимуть, чи наука швидко стрибне догори? До речі, тут посилання на той класифікатор (КП) немає (щодо установки). Забули?--Leon 19:15, 21 січня 2007 (UTC)

Там його немає, оскільки то паперове видання. А ось запит до гуглу, і ось результат (XSL) --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 19:23, 21 січня 2007 (UTC)

Дякую за посилання. Все одно, який незручний термін (занадто на устав схожий). Ну й хай йому грець. :)--Leon 19:49, 21 січня 2007 (UTC)

Треба ще з'ясувати напевно чи є Класифікатор професій таким документом що подає норму термінології, загально обов'язкову для використання. От ще питання.--Leon 19:56, 21 січня 2007 (UTC)

Здається, що у віснику Львівської політехники все пояснено: цей класифікатор видано Держстандартом, але самі науковці (НАН України, наприклад) використовують сталі русизми. Кому ми маємо довіряти? Науковцям, які створюють нові слова для нових термінів, беручи за основу запозичені слова, чи лінгвістам, які не є спеціалістами тієї чи іншої науки, але вивчають походження слова, його значення, і пропонують більш притаманні для української мови терміни, можливо, забуті? Приймаючи терміни науковців ми створюємо велику кількість виключень з правил, приймаючи терміни лінгвістів (саме вони працюють в Держстандарті, і вони повинні спілкуватися із науковцями, щоб укласти стандарт) - ми йдемо проти термінології, що роками використовувалась у науці. Я за сучасний правопис, закріплений в документах Держстандарту --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 20:45, 21 січня 2007 (UTC)

Ну що ж, Стандарт. Матиму на увазі.--Leon 20:49, 21 січня 2007 (UTC)

Здається, Олег дав те пояснення, якого я побоявся дати:) Саме це й мав на увазі::)--A l b e d o ^® 20:50, 21 січня 2007 (UTC)

Треба було давати :). Хоча мені не завжди подобається діяльність лінгвістів-не_фахових_спеціалістів, адже не факт, що всі терміни, що увійшли до класифікатору остаточно узгоджені. Кон'юнктурні й особисті фактори ще ніхто не відміняв ;). Але закон є закон (наказ Держ. комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 14 травня 1998 року N 314).--Leon 21:05, 21 січня 2007 (UTC)

Шановні колеги!

Просто таки колізія "установка - устава".

1. Заувага перша. "Вірити" чи "не вірити" (або "підкорятися" чи "ні") Держстандарту у мовно-термінологічній сфері?

Один вельми авторитетний мій колега буквально на минулому тижні у дискусії на подібну до нашої термінологічну тему навіть висловив думку, що й держави у нас не буде, якщо, мовляв, не буде Закону в мовній сфері (читай - Держстандарту). Сенс то тут є. Але це, схоже, явний "перебір".

Чому?

Давайте подивимося на ДСТУ, які у гірництві "наплодив" у 1990-х, здається, ДонВУГІ . Русизм на русизмові! І давайте подивимося на сучасні рекомендації мабуть більшості термінологів-галичан (найбільш показовою є щорічна конференція "Слово-Світ" у "Львівській політехніці") - галицизм на галицизмові!

То що ж, всі ці "русизми" і "галицизми" зразу ж ставити у ВЕЛИКУ МОВУ, підкоряючись Держстандарту (тобто власне тим, хто підготува Стандарт?).

Ні!

Бо так ЩО ЗАВГОДНО можна УЗАКОНИТИ.

2. Заувага друга.

Де ж "критерії", де той "твердий берег", якого треба триматися?

Крім Держстандарту є ще і МОВНЕ МОРЕ, МОВНА ПРАКТИКА, яка відображена у авторитетних словникових виданнях. Є ЧАСТОТА вживання того чи іншого терміну (частотні словники).

Скажімо, кому відоме слово "сливе"? Моло кому, хоча воно і є у Великому словнику української мови. А чому? Бо рідко вживається. Тому і не треба ШТУЧНО нав"язувати його ЧАСТЕ вживання. Але це щодо ВЖЕ НАЯВНИХ СЛІВ.

А щодо новотворів?

Чи повинні НОВОТВОРИ і РІДКО ВЖИВАНІ ФОРМИ нав"язуватися через Вікіпедію?

У Вікіпедії треба дотримуватися головних правил типу "ЖОДНИХ ОРИГІНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ".

Перефразуємо: "ЖОДНИХ ОРИГІНАЛЬНОСТЕЙ У МОВІ".

Тобто отой "критерій", той "твердий берег", якого треба триматися - це АПРОБОВАНІСТЬ терміну та терміносполучення. Наявність його у АКАДЕМІЧНИХ та ЗАГАЛЬНОВЖИВАНИХ АВТОРИТЕТНИХ словникових виданнях.

Тобто: Держстандарту довіряй, але перевіряй!

3 Заувага третя - остання. Наш випадок.

Так "установка" чи "устава"?

У двох авторитетних (для всіх - і галичан теж, що б там хто не мудрував) виданнях:

- Великому тлумачному словнику сучасної української мови/ За ред. В.І.Бусела, 2002, 1440 с. - Російсько-українському словнику наукової термінології /В.В.Гейченко та ін. К.: Наукова думка, 1998. - 892 с.

термін "установка" єдиний у своєму значенні.

"Устави" - немає. Попри Держстандарт! Тобто ТРАДИЦІЯ перемагає ("новотвір" чи "старотвір") Держстандарту.

ОТЖЕ, ТРЕБА ЙТИ ЗА ТРАДИЦІЄЮ!

А як же з "устава"? Хай цей термін АПРОБУЮТЬ у підручниках, монографіях, медодичних виданнях. А не тільки дебатують на конфенеціях. Бо воно ще, виявляється і не вийшло за межі вузькомовної дискусії. Хай набереться певна ЧАСТОТА його вживання - тоді й побачимо.

А так - "з шашкою наголо" на апробований термін "установка" не треба нападати, тим паче у Вікіпедії. Максимум, що можна "устава" - подати у синонімах, та й то з позначкою (рідко). Саме мовне море покаже згодом що і як...

З повагою до всіх

(і задоволений, що точаться такі дискусії)

В.С.Білецький

P.S. І на останок - про боротьбу з русизмами. Так, тут треба боротися. Ох як треба... Але - розумно, виважено, спокійно. Пам"ятаймо, що багато "русизмів" - то наші ж слова, які ми спершу самі принесли у російську мову (через запозичення нею маси українізмів), а потім їх же отримали з північного сходу.

Я, скажімо, свого часу перекладав термін "ПОБЕДИТ" (сплав). І що ж виявилося? Треба українською "ПОБІДИТ". Бо є староукраїнський вираз "по біді" (у значенні "час після біди" - як синонімічний еквівалент "перемоги"). Отже, "ПОБІДИТ" - не русизм, а питомо НАШЕ.

У "Малій гірничій енциклопедії" вжиті, зокрема, такі нові форми (новотвори):

окатыши - котуни

соединение - з"єднина

башмак - опирач

і т.д. Всі ці терміни ВЖЕ АПРОБОВАНІ У ПОСІБНИКАХ!

Але їх - цих новотворів - небагато. Це - рідкісне явище.

Ага. Все ж таки установка. А я було вже вмив руки. Ну то й що, повертаємо назад?--Leon 13:33, 22 січня 2007 (UTC)

Будемо послідовні і неупереджені: дали посилання, пояснили позицію. То будемо нейтральні: нехай читач вибирає, що йому використовувати. --Oleg Marchuk^?!/_©~№? 14:08, 22 січня 2007 (UTC)