Обговорення:Верещаківка (місцевість)

Це сторінка обговорень та пропозицій для статті Верещаківка (місцевість)
Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування) Нові теми починайте внизу сторінки (додати тему). Вперше у Вікіпедії? Ласкаво просимо! Часті запитання. Це сторінка для обговорення не предмета статті, а тільки цієї статті. Правила обговорень Будьте ввічливі Припускайте добрі наміри Не допускайте образ Не прискіпуйтеся до новачків

Ця стаття є частиною Проєкту:Географія України (рівень: 4)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Географією України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Географія України має рівень «заготовка, стаття-стаб».
	Чим допомогти:

Ця стаття є частиною Проєкту:Харків (рівень: 4)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Харковом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Харків має рівень «заготовка, стаття-стаб».
	Чим допомогти: 1. Список постійних завдань проєкту 2. Список актуальних завдань проєкту 3.Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Харків» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із Харковом. 4. Потребують вашої уваги Незавершені статті. 5. Вікіпроєкт «Харків» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Харків. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Харків, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!

Перша версія

Зберігаю первісну версію сторінки

Верещаківка (рос. Верещаковка)

Вулиця Староверещаківська (Староверещаковская)

~~~~

в Основ'янському (декомунізована назва - Червонозаводському)

районі м. Харкова (Україна).

Історія відповідної вулиці і однойменного в'їзду йде коренями ще з кінця 19 і на початку 20 сторічь, коли на території села Верещаківки, Основ'янської волості, Харківського уєзду, Харківської губернії роздавалися наділи землі місцевому населенню і самосільним селянам. Так, державною реформою, що проводилась на теренах Російської імперії Головним управлінням землеупорядкування і Землеробства Харківської уєздної землевпорядної комісії проводилась заміна кріпосних документів на правоустановчі документи приватної власності на землю.

~~~~

На картах і генеральних планах міста Харкова (1863, 1876, 1887 років) відображається село Верещаківка, яке було в пригороді міста поруч з дугою, яку робила річка Лопань поруч селом. В сучасному вигляді відповідної дуги давно не має, бо русло в цьому місці вже давно обрізали, але і до цього часу залишилися складки рельєфу на колишньому руслі, що опесередковано вказуть раннє знаходження тут русла ріки. Про інсування поруч старого русла щороку місцевимм жителям нагадують занадто високі грунтові води, що підтоплюють підвальні приміщення і погріба.[1]

Так, до прикладу, в 1909 році Основ'янською сільською громадою в кількості 276 чоловіків - домогосподарів на чолі зі старостою Григорієм Кудем, з залученням уповноважених представників Головного управління землеупорядкування і Землеробства Харківської уєздної землевпорядної комісії, а саме: панів незмінних членів Харківської уєздної землевпорядної комісії - Зеськаго А., землеміра Булємь П., секретаря Єрьомченко, разом з представницьким складом громади проводили розподіл земельних ділянок на користь членів місцевої сільської громади. Документальне підтвердження - випісь Головного управління землеупорядкування і Землеробства Харківської уєздної землевпорядної комісії від 10.06.1910 року № 1681. Цікавим є те, що відповідні імперські посадовці відповідним документом зобов'язують Харківську Губернську чертьожную внести відповідні зміни до планів землевпорядкування губернії із забезпеченням схоронності внесених даних в архіві. Лише десятиліття селяни хазяйнували на своїй землі.

Із документальних джерел відомо, що уже за радянського часу відповідна територія значиться частиною м. Харкова і має назву - вул. Стара Верещаківка. Так, до 31 - 32 років при сплаті земельної ренти мали значні наділи, як для жителя міста, близько 3000 кв. метрів землі під двір, сад і город. А, вже при сплаті у 1937 році одна і таж сім’я вже мала наділ в чотири рази менший, близько 750 кв. метрів.

Ще з початку 20 сторіччя відповідне село Верещаківка, а потім і вулиця в складі міста Харкова мали вигідне і доволі зручне розташування, бо лише в декількох кілометрах знаходився історичний центр міста, що ставило відповідних селян, пізніше містян у вигідне становище в сфері продажу сільськогосподарської і суміжної продукції. З початку радянських часів до цієї частини міста прийшли значні зміни, було розпочато будівництво перших промислових підприємств таких, як миловарений завод "Трудовий хімік" (1926 рік), яке в 1934 році вже виросло до парфюмерно - косметичної фабрики № 2 ТЄЖЄ.

Слід пригадати, що ще в 1914 році було введено в експлуатацію перший комплекс очисних споруд Головної біостанції з міста на Диканівку, що проходив через Верещаківку. Сама ж каналізаційна мережа і біостанція будувалися декількома роками раніше. Поверх каналізаційної мережі на поверхні було побудовано дорогу.

З тридцятих років розпочинається інтенсивна промислова забудова відповідної ділянки міста. Промислове освоєння відповідних земель було зупинено Другою Світовою війною. Об’єкти промислової і житлової забудови були вщент зруйновані, але життя все ж таки жеврілося. Із кінця 50 - х років починає формуватися сучасний вигляд Верещаківки.

З другої половини 20-го сторіччя відбудовуються раніше і новостворені підприємства (Завод "Ефект", "Рапід", Харківський ДОК, "Спецснаб", шиферний завод, Диканівський виправний заклад, автотранспортні підприємства), будуються бази промислово - побутового призначення, створюється розгалужена залізнична і дорожня інфраструктура, оновлюється міська каналізаційна мережа зі сполученням до створюваного оновленого комплексу побутових відходів, що нині має назву - КБО "Безлюдівське", осушуються землі разом з будівництвом осушувального каналу по водовідведенню ливеневих і поверхневих вод.

По рельєфу місцевості Верещаківка розташована в низині, поруч з річкою Лопань (прилягання району до річки), характерною особливістю району є високий рівень поверхневих вод. Грунт переважно піщаний. Сама Верещаківка знаходиться в стариці річки Лопань, де в давнину були заплави і заливні луки лівобічної пологої частини територій поруч з Лопаню. Тому, для Верещаківки завжди є актуальним питання ливеневого стічного водовідведення. Так, до прикладу, під час сильних літніх злив відбувається постійне затоплення ділянки доріг Греківська - Біологічна, що робить неможливим проїзд легкового транспорту, відповідний штучний став долають лише вантажівки і великі автобуси.

За радянських часів вул. Староверещаківська, в більш ранній період мала тверде покриття із каміння - брущатки з власною стічною зливовою каналізацією, що сполучалася з водовідвідним каналом ливеневих і поверхневих вод (повертала на повороті в'їздом Северодонецьким і продовжувалась до каналу). Пізніше із нарощуванням потенціалу підприємства "Спецснабу" із забезпечення вузлів, агрегатів, запчастин для машин і механізмів сільськогосподарського призначення виникла проблема зі збільшення дорожнього покриття і обладнання зручного під’їздного шляху до підприємства. Що і було виконано тодішнім директором Слєпцовим Віктором Абрамовичем. Була побудована добра дорога з асфальтовим покриттям із збереженням відповідної каналізації.

Особливістю цієї частини міста було те, що на Верещаківці було завжди жиле поселення приватної забудови (від сотень будинків сто років тому і близько 30-ти зараз), а дошкільної і загальноосвітньої установи тут ніколи не було. Десятки років тому, у радянські часи, тут обабіч був початковий загальноосвітній навчальний заклад, що знаходилась в районі проїзду Верещаківського (декомунізована назва – Красних міліціонерів) і вул. Сидоренківської. В кращих традиціях СРСР на місці старого цвинтару і школи, зруйнувавши все вщент, побудували невелике, але компактне промислове підприємство.

~~~~

Верещаківці, що живуть із покоління в покоління завжди були вимушені були тягнути перед роботою з ранку дітей до садочку або школи кудись, а потім зморені поїздкою добиратися до роботи.

~~~~

~~~~ Фото. Літня панорама.

Сьогодення: Останні десятиліття в цей район ніхто не хоче і копієчки вкладати. Із середини 90 – х років і до цього часу з району все тільки витягують. Верещаківка майже занепала. Район поступово помирає, бо захлинається від байдужості посадовців, варварства місцевого бізнесу, токсичного смороду, шуму, влітку пилу, весною, осінню від бруду, куп сміття, покинутих собак, що вештаються аби де і інших чинників, що спотворюють життя місцевим. Останні 10 років у місті Харкові по в’їзду та вулиці Староверещаківській, Северодонецькому провулках та в’їзді, вулиці Сидоренковській не має дороги, а існує лише напрямок руху. Особливу стурбованість і занепокоєння викликає те, що відповідна ситуація спричиняє значні ускладнення по прибуттю сил та засобів екстремальних служб (швидкої, газовиків, рятувальників і інших), в разі, їх виклику, бо переважна більшість населення це люди похилого віку та сім’ї з малими дітьми. Додатковим ускладнюючими факторами є: захаращення дороги та прилеглої території сміттям, відходами, рослинністю, а також інтенсивний рух вантажівок і крупногабаритної техніки по ній.

~~~~

~~~~ Фото. Осіння панорама.

В місті Харкові вже стало традицією закривати очі на проблеми, які потребують вирішення десятками років. Так, по вулиці Староверещаківській, Северодонецькому провулках та в’їзді, вулиці Сидоренковській не має дороги, а існує лише напрямок руху. Водії автівок, пішоходи і місцеві жителі страждають від нестерпних умов, що спричинені жахливим станом доріг та тротуарів у цій частині Основ'янського (Червонозаводського) району м. Харкова.

Особливу стурбованість і занепокоєння викликає те, що відповідна ситуація спричиняє значні ускладнення по прибуттю сил та засобів екстремальних служб (швидкої, газовиків, поліції, комунальників і інших), в разі, їх виклику, бо переважна більшість населення це люди похилого віку та сім’ї з малими дітьми. Додатковим ускладнюючими факторами є: захаращення дороги та прилеглої території сміттям, відходами, рослинністю, а також інтенсивний рух вантажівок і крупногабаритної техніки по ній. По зазначеним вуличним дорогам утворилися ями глибиною до 1 метра та шириною від 3 до 8 метрів.

Ливенева каналізація дорожньої ділянки знищена, що призводить до заболочування місцевості та підйому грунтових вод. Перезволожений грунт, вода, відходи і сміття заповнили прилеглі до дороги території і фактично зруйнували залишки цивілізованого життя місцевої громади, що раніше мало місце бути.

~~~~

~~~~ Фото. Панорами Першої столиці.

Важливою особливістю є те, що дана ділянка розміщена на старицях та колишніх заплавах річки Лопань і в даному стані є потенційно небезпечною ділянкою для руху пішоходів та транспортних засобів.

Згідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 3.1.2. ДСТУ 3587–97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзді. Вимоги до експлуатаційного стану» - гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І – III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см – для решти категорій і груп. Таким чином, зазначена ділянка дороги не відповідає правилам утримання автомобільних доріг та вулиць.

Проте, вже багато років ремонт цієї ділянки та доведення її стану до вимог діючих норм та стандартів не проводилось жодного разу. Неодноразові прохання про допомогу і нагадування про обов'язки очильників місцевої та територіальної громад в сфері дотримання законодавства України щодо ремонту доріг, благоустрою територій і іншого ні до чого так і не привели.

Від влади надходили лише листи - відписки про те, що коштів не має. Ремонт цієї частини міста відтерміновується на не визначений час так, як тут не ходить суспільний транспорт і відповідна територія не є приорітетною для ремонту.

~~~~

~~~~ Фото. Інші панорами Першої столиці.

Верхівкою циннізму діючої місцевої влади є розкидування по поштовим скринькам місцевих жителів з погрозами по притягненню до відповідальності тих, хто і так позбавлений щастя жити на благоустроєній території. Так, багато років місцеві активістки пенсійного віку ловили водіїв вантажівок, що звалюють сміття і відходи на вулиці, викликали співробітників МВС України, сварилися з водіями, зверталися до їх сумління та совісті. Результат був такий, винних не має, сміття і відходи, як звалювались так і звалюються понині. Посадовцям всіх рівнів байдуже.

Чому ж тоді законодавство каже про те, що згідно до ст. 26 «Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одними з основних завдань органів місцевого самоврядування є «…встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, …… , додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність…» та у відповідності до ст. 6 «Компетенція міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій» Закону України «Про дорожній рух» визначено, що у сфері дорожнього руху належить: «Виконання вимог законодавства та рішень органів виконавчої влади про дорожній рух і його безпеку. … Розробка, затвердження та реалізація міських і районних програм розвитку дорожнього руху та його безпеки.

Організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів» та інших заходів, що направлені на захист прав і свобод населення територіальних, місцевих громад. Відповідна ситуація, що склалася відома широкому загалу через репортажі регіональних ЗМІ і матеріали небайдужих харків'ян, що викладені в Інтернет-мережі.

~~~~

Складнощі в цьому районі міста це частина життя, так вони виникають при виклику таксі, доставці побутових речей, а малолітнім і неповнолітнім дітям взагалі не має ніяких умов для відпочинку та проведення дозвілля (дитячого і спортивного майданчику, місць для активного відпочинку, іншого). В разі відновлення інфраструктури даного підрайону відповідні заходи призведуть до розвантаження пр. Гагаріна, вул. Гольдбергівської (колишня назва - вул. Першої кінної Армії), вул. Біологічної та перенаправить важку і іншу техніку в об’їзд центральної частини міста в/із промислової зони Основ’янського району м. Харкова та ожвавлять тут життя.

~~~~

~~~~ Фото. Інакша картина в Слобожанській столиці.

Це історична частка міста, що потребує уважного до себе ставлення та поваги і є гарним прикладом суто українського перетворення аграрного приміського придатку до урбаністичної частки Диканівської промислової зони у складі любимого Харкова.

Верещаківка виживи, потримайся ще, тебе буде врятовано.