Обговорення:Глибоке навчання

Ця стаття є частиною Проєкту:Комп'ютерні науки (рівень: 2, важливість: найвища)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з інформатикою і комп'ютерними науками. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
II (розвинута)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Комп'ютерні науки має рівень «розвинута стаття».
Найвища	Важливість цієї статті для проєкту Комп'ютерні науки: «найвища»
	Чим допомогти:

Івахненко та Лапа

Користувач @Ynosa: додав твердження про піонерів дослідження глибинного навчання — математиків Івахненко О. Г. та Лапа В. Г. однак твердження не підкріплене посиланням на ВП:АД. Твердження схоже на правду, проте воно не гуглиться. Те, що вдалось нагуглити, це біографія Івахненко О. Г., де стверджується:

Систему розпізнавання ситуацій він застосував до побудови безпошукових екстремальних регуляторів. Ці результати викладено в монографії про самонавчальні системи розпізнавання і автоматичного керування (1969 р.) [25] і втілено у розпізнавальній системі «Альфа», на якій вперше було продемонстровано процес самонавчання.

або

Систему розпізнавання ситуацій він застосував для побудови безпошукових екстремальних регуляторів. Ці результати викладено в монографії [7] і втілено у створеній під його керівництвом розпізнавальній системі «Альфа», на якій уперше продемонстровано процес самонавчання.

Обидві біографії посилаються на:

А. Г. Ивахненко. Самообучающиеся системы распознавания и автоматического управления. — Киев: Технiка, 1969.

На жаль, в інтернеті цю монографію знайти досі не вдалось.

Натомість, за вказаним Ynosa роком гуглиться книжка

Івахненко О. Г., Лапа В. Г. Передбачення випадкових процесів. — Київ: «Наук. думка», 1969.

з тексту якої випливає, що твердження аноніму могло бути досить таки вірним. Саме через цю книжку твердження нового користувача, хоча воно і не підкріплене АД, поки що може бути слід залишити. Проте джерела треба таки відшукати і вказати.--vityok (обговорення) 11:37, 29 березня 2016 (UTC)

Детальне дослідження проблеми є тут http://people.idsia.ch/~juergen/firstdeeplearner.html , зроблене професором Юргеном Шмідхубором, який займаеться історією цього питання. АД приведені ним - [71] Ivakhnenko, A. G. and Lapa, V. G. (1965). Cybernetic Predicting Devices. CCM Information Corporation. [72] Ivakhnenko, A. G. (1971). Polynomial theory of complex systems. IEEE Transactions on Systems, Man and Cybernetics, (4):364-378. Другу з них мені вдалося знайти і прочитати. Можливо відчизняні АД на украінській версіі є більш доцільнимию— Це написав, але не підписав користувач Ynosa (обговорення • внесок).

@Ynosa: так вже набагато краще, дякую за доповнення!--vityok (обговорення) 13:41, 29 березня 2016 (UTC)

@Ynosa: додав посилання на джерела, тепер той фрагмент має більш-менш належний вигляд. Щиро дякую за прискіпливу увагу до таких історичних деталей. Ну і може знаєте якісь подробиці про той комп'ютер "Альфа", аби можна було щось про нього написати в окремій статті? Дякую--vityok (обговорення) 09:53, 30 березня 2016 (UTC)

@Ynosa: Який комп'ютер «Альфа» мається на увазі? --Olexa Riznyk (обговорення) 14:08, 29 березня 2016 (UTC)

@Olexa Riznyk: тут описано щось дуже подібне до вказаного комп'ютера, але подробиць вкрай обмаль.--vityok (обговорення) 13:53, 30 березня 2016 (UTC)

@VictorAnyakin: О, це вже краще. Бо щось воно поки в тексті корелює з Alpha Google.

Ага, о ось на Google Books згадка про книгу Івахненка та Лапи "Cybernetics and forecasting techniques", і в ній посилання на російськомовну статтю про ту Альфу: Ivakhnenko A. G. and L. I. Voronova, "The Cognitive system "Alpha" used as predicting filter and extremum controller without hunting," (in Russian), Avtomatika, 1964, 3, p. 39

--Olexa Riznyk (обговорення) 17:06, 30 березня 2016 (UTC)