Обговорення:Дерев'яні храми України

"Дерев'яні храми України — пам'ятки дерев'яної сакральної архітектури в Україні, які не мають аналогів у інших народів... " аналоги є в різних країнах можу привести багато прикладів та ще й старші ніж наші храми та бережуть їх, а не палять як в нас кожен рік нажаль... унікальність та неповторність це добре, але жили ми серед сусідів і за прикладами далеко ходити не треба... багато з храмів під захистом Юнеско, про наші ще ось думають включати чи ні... або зразу ж виключати за їх стан (!)... від сторінки взагалі я в захваті - підключусь коли побачу вже вашу версію повну - дуже чекаю(!), це не критика, а просто цю фразу "кальку" я вже бачив й диву вже давався від неї..., або поясніть в чому унікальність, в тому що вони ще є... - не дивлячись на те, що спасає одну церкву американське посольство, іншу люди своїм власним коштом, або знайшли мецената для збереження цих шедеврів... а країна тільки рахує кількість, що ще вартує рахувати і не дбає про їх стан здоровья... - тільки ось табличка й весить іноді ще з радянських часів... - соромно жити в такій державі... Seleonov 17:24, 10 листопада 2009 (UTC)

приклади:

• ru:Деревянные церкви словацких Карпат
• ru:Русинские церкви Словакии
• en:Carpathian Wooden Churches
• en:Wooden Churches of Southern Little Poland
• en:Vernacular architecture of the Carpathians
• en:Wooden Churches of Maramureş
• en:Kizhi - ru:Кижи
• ru:Основные типы деревянных храмов

та інші... Seleonov 17:41, 10 листопада 2009 (UTC)

Більшість дерев'яних церков у Чехії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Білорусі розташовані на етнографічних землях України, які СРСР пороздавав нашим сусідам. Зустрічаються дерев'яні церкви у інших країнах, які мають свої особливості, але це вже зовсім не у такій кількості... На рахунок болючої проблеми збереження, то я з нетерпінням очікую коли мені вдасться закінчити статтю та розділ "Проблеми збереження", щоби ви додали все що вас болить. Boduni 23:13, 11 листопада 2009 (UTC)

я процитирую Вам кусочек содержание книги "Деревянные церкви в Европе", 2009 (сори, за возможны ошибки в переводе с чешского гуглем и мои мелкие правки):

2. Ранние деревянные церкви в Западной и Северной Европы

Западная Европа

Франция, Англия и Скандинавия

Готические ресурсы

3. В наследство от оригинальной традиции на Западе и в Центральной Европе

Чехия

Словакия

Верхняя Силезия

Большая Польша

Малая Польша

Северо-востоке Польши и Литвы

Barokizace и классицизм

4. Последствия Реформации

Центральная Германия

Северная Германия и Польша Поморское

Голландская модель и ее распространение север Европы

Швеция

Норвегия

Финляндия

Эстония и Латвия

Нижняя Силезия

Словакия

Силезия и Лужицы

Морава

Непрерывность по всей Европе

Инновационные решения

5. Восточно-христианской традиции и балканский маршрут

Морава

Балканы

Румынский юго-запад, юг и восток

Трансильвания и верхней Potisí

6. Восточно-христианской традиции в России

Россия

Левобережная Украина

Правобережная Украина

... http://kostelyazvonice.wz.cz/o_knize.htm

также можно найти многочисленные деревянные церкви в Канаде, США...

так вот о чем я - все о том же: "Дерев'яні храми України... не мають аналогів у інших народів..."

понять Вашу фраза про "аналоги" возможно конечно, если жить только в рамках одной замкнутой страны и делить все мировое наследие на наше и на чужое... но как можно вообще сравнивать объекты архитектуры, культуры, и отрицать все, что создано другими (странами, народами в разных уголках нашего мира)? это все-равно что говорить, что картины определенного художника не имеют аналогов в мире...

да вполне логично, что они уникальные, так и все храмы уникальные по сути своей и не имеют аналогов...

так и мы самые уникальные на свете и мир постоянно поражается нами и в восторге о том какие мы есть... :)

впрочем возможно уникальность все же тут есть, но в чем тогда она по-вашему? Seleonov 00:52, 12 листопада 2009 (UTC)

Перенесення

У лемківських та Бойківських церквах зустрічається піддашшя підперте по краях колонами та кронштейнами, що в деяких церквах утворювали навіть так звані «суботки», де люди часто стоять під час літургії. — Лише 2 рядочки, до того ж не вказано джерело. Замінив більшою за об'ємом інформацією з посиланням.--GSerhiy (обговорення) 17:40, 21 грудня 2012 (UTC) Дерев'яне церковне будівництво Волині має кілька типів:

• безверхий поліський;
• одно- чи триверхий волинський;
• хрещатий волинський;
• латинізований тип з однією чи двома вежами.

Окремо стоїть велика група храмів, зведених за синодальним указом із певними місцевими рисами, що теж є пам'ятками дерев'яного сакрального будівництва. Синодальний указ, запроваджений на Волині після 1830 року, забороняв будівництво святинь у національних традиціях. Були створені типові проекти московської архітектурної школи. Але їх упроваджували тільки тоді, коли старі храми поступово руйнувалися було потрібно будувати нову церкву. Упродовж 19 століття ще повсюдно зберігалися давні храми, проте, згідно з тим указом, і старі церкви приводили до відповідного, московського, вигляду. Тому навіть збережені давні святині отримали новий вигляд, а первісний затримався в тих селах, де просто не було коштів на перебудову храму (Джерело:Дерев'яні церкви: унікальні волинські святині потрібно зберегти. — Волин. єпарх. відом.– 2011.– № 9–10 (82–83).— Не знаю, де прилаштувати --GSerhiy (обговорення) 19:23, 21 грудня 2012 (UTC)

Додала Ваш останній абзац у підрозділ "Тризубоподібна форма". Сподіваюсь, усім сподобається:))--AnnaTroicka (обговорення) 14:38, 4 лютого 2013 (UTC)

Щодо зразків на фото

Миколаївська церква в Орловці, по-моєму, зразок московської синодальної архітектури, але аж ніяк не української Наддніпрянщини. Для Наддніпрянщини зразком є скоріше храм св. Параскеви з села Зарубинці Монастирищенського району Черкаської області (1742 р.), зараз він у скансені Пирогово.

До речі, Власенко Андрій у книзі "На кораблі спасіння" (див. розділ статті "література") виділяє дещо інші архітектурні школи-напрямки. Наприклад, у нього є чернігівсько-сіверська (тризубоподібні теж), і окремо східно-подільська і західно-подільська, окремо галицька і бойківська.--AnnaTroicka (обговорення) 14:38, 4 лютого 2013 (UTC)

Оскільки виділено як окремий тип "галицька" (може називатися також опільська), там треба показати зразки саме того типу. Натомість 5 зображень Бойківських (бескидських) церков з верхами з багатьма заломами! Можна показувати ілюстрації Потелича, Радружа, Жовкви та інших. --Dytyna (обговорення) 14:14, 31 січня 2018 (UTC)