Обговорення:Замок Паланок

Статтю «Замок Паланок» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу «Пишемо про Закарпаття разом» учасником vasil stecko. Від розміру та якості вмісту цієї статті станом на 22 грудня 2012 залежить остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив. Долучайтеся до конкурсу написанням та покращенням статей із запропонованого списків Закарпаття!

вигляд із півдня

Замок Паланок

вигляд із сходу

стародавня італійська гравюра 17 ст

Замкова гора

Гора, на якій збудований замок є природнього, вулканічного походження. В основі це андезито-базальтова гірська порода. Висота її складає 68 м над рівнем міста Мукачева, або 188 м над рівнем моря.

Фортифікація замку

Замок Паланок — один із кращих в Україні замків, і один із найзахищених замків у середньовічній Європі. Налічував вісім ліній оборони, які пройти було майже неможливо. Чотири зовнішні лінії оборони:

• водяний рів, глибиною не менше 6 і шириною до 14 м, який оточував замкову гору як водяне кільце. Наповнювався через канал водою із річки Латориця.
• восьми метровий земляний вал із внутрішнього боку водяного рову, поверх якого височів паркан із важких дубових колод — «паланок».
• між валом і підніжжям гори проживала кріпосна челядь, селяни, які займалися у мирний час звичними справами, а у військовий час брали до рук зброю, і тим самим ставали однією із ліній оборони замку.
• четвертою лінію захисту був сам схил замкової гори, оскільки за ним завжди дивилися-косили траву, викорчовували кущі і дерева, засипали нерівності. Це все робилося для того щоб змусити ворога нападати по відкритій місцевості, аби можна було прицільно вести по ньому вогонь.

Чотири внутрішні лінії оборони:

• пятий рубіж оборони носив назву «дебаркадер» або «предзамче». Як і чотири попередні, лінія сбереглася дуже слабо, однак на сьогоднішній день реставраторами відновлена зовнішня оборонна стіна, реконструйовано міст.
• на наступній терасі розташована ціла система будівель-Нижній замок, або шоста лінія оборони — два бастіони висотою до 14 м, товщина стін порядка 3 м. Перед бастіонами рів із підйомним мостом. У Нижньому замку жили челядь — служники, ремісники, гончарі,…
• середній замок — сьомий рубіж оборони — ще одна ступінь тераса. Тут розміщався військовий потенціал замку, гарнізон. Надворітна споруда служила арсеналом, а у численних кімнатах Середнього замку жили військові. Також два бастіони висотою понад 20 м, товщина стін подекуди 8 м.
• «коридор смерті», або «камяний мішок» — це була остання восьма лінія оборонної системи замку. Це ніщо інше як тунель, довжиною 18 м, який сполучав Середній замок і Верхній замок. Ворог зайшовши в цей тунель опинявся у пастці, оскільки вхідні і вихідні ворота опускалися з двох сторін, а через отвори у стелі коридору виливали різного роду гарячі рідини. І ці всі нелюдські крики поширювалися навколо замкової гори, тобто це ще була і психологічна атака на ворога.

коридор смерті,тунель

Історія замку

Точна дати заснування замку невідома, але укріплення на горі вже згадуються у письмових джерелах XI століття. У 1086 році укріплення в Мукачеві були єдиною цитаделлю, яка не підкорилася половецькому війську під проводом хана Кутеска. Протягом ХІІІ — ХІV століття фортеця належала угорським королівським династіям Арпадовичам та Анжу. Першим відомим господарем замку був Федір Корятович, з роду литовських князів Гедимінасів, який отримав Мукачівську домінію разом з замком в дарунок від Сигизмунда І у 1396 році. На той час укріплення на горі являло собою квадратну вежу, яку згодом стали називати старою вежею. Корятович побудував на горі замок, та зробив його своєю резиденцією. У 1414 році Корятович помер та залишив замок своїй дружині Ользі, яка померла у 1418 році. Володарем замку став регент Угорського королівства Янош Гуняді. Протягом наступних ста років Паланок був майоратним замком угорської корони. У 1526 році під Могачем Османська імперія вщент розтрощила війска Угорщини та окупувала частину південних регіонів країни. З цього часу почався період боротьби за сфери впливу між Австрійською династією Габсбургів та князями Трансильванії. У 1528 році замок Паланок Янош Заполяї передав Іштвану Баторі в обмін за Неметський та Сатмарський замки. Іштван Баторі реконструює замок, будує бастіон Верхнього замку та 14-метрову спостережну вежу. У 1595 році за згодою короля Угорщини Рудольфа II та князя Трансильванії Жигмонда Баторі, домінія перейшла у власність князівства Трансильванії. Новим господарем замку став воєвода Жигмонд Ракоці. У 1625 році власником замку став князь Трансильванії Габор Бетлен. У 1629 році комендант замку Іоанн Баллінг провів значні роботи по укріпленню та ремонту замку, про що свідчить надпис на табличці, яка зберіглася на кам'яній плиті лівого крила верхнього замку. У 1633 році Мукачівський замок повертається до родини Ракоці в зв'язку з придбанням його князем Дєрдем I Ракоці з правом успадкування. Родина Ракоці перетворила замок у столицю свого князівства і володіла ним до 1711 року. У 1648 році Дєрдь помирає і замком залишається управляти його дружина Жужанна Лорантфі. За її правління споруджуються дві тераси — Середня та Нижня, а згодом і зовнішнє оборонне кільце. У 1649 році до замку прибули посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі. Дєрдь II Ракоці управляв замком до 1660 року, а після його смерті в ньому володарювала його дружина Софія Баторі. Підростав її син Ференц I Ракоці та згодом він повноправно став керувати замком. Софія була фанатичною католичкою та мала прогабсбурзьке спрямування, а її син Ференц став протестантом та ненавидів династію Габсбургів. Ференц I Ракоці одружується на 17-ти річній доньці хорватського правителя — Ілоні Зріні. У них народжується троє дітей Дєрдь, Ференц та Юліана. Дєрдь помер ще у дитинстві. Ілона приймає віру чоловіка та стає реформаторською кальвіністкою. У 1670–1671 роках Ференц І приймав участь у повстанні проти австрійського уряду, але зазнав невдачі. Після смерті чоловіка у 1676 році Ілона Зріні повернулася до католицизму. Власниками замку залишились його вдова, донька хорватського правителя, Ілона Зрині та його мати Софія Баторі. Після смерті Софії у 1680 році Ілона Зрині стала повноцінним володарем Паланку.

Ілона Зріні

15 червня 1682 року Ілона Зріні вдруге виходить заміж. Її обранець — відомий угорський політик Імре Текелі, який схиляється до дружніх стосунків з Османською Імперією. Саме через це 1685 року австрійські війська, які вели жорстоку війну з турками, взяли в облогу Мукачівський замок. За відсутності Імре Текелі, який перебував у цей час у Туреччині, обороною замку керувала Ілона Зріні. Перші сім місяців замок успішно відбивав штурми австрійських військ. В квітні 1686 року облогу було знято, але на початку 1687 року замок був знов взятий у кільце. 27 місяців тривала героїчна оборона Мукачівського замку та до початку 1688 року він був єдиним непідкореним австрійцями пунктом Трансільванського князівства. Розуміючи неможливість взяття замку штурмом австрійці пішли на хитрість та написали листа від імені Текелі на адресу Зріні, в якому він ніби-то просив здати замок. 15 січня 1688 року, піддаючись брехні, Ілона Зріні підписала акт про капітуляцію. Ілона Зріні була була заарештована та вислана до Австрії. Після цього вона шукала порятунку у Туреччині, де і померла у 1703 році. Замок потрапив під владу австрійського імператора Леопольда II. В цей час відбулася реконструкція замку, завдяки якій він отримав сучасний вигляд та став найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії. Була зруйнована центральна вежа — донжон, яка прикрашала замок ще за часів Федора Корятовича, а також знесені високі вежі. Оборону замку перенесли від стін замку до підніжжя гори. Згідно з тогочасними канонами будівництва замок став сучасною низькою фортецею з виступаючими бастіонами. Ще не закінчилася реконструкція замку, а він вже потрапив у вир подій національно-визвольної війни угорського народу. Очолив повстання син Ілони Зріні — Ференц ІІ Ракоці. Повстанці спробували вперше взяти замок штурмом у 1703 році, але гарнізон замку, за підтримки генерала Монтекуколлі, витримав удар та залишився неприступним. В листопаді 1703 року повстанці здійснили другу спробу захопити Паланок та 16 лютого 1704 року їм це вдалося. Замок знов реконструювали та у 1705 році Мукачево стало столицею Трансільванії. Саме у замку стали карбувати монети та медалі князівства. Між Ференцем II Ракоці та Петром І був укладений таємний військовий союз, але розв'язана Північна війна зробила неможливою допомогу Ракоці зі сторони північного сусіда. До 1711 року тривала боротьба угорських повстанців (куруців) проти австрійського поневолення. На початок 1711 року тільки Паланок залишався неприступним для імператорських військ Австрії. 24 червня 1711 року захисники замку капітулювали. Ференц II Ракоці після багатьох років скитань усією Європою помер у Туреччині.

Файл:Ференц Ракоці ІІ.JPG

Ференц Ракоці ІІ

Це були останні бойові дії які велися у Паланку, з цього часу замок втрачає своє стратегічно-оборонне значення. На початку XVIII сторіччя дорогу до замку було перенесено на західний схил де вона знаходиться й нині. У 1724 році монетний двір у замку припинив своє існування. У 1728 році Мукачівська домінія була подарована австрійському графу Лотару Францу Шенборну. З 1732 року замок починає використовуватися в якості в'язниці. У 1782 році замок перетворили у політичну в'язницю Австрійської імперії. Протягом 100 років тут перебувало понад 20 тисяч в'язнів, серед яких були учасник визвольного руху в Греції Олександр Іпсіланті, відомий угорський письменник Ференц Казінці, гвардійський капітан Ференц Рендль, відомий чеський композитор Іржі Ружичка, французький посол Каміл Турно, відомий австрійський політик та історик Йосип Гармаїр та багато інших. У мукачівському замку з 11 грудня 1805 року по 6 березня 1806 року знаходилася угорська свята корона яку зберігали від наполеонівської навали.

Корона св Штефана

У липні 1847 року замок відвідав геніальний угорський поет Шандор Петефі. 2 травня 1848 року мешканці Мукачева звільнили з казематів замку політичних в'язнів на честь солідарності з трудящими Угорщини, які почали буржуазну революцію. Було висаджено «дерево свободи» — липа, яка росла до 21 липня 1960 року, коли ураган звалив дерево. 1856 року замок знов починає виконувати функцію в'язниці. У жовтні 1896 року уряд Австро-Угорщини, на честь тисячоліття переходу угорців через Карпати, закрило в'язницю в Паланку.

УСС

У 1922–1926 роках за часів Чехословаччини замок було відбудовано та перетворено у казарму. Під час Другої Світової війни в замку розміщувалися угорські війська. З приходом радянської влади тут розмістилася школа механізаторів сільського господарства, пізніше школа голів колгоспів, а перед розпадом Радянського Союзу знаходилось профтехучилище. Влітку 1960 року у Паланку відкрито музей. Нині в замку «Паланок» розмістився мукачівський історичний музей.

Сьогодення замку

Сьогодні в замку знаходиться Мукачівський історичний музей Замок «Паланок». Працюють девять залів історичної експозиції, чотири- етнографічної, приймає туристів картинна галерея, представлена унікальна колекція іконопису, два зали знайомлять відвідувачів із життям та творчістю Ш.Петефі, один-детально освітлює переселення угорців в Паннонію. Загальна кількість експонатів — 10,7 тис.шт.

Реставраційні роботи

У 2006 році за меценатські кошти було відновлено замкову капличку і освячено її як «екуменічну», тобо спільну для всіх конфесій. У квітні 2008 року було відновлено символ Угорщини — міфічного птаха торул на постаменті, який знаходиться на королівському бастіоні. Також у цьому ж році силами львівських промислових альпіністів було вичещино замковий колодязь. Дійшли до глибини 76 м, і появилася вода.

освітлення в колодязі

скульптура турула на королівському бастіоні

Легенда про колодязь

Князь Федір Корятович чудово розумів, що ніякі товсті стіни, ніякі великі запаси зброї і харчів, недопоможуть замку у випадку довоготривалої облоги, якшо у замку небуде власної питної води. Тому він приказує будувати колодязь. Будували колодязь майже 15 років. Роботи були надзвичайно важкими і трудоємними. Гинуло багато людей, оскільки обвал гірських порід, отруйні гази - гора вулканічного походження. Із кожним днем до князя приходила одна і та ж новина: «Пресвітлий княже, води немає». І от одного чудового дня до князя прийшов сам Нечистий і сказав : "Я тобі воду дістану, але за це ти мені повинен віддати три мішка золота". Князь відразуже погодився, і вже на наступний день вода появляється у колодязі, і коли Чорт приходить за розплатою, Князь йому відповідає : "В мене грошей нема, оскільки всі мої гроші пішли на будівництво замку і колодязя, тому я віддаю тобі свою душу". Нащо Чорт відповідає : "Твоя душа грішна, оскільки під час будівництва колодязя загинуло багато людей, а всі ці смерті на твоїй совісті, а душа грішники завжди буде в мене, тому мені потрібне золото....віддавай і все". Ну князь порадившись із своїм слугою, вирішив, що останні три монетки, вже дійсно останні три монетки які знайшли у себе в казні, кожну монетку поставили в настільки маленький мішочок, що туди влазила тільки ця одна монетка, і тим самим обдурили Чорта. Мовляв розмови про розміри мішків із золотом небуло і ніхто недомовлявся. Ну чорт зрозумів що його обдурили, і з криками :"Воду пити більше небудете" скочив у колодязь. Із тих часів із колодязя доносяться різного роду звуки...

Джерела

• Варга С.С. Мукачівський замок "Паланок": Історико-краєзнавчий нарис. - Ужгород
• Філіпов О., Делеган М. История Мукачевского замка. - Ужгород: Ліра, 2010
• Філіпов О. 40 міфів про Мукачево.- Ужгород: Ліра 2011

Посилання

Офіційний сайт замку "Паланок" [[1]]

Неправильна назва

• Назва Замок Паланок суперечить морфології сучасної української мови.
• Замок Паланок — це те саме, що фортеця Київ (замість Київська фортеця) чи область Львова (замість Львівська область).
• Palánka — це наспункт, колишнє поселення в межах Мукачева, від якого походить назва замку.
• Якби автори назви Замок Паланок володіли українською, то поставили присвійний прикметник на -ський (див. Антонович-Давиденко. Як ми говоримо). А так вийшла якась дивна дивовижа. Навіть у офіційних документах.