Перейти до вмісту

Обговорення:Капуна

Вміст сторінки не підтримується іншими мовами.
Додати тему
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стаття "Капуна" написана переважно в піднесено-патріотичному стилі, далека від будь-яких ознак методичного дослідження свого об`єкта. Навіть назва Капуна має відчутну місцеву тенденційність - чередування "і"-"о"-"у" з огляду на притаманну певній місцевості Закарпаття вимові в даному випадку зроблено відповідно до місцевого переважного "у". Однак в офіційних документах та публікаціях останніх 50 років переважно застосовується назва "Капона" (з наголосом на "а"). Не можна погодитись з згадкою про подібність форми гори до трапеції та схожість на древні піраміди - таке може прийти на думку тільки тому, хто дивився на гору лише здалеку і тільки з одного певного напрямку. Нема жодних документальних свідчень про відсутність гори у будь-якому віддаленому минулому (крім усних переказів та легенд "від 95-річного діда"), так само як і про масові роботи з насипання гори. В статті вміщено фото гори, яке підписано словом "останець", що означає тип гори за способом утворення. Це також виключає рукотворний спосіб створення гори та суперечить змісту статті. З двох зазначених джерел текст статті підтверджено лише одним, яке за своїм походженням також не піддається будь-якій перевірці, оскільки йдеться про інтернет-ресурс у вільному доступі. Разом з тим, ця місцина дійсно сповнена таємниць, які чекають справжнього самовідданого дослідника. На це вказує як форма гори, яка має круті схили з трьох боків та більш-менш придатний для виїзду колісного транспорту шлях зі сходу, що веде аж до вершини; розташування характерне для середньовічних замків - дещо на віддалі від великого шляху та поселень Руське Поле (раніш "Урмізьово"), Буштино та Тячів, однак відстань дозволяє контролювати всі ці ближні території; форма гори, її висота та інше. Відсутність замку-фортеці від Хуста аж до Солотвина, на мою думку, вже є загадкою, зважаючи на наявність шляху із Тячева не лише в напряму Рахова і Сігету, але і в бік Бая-Маре, Сату-Маре. Тому можливо припустити, що такий замок або був в сиву давнину на Капуні, або його планувалося звести, однак плани не збулися. Щодо добування в горі золота і урану, це найбільш схоже на фантазію автора статті, як і наявність воріт, що ведуть в глибину гори. Висловлені вище думки не мають на меті образити автора статті, сам факт її написання є достойним вкладом в розвиток краєзнавства, мені лише хотілось звернути увагу на безумовну необхідність пошуку достовірної інформації перед будь-якою публікацією на тему, що стосується пізнання історії нашого краю, аже вона дуже і дуже не проста, забута і умисно заплутана недостойними людьми, що переслідували різну мету, кожен свою. Але кожному хочеться знати про своє минуле таку інформацію, такі відомості, які мають підстави вважатися або ретельно перевіреними, або хоча б просто загально визнаними через відсутність обгрунтованих сумнівів.

Розпочати обговорення про Капуна

Почніть обговорення