Обговорення:Ой летіли дикі гуси
Додати темуДм.Павличко
[ред. код]Дріб’язковість у тематиці окремих пісенних текстів іде в нас паралельно з поверховою стилізацією під народну пісню. Пропагандисти й коментатори сучасної пісні нерідко вбачають у підробках під фольклор вияв народності, а з погляду деяких працівників телебачення саме такі безкрилі, стилізаторські пісні є найвидатнішими досягненнями українських поетів і композиторів.
Ой летіли дикі гуси.
Ой летіли у неділю дошову. Впало пір’я на подвір’я.
Закотилось, як повір’я, у траву.
Хоч як майстерно намагається Ніна Матвієнко своїм чарівним, унікальним голосом подати цю пісню («Дикі гуси» Ю. Рибчинського, муз. Ігоря Поклада), щось повстає в душі проти «дощової неділі», проти «повір’я», що закотилось у траву, проти сумнівної й неясної градації: «де двоє — там весілля», а «де троє — перші ягоди журби». Справа не тільки в образних неточностях і не тільки в міщанській ідеї твору («відчини подрузі двері, але серце їй своє не відкривай»), справа в майстерно прихованій стилізації. Юрій Рибчинський, на мою думку, міг би здобути більше прихильності для своїх пісень, якби наважився спробувати свої, може, й немалі сили в непісенній поезії. (Дмитро Павличко. Літературознавство. Критика. Том 1. - Київ. «Основи». 2007. С.17) --yakudza 10:22, 28 серпня 2018 (UTC)