Обговорення:Смовський Костянтин Авдійович
@KHMELNYTSKYIA: Я чітко посилаюсь на авторитетне джерело і пишу абсолютну правду.--Долинський (обговорення) 09:45, 1 січня 2019 (UTC)
- @Долинський: А яке відношення до біографії Смовського має критика Рудлінга щодо запровадження в ЗСУ звертання "Слава Україні!"? Якщо і додавати подібні факти біографії, то тільки у відповідній статті про самого Рудлінга (коли вона, звісно, буде створена).--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 12:51, 1 січня 2019 (UTC)
- @KHMELNYTSKYIA: А це зауваження логічне. Приймаю. --Долинський (обговорення) 11:28, 4 січня 2019 (UTC)
- @Долинський: А яке відношення до біографії Смовського має критика Рудлінга щодо запровадження в ЗСУ звертання "Слава Україні!"? Якщо і додавати подібні факти біографії, то тільки у відповідній статті про самого Рудлінга (коли вона, звісно, буде створена).--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 12:51, 1 січня 2019 (UTC)
Спогади у газеті Свобода
[ред. код]http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-039.pdf (1)
http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-040.pdf (2)
Суперечності з мемуарами
[ред. код]@Долинський: Конфлікт, що виник навколо теми 118 батальйону, допоміг, тим не менш, виявити автобіографічні спогади Смовського у діаспорній газеті «Свобода» (39-62 номери) від 1958 року. І вже перша частина спогадів (ста. 2) містить суперечності з вікіпедійною статею. Смовський зазначає, що народився не на Кубані, а в Лохвицькому повіті на Полтавщині. По-друге, він вказує датою народження не 1892, а 1894 рік. Як Ви оцінюєте дані обставини?--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 15:50, 11 січня 2019 (UTC)
- А ось знайшов свого роду "перехідний" варіант (ст. 10), де дата народження вказана як 1894, але місце народження — Кубань.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 19:37, 11 січня 2019 (UTC)
- В даному виданні (ст. 19) сказано, що зрештою він народився на Полтавщині, але зазначається, що його мати кубанка.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 19:45, 11 січня 2019 (UTC)
- Виникло також питання і про дату смерті. Тут (ст. 3) датою смерті назване 8 лютого, а тут (ст. 3), власне як і у вікіпедійній статі, — 8 березня. Що стосується останнього джерела (некролог у газеті Свобода), то сказано, що він помер на 66 році життя, тобто народися виходить саме 1894 року.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 20:33, 11 січня 2019 (UTC)
@KHMELNYTSKYIA: Чесно кажучи, я дещо розгублений. З однієї сторони, що може бути надійнішим, ніж інформація від першої особи. Але у час написання спогадів автор боявся переслідування своїх рідних чи земляків, які знаходились під радянською окупацією, тому навіть назву села не вказав або міг спеціально вказати хибну інформацію. Можливо, варто буде вказати обидві версії у статті, а коли будуть "залізобетонні" аргументи, то хибну версію прибереться ? --Долинський (обговорення) 10:19, 12 січня 2019 (UTC)
Машина часу (5-й канал)
[ред. код]Подивився «Машину часу» (5-й канал, 18.01.2020).
На жаль на youtube - тільки перша половина передачі:
- Українці у французькому Русі опору / «Машина часу» на youtube (відео)
Склалося повне враження, що:
У липні 1944 в результаті відступу німецьких військ з Білорусі 115-й і 118-й охоронні батальйони були перекинуті до Франції для виконання охоронних функцій. 27 серпня (в день, призначений німцями для виходу на антипартизанські позиції) батальйон Смовського практично в повному складі перейшов на сторону французького руху опору, і був переформований у 2-й український батальйон імені Тараса Шевченка.
Shynkar (обговорення) 12:21, 19 січня 2020 (UTC)
- @Shynkar: Як автор статті про згаданий у програмі 118-й батальйон шуцманшафту (де його не надто коректно іменують батальйоном Смовського, він був радше батальйоном Васюри, і взагалі він має погану репутацію військових злочинців) можу сказати, що загалом програма дещо упереджена, замовчує неприємні факти й евфемізує бойову діяльність шуцманів. Батальйон складався переважно з червоноармійців-східняків, які не були аж надто національно орієнтованими. Невелику частку, трохи менше роти, складали буковинські мельниківці, дехто з них пізніше втік в УПА, а когось потім заарештували німці, проте це був їхній свідомий вибір на шлях колабораціонізму. Щодо подій 1944 року, то це за великим рахунком біла пляма у біографії Смовського, його сліди у тих джерелах, якими я користувався втрачаються. Більш менш точно можна сказати, що при переході до французьких партизан Смовський у батальйоні не був. Він або "сидів у гітлерівському кацеті 3 місяці" (версія, що випливає з короткої згадки у часописі Рада від 1960 року, але не зазначається коли це було, вірогідно мова йде про події 1939 року, коли він потрапив у полон до німців), або з огляду на службу у дивізії Галичина, подібно до командира 1 роти 118 шуц-батальйону Осипа Винницького в грудні 1944 переїхав у Берлін. На користь останньої версії слугує світлина у статті, датована січнем 1945. Цілком можлива обидва варіанти. Той же 5 канал опублікував доповнену письмову версію відео, де зазначається наступне: "Доля інших героїв нашого фільму склалась по-різному. Костя Смовського під кінець війни нацисти звільнили з концтабору і кинули на підсилення потріпаної дивізії "Галичина". Було б дуже добре, якщо хтось із незалежних істориків, а не представників оборонного табору на кшталт згаданих у програмі Дуди і Дерейка, прослідкує хронологію за архівними німецькими документами.--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 13:33, 19 січня 2020 (UTC)
Хатынь
[ред. код]Как-то пропустили в биографии про зверства в деревни Хатынь --37.215.13.178 07:36, 19 жовтня 2023 (UTC)
- Статті проєкту Військова історія III рівня
- Статті проєкту Військова історія середньої важливості
- Статті проєкту Військова історія III рівня середньої важливості
- Статті проєкту Військова історія
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття III рівня
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття середньої важливості
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття III рівня середньої важливості
- Статті проєкту Українські національно-визвольні змагання 20 століття