Обговорення:Україна - Польща. Синдром пам'яті

Ця стаття є частиною Проєкту:Кінематограф (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з кінематографом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Кінематограф.
	Чим допомогти: Статті до створення та доопрацювання

дод. інфа https://web.archive.org/web/20171005231337/https://www.2000.ua/v-nomere/svoboda-slova/ekspertiza_svoboda-slova/pres-konferentsja_arhiv_art.htm --Piznajko (обговорення) 23:18, 5 жовтня 2017 (UTC)

з аналізу фільму історика О. Поповича

Окремо слід наголосити на фільмах, які висвітлюють військо-політичний конфлікт між українцями та поляками на Волині у 1943 р. Найперше тут виділяється документально-публіцистичний чотирисерійний фільм «Синдром пам’яті» – спільний проект тижневика «2000» і студії «KINOART. ELproduction» (режисер Сергей Іушин)56. У фільмі зроблено спробу подати причини та основний перебіг українсько-польського конфлікту 1940-х років. Творці фільму наголошують, що географія українсько-польського протистояння не обмежувалася Волинню, а основні його причини лежали глибоко в релігійному, політичному гноблені українського населення, діяльності Армії Крайової. Чотирисерійний фільм також насичений коментарями відомих людей та політиків (Олег Тягнибок, Андрій Мохник, Юрій Киричук, Андрій Іллєнко, Володимир Середа, Анатолій Вітів, Олег Панькевич) та свідків тих подій. Автор сценарію Максим Шапка зазначив, що фільм є шокуючою сповіддю останніх свідків трагедії (використані ексклюзивні інтерв’ю Юрія Шухевича, ветеранів АК та УПА, колишніх в’язнів концтаборів)57. Фільм викликав неоднозначну реакцію та дискусію стосовно своєї об’єктивності в профільному виданні про телебачення «Телекритика». Попри насичений матеріал критики фільму відзначили абсолютну упередженість творці фільму у поданні інформації про Греко-католицьку церкву, яку звинувачують у потуранні вбивствам на Волині у 1943 р. Представлена у фільмі думка Д. Табачника про греко-католиків як екстремістів, які дали основу для формування агресивної ідеології на українських землях, нічим неаргументована. Коментарі історика-медієвіста Наталії Яковенко подані в короткому (обрізаному) вигляді, і мали, за задумом сценаристів, фактично легімітизувати слова Д. Табачника. Вважаємо також, що окремі сюжети фільму мають емоційний характер і подають непідтверджені фактами58. Під час прес-конференції у Луцьку, з критикою фільму виступив тогочасний директор Українського інститут національної пам’яті Валерій Солдатенко. За словами історика у фільмі був використаний «компенсаційний механізм»: «От була Волинська трагедія – мала у відповідь бути операція «Вісла». Є й інші підходи. Скажімо, протиставлення однієї операції іншій – Волинська трагедія – то етнічна чистка, а акція «Вісла» – то гуманітарна акція, яка пішла тільки на користь українцям»59