Обговорення користувача:Валерій Совенко
Додати темуЛаскаво просимо до україномовної Вікіпедії!
[ред. код]Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:
- Краш-курс для новачків
- Поради для новачків
- Детальні довідки і поради
- Як редагувати статтю
- Як і для чого ми розвиваємо Вікіпедію
Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування. У статтях, написаних або редагованих вами, підпис не ставиться.
Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, які є в Категорія:Користувачі, що допоможуть новачкам або ж можете розмістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти
P. S. Regardless of your languages skills, you are welcome to create your own User Page, link your UkrWiki user page or other pages of this project to Wikipedia projects in other languages, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own.
You can ask for further help at the help desk of the community portal
--Tomahiv 08:20, 17 червня 2007 (UTC)
Журжинці
[ред. код]Питання? Навіщо вкотрий раз міняти назву статті з Журжинці на Журжинці (Старовижівський район)?. В дужках — уточнення, якщо населені пункти з такою назвою є в інших регіонах України чи світу. Журжинці одні у світі, хоча якщо ви маєте іншу інформацію, то поділіться нею із спільнотою УкрВікі--Kamelot 14:33, 12 вересня 2007 (UTC)
Де ще є Журжинці крім як Лисянського району? --AS sa 14:37, 12 вересня 2007 (UTC)
Попередження
[ред. код]Обґрунтуйте свої зміни, будь ласка. Якщо будете й надалі здійснювати необґрунтовані перейменування, ваш доступ до Вікіпедії буде тимчасово обмежено.--Leon 14:40, 12 вересня 2007 (UTC)
Задачі з географії
[ред. код]Теоретичні матеріали, задачі та їх розв’язання до теми „Форма і розміри Землі” У статті подано методичні рекомендації щодо розв’язування розрахункових задач та висвітлено їх значення для більш глибокого засвоєння матеріалу й формування практичних компетентностей учнів у процесі вивчення шкільного курсу географії. Використання таких типів задач стане в нагоді вчителям під час проведення навчальних занять та сприятиме підготовці учнів до олімпіадних випробувань, державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання. Вивчення матеріалу про форму і розміри Землі розпочинається в курсі „Природознавство. 5 клас” у темі „Небесні тіла”. У курсі „Загальна географія. 6 клас” ці знання поглиблюються під час вивчення теми „Градусна сітка Землі. Географічні координати точок”. Набутий рівень знань дозволяє учням проводити елементарні математичні розрахунки з даної теми, розв’язувати прості задачі (наприклад, визначати відстані в градусах і кілометрах, якщо відома довжина дуги 1º меридіана і паралелі, проводити обчислення протяжності материків та території України у градусах і кілометрах під час вивчення курсів „Географія материків і океанів. 7 клас”, „Фізична географія України. 8 клас”). Проте більш складні задачі (із використанням знань про тригонометричні функції, застосу¬ванням математичних формул) учні можуть розв’язувати, вивчивши відпо¬відні теми з математики. Тому деякі запропоновані нижче задачі доцільно вирішувати під час факультативних, індивідуальних занять з географії, у процесі підготовки до предметних олімпіад та турнірів у старших класах.
1.1. Форма і розміри Землі Земля – планета Сонячної системи. Вона, як і інші планети та Сонце, має кулясту форму. Її фігура точно не визначена, тому німецький вчений І. Лістінг у 1873 році запропонував назву геоїд, що означає „схожий на Землю”. Фігура Землі неправильна, тобто не нагадує жодну з відомих геометричних фігур. За формою і розмірами геоїд подібний до еліпсоїда. Розміри його визначені Ф.М. Красовським і О.О. Ізотовим. Площа земної кулі – 510 млн. км², приблизно 361 млн. км² (70,8 %) припадає на Світовий океан, а, відповідно, 149 млн. км² (29,2 %) – на суходіл. Земний еліпсоїд має такі розміри: полярний радіус – 6356,863 км, екваторіальний радіус – 6378,245 км, тобто екваторіальний радіус на 21 км 382 м більший від полярного (середній радіус Землі – 6371,1 км). Отже, Земля загалом сплющена біля полюсів і розширена біля екватора. На сплющену форму Землі як планети вказує і різниця в довжині кіл, уявно проведених через полюси й екватор. Довжина великого кола (екватора) становить 40075,78 км, а довжина кола меридіанів – 40008,5 км. Звідси довжина дуги 1º по меридіану і по екватору приблизно однакова і становить 111 км (40000 км : 360º), довжина 1´ (мінути) дуги кола – 1,85 км (111 км : 60´), або 1 миля, а 1´´ (секунди) – 30,8 м (1,85 км : 60´´). Але якщо точно визначити довжину дуги одного градуса екватора й довжину дуги одного градуса меридіана, то можна зробити висновок, що вони будуть різними. Також потрібно пам’ятати, що завдяки збільшенню радіуса кривизни земної поверхні в напрямі від екватора до полюсів довжина дуги 1º меридіана найменша на екваторі (110,6 км) і збільшується в напрямі до полюсів. Це можна прослідкувати за таблицею 1.
Довжина дуги 1º меридіана на різних широтах Табл. 1 Широта, град. Довжина дуги 1° меридіана, км Широта, град. Довжина дуги 1° меридіана, км 0 - 14 110,6 46 - 50 111,2 15 - 22 110,7 51 - 55 111,3 23 - 30 110,8 56 - 61 111,4 31 - 34 110,9 62 - 68 111,5 35 - 40 111,0 69 - 77 111,6 41 - 45 111,1 78 - 89 111,7
Довжина дуги 1º паралелі на різних широтах неоднакова: чим далі від екватора, тим вона буде меншою. Це можна прослідкувати за таблицею 2. Задача 1. Визначте довжину дуги 1º екватора. Розв’язання: відомо, що довжина екватора 40075,75 км, а це відповідає 360º, тому потрібно 40075,75 км : 360º = 111,3 км. Відповідь: довжина дуги 1º екватора дорівнює 111,3 км. Задача 2. Визначте довжину дуги 1º меридіана. Розв’язання: відомо, що довжина кола меридіанів дорівнює 40008,5 км, а це відповідає 360º, тому потрібно 40008,5 км : 360º = 111,1 км. Відповідь: довжина дуги 1º меридіана становить 111,1 км.
Отже, потрібно запам'ятати, що довжина дуги 1º екватора становить 111,3 км, а довжина дуги 1º меридіана – 111,1 км.
Довжина дуги 1º паралелі на різних широтах Табл. 2 Широта, град. Довжина дуги 1°, км Широта, град. Довжина дуги 1°, км 0 111,321 50 71,697 5 110,901 55 63,995 10 109,641 60 55,801 15 107,552 65 47,176 20 104,649 70 38,187 25 100,952 75 28,902 30 96,488 80 19,394 35 91,290 85 9,735 40 85,395 90 0,000 45 78,848
За табл. 2 та за навчальними атласами з географії для 6-8 класів ми можемо визначити, чому дорівнює довжина дуги 1º паралелі тільки для окремих широт. А як же визначити цю величину на інших паралелях, наприклад 46-ій, 67-ій, 89-ій і т. ін, або у випадках, коли під рукою немає таблиці чи атласу? Для того щоб наближено визначити, чому дорівнює довжина дуги 1º на тій чи іншій паралелі, потрібно довжину дуги 1º екватора (111,3 км) помножити на косинус даної паралелі (косинус будь-якої паралелі можна визначити за чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса, або за калькуляторами у яких є функція визначення косинусів). Наприклад, довжина дуги 1º на 60-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км × cos 60 º = 111,3 км × 0,5 = 55,65 км; довжина дуги 1º на 46-й паралелі буде приблизно становити: 111,3 км × cos 46º = 111,3 км × 0,6947 = 77,3 км. Знаючи, чому дорівнює довжина дуги 1º паралелі на різних широтах, ми можемо визначити довжину будь-якої паралелі в кілометрах. Наприклад, якщо на широті 50º довжина дуги 1º цієї паралелі становить 71,7 км, то довжина даної паралелі буде дорівнювати 25812 км (71,7 км × 360º). Задача 3. Визначте, на якій паралелі 1° довготи дорівнює 1 км. Розв’язання: величина 1° довготи зменшується від екватора до полюсів пропорційно косинусу широти. На широті φ вона становить 111,3 × cos φ. Якщо 111,3 × cos φ = 1, то cos φ = . За чотиризначними математичними таблицями В.М. Брадіса знаходимо значення φ, воно відповідає 89° 29´. Відповідь: на паралелі 89° 29´ дуга величиною 1° буде дорівнювати 1 км. Задача 4. Використовуючи дані з табл. 2, визначте довжину таких паралелей: 0º; 10º; 60º; 75º; 85º; 90º. Розв’язання: 1) довжина 0 паралелі (екватора) буде такою: 111,321 км × 360º = 40075 км; 2) довжина 10 паралелі: 109,641 км × 360º = 39 470,76 км; 3) довжина 60 паралелі: 55,801 км × 360º = 20 088,36 км; 4) довжина 75 паралелі: 28,902 × 360º = 10 404,72 км; 5) довжина 85 паралелі: 9,735 × 360º = 3 504,6 км; 6) довжина 90 паралелі (Північний або Південний полюс): 0 км × 360º = 0. Задача 5. Чи можна здійснити кругосвітню подорож, подолавши лише 20 088,36 км; 10 104,72 км; 3 504,6 км? Розв’язання: із попередньої задачі нам відомо, що довжина 60-ї паралелі становить 20088,36 км; 75-ї – 10404,72 км; а 85-ї – 3504,6 км. Отже, таку подорож можна здійснити. Відповідь: можна, якщо рухатися по таких паралелях: 60º; 75º; 85º. Задача 6. Визначте, яку відстань пролетить літак, який здійснює кругосвітню подорож: а) по екватору; б) по 40-ій паралелі; в) по Північному тропіку. Розв’язання: а) користуючись табл. 2, визначаємо, що довжина дуги 1º екватора становить 111,321 км, отже: 111,321 км • 360º = 40 076 км; б) довжина дуги 1º на 40-й паралелі становить 85,395 км, отже: 85,395 км • 360º = 30 742 км; в) довжина дуги 1º на Північному тропіку становить 102,8 км, отже: 102,8 км • 360º = 37 008 км. Відповідь: літак, який здійснює кругосвітню подорож, пролетить по екватору 40 076 км; по 40-ій паралелі – 30 742 км; а по Північному тропіку 37008 км. Задача 7. Із пункту, що розташований на екваторі, у кругосвітню подорож вилетіли два літаки, один – по меридіану, а другий – по екватору. Екіпаж якого літака і на скільки здійснить цю подорож швидше, якщо довжина кола меридіанів становить 40 008,6 км, екватора – 40 075,7 км, а швидкість літаків – 700 км/год. Розв’язання: 1) 40 008,6 км : 700 км/год = 57,16 год = 57 год 10 хв. 2) 40 075,7 км : 700 км/год = 57,25 год = 57 год 15 хв. Відповідь: кругосвітню подорож швидше на 5 хв здійснить екіпаж першого літака. Але є й інший спосіб, за допомогою якого можна визначити довжину будь-якої паралелі у кілометрах. Для цього потрібно довжину екватора (40076 км) помножити на косинус паралелі, довжина якої невідома. Наприклад: Задача 8. Яка довжина у кілометрах земного екватора; 30-ї; 80-ї; 89-ї паралелей? Розв’язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина паралелей встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус паралелі, довжину якої потрібно визначити (на косинус широти). Тому довжина 30-ї паралелі – 40 076 × cos 30º = 40076 × 0,8660 = 34 702 км; 60-ї – 40 076 × cos 60º = 40 076 × 0,5 = 20 038 км; 80-ї – 40 076 × cos 80º = 40 076 × 0,1736 = 6 957 км; 89-ї – 40 076 × cos 89º = 40 076 × 0,0175 = 701 км. Відповідь: довжина земного екватора 40 076 км, довжина 30-ї паралелі – 34 702 км, 60-ї – 20 038 км, 80-ї – 6 957 км, 89-ї – 701 км.
Задача 9. Яка кругосвітня подорож буде коротшою: по екватору чи по 60º пн. ш?
Розв’язання: довжина екватора становить 40 076 км; а довжина будь-якої паралелі встановлюється шляхом множення довжини екватора на косинус широти. Тому довжина 60-ї паралелі 40 076 × cos 60º = 40 076 × 0,5 = 20 038 км; кругосвітня подорож по ній буде вдвічі коротшою, ніж подорож по екватору. Відповідь: кругосвітня подорож по 60-ій паралелі буде вдвічі коротшою, ніж по екватору. Запам'ятайте: довжина 60 паралелі дорівнює половині довжини екватора і становить 20 038 км. Задача 10. Літак здійснив такий маршрут: із пункту А, розташованого на 35° пн. ш., він вилетів на північ у пункт В і пролетів 1110 км, потім на схід у пункт С він пролетів також 1110 км, далі повернув на південь у пункт Д і також пролетів 1110 км і, нарешті, на захід ще 1110 км. Чи зможе він повернутися в пункт А, якщо вважати, що довжина дуги 1° меридіана становить 111,1 км? Розв’язання: 1) Літак із пункту А у пункт В летів у північному напрямі і подолав близько 10°: 1110 км : 111,1км = 10°; 2) повернувши на схід, літак летів вздовж 45 паралелі, на якій довжина дуги 1° становить 78,848 км. Дізнаємося, скільки градусів пролетів літак на схід вздовж 45° пн. ш., подолавши 1110 км. Ця відстань становитиме 14°: 1110км : 78,848км = 14°; 3) повернувши на південь із пункту В у пункт С, літак пролетів 1110 км, тобто близько 10° і знову потрапив на 35° пн. ш., де довжина дуги 1° паралелі становить 91,290 км; 4) для того щоб потрапити у пункт А із пункту Д, літак повинен пролетіти 14°, або 1278 км: 14° × 91,290 км = 1278 км; якщо літак пролетить на захід 1110 км, то він не потрапить у пункт А, тому що йому додатково потрібно пролетіти ще близько 168 км: 1278 км – 1110 км = 168 км. Відповідь: літак не зможе повернутися у пункт А, тому що дуги паралелей між меридіанами на різних широтах мають різну довжину. Щоб потрапити у пункт А, літак має пролетіти додатково на захід ще близько 168 км. Задача 11. Санкт-Петербург і Київ розташовані майже на одному меридіані. 21 березня опівдні сонячне проміння у Санкт-Петербурзі падає під кутом 30°, а у Києві в цей момент висота Сонця становить 39°30′. Яка відстань між Санкт-Петербургом і Києвом у градусах і кілометрах? Розв’язання: 1) Якщо географічна широта міст нам невідома, але ми знаємо, що вони розташовані на одному меридіані, і в умові задачі дано висоту Сонця над горизонтом, то можна визначити протяжність між цими містами у градусах. Вона буде становити 9°30′: 39°30′– 30° = 9°30′; 2) довжина дуги 1º меридіана становить 111,1 км. Визначаємо відстань між містами у кілометрах: 9°30′ × 111,1 км = 1055 км. Відповідь: відстань між містами 9º30′, або 1055 кілометрів.
Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Вітряк у селі Хижинці.jpeg. Однак на сторінці опису файлу немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даного файлу, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлу, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли цей файл, а також умови використання файлів із вказаного сайту.
На сторінці опису файлу завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковано цю роботу. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файл під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажений вами файл із сервера.
Дякуємо за розуміння.
