Обговорення користувача:Олег-літред/Добрий день (23.10.2010—24.10.2010)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Когутяк Зенко у темі «Добрий день» 13 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повний архів: Обговорення_користувача:Олег-літред/АвтоАрхів
Обговорення: Обговорення_користувача:Олег-літред

Добрий день

[ред. код]

Я переніс ваше повідомлення до Зенка із його сторінки на його сторінку обговорення --Ілля 07:59, 23 жовтня 2010 (UTC)Відповісти

Щиро дякую всім. Я закінчив роботу над статтею про Єжи Северського. Подивіться, будь ласка, чи все гаразд. Надсилаю Вам усім (е-мейлом) чудовий твір цього автора — "П'ять разів убивство". Автор дуже вміло спародіював Аґату Крісті, Жоржа Сіменона, Май Шеваль і Пера Вале, Росса Макдональда, а також — геть усіх разом узятих совкових польських авторів, що працювали в царині кримінального жанру. Свого часу я не міг не перекласти цієї дивовижної речі. Читайте на здоров'я.

З пошаною — Олег-літред

Добридень, Зенку!

Спершу перекину Вам те, що я заадресував для всіх, — про випадок, якщо воно до Вас не дійшло. Отже:

Щиро дякую всім. Я закінчив роботу над статтею про Єжи Северського. Подивіться, будь ласка, чи все гаразд. Надсилаю Вам усім (е-мейлом) чудовий твір цього автора — "П'ять разів убивство". Автор дуже вміло спародіював Аґату Крісті, Жоржа Сіменона, Май Шеваль і Пера Вале, Росса Макдональда, а також — геть усіх разом узятих совкових польських авторів, що працювали в царині кримінального жанру. Свого часу я не міг не перекласти цієї дивовижної речі. Читайте на здоров'я.

З пошаною — Олег-літред

Створити статтю про «Пісню Соломона» я тільки за. (До речі, мені аж свербіли руки почистити статтю "Золоте теля" — там є що правити). Ви підказали хорошу ідею. Річ у тім, що я наперекладав понад тридцять книжок, з числа яких вийшло у світ дуже мало. Чомусь мені тридцять з гаком років фатально в цьому не щастило. Але тепер, Богу дякувати, йдуть одне за одним замовлення, та так, що прагнеш хоча б тридцяти годин у добі замість двадцяти чотирьох. Отож пишу вікі-статті з раціональних міркувань: дуже добре, коли збігаються інтереси окремої особи і всього люду християнського. І сам себе рекламнẏ, і статей про справді видатних людей побільшає. Хочу подати всіх тих авторів, яких я переклав (і які годяться для Вікіпедії: наприклад, ГЕНІЯЛЬНИЙ шведський письменник Віллі Чюрклунд "нє пайдьоть", бо тільки я його й перекладав), і тих осіб, що, як вважаю, заслужили собі місце в цій енциклопедії. Про "Пісню Соломона" мені ще й тому (крім рекламних міркувань) цікаво написати, що ця річ — своєрідна відповідь на "Світло в серпні" Фолкнера. Оце "Світло" я переклав на замовлення (між іншим, це був один-єдиний його твір, що залишався незукраїнізованим; тепер уже можна й видавати повне зібрання творів), і вже років три воно ("Світло") затьмарене. Нічого, дочекаюся. Мабуть, у наступному році нарешті вийде у світ. Криза, все-таки. А ці речі, над якими я зараз працюю, йдуть до друку, аж дим іде. Над дитячими творами Моррісон я б, звичайно, охоче попрацював, але ж обмаль часу, а головне — хто надрукує? Шухляда з ненадрукованим у мене й без того довгенька.

Отже, якщо Вам цікаво, я зараз-таки надішлю Вам електронною поштою (не безпосередньо у Вікіпедію, бо в мене "Ворд" не того...) і "Пісню Соломона", і "Світло в серпні". Тільки починайте з тези — Фолкнера. Антитеза хай буде потім. Користь електронного варіянту "Пісні" в тому, що мою писанину немилосердно підредагували за правилами укрсуч'язу — "українського сучасного язика". Наприклад, у мене "одна нога й друга нога", а у виправленій версії "одна нога й інша нога". "Нехтувати що" → "нехтувати чим". "Заздрити на щось" → "заздрити чомусь". І так далі. А я Вам дам неспотворену версію. Так що можете взяти. Обмовився я про мовні питання й вирішив докинути до цих двох книжок ще "Курочку рябу". Спершу я задумав її як пародію на творіння недолугих журналістів, але вийшло трохи ширше. Так би мовити, поліваріянтність української мови.

Щасти Вам.

Олег-літред vel Олег Король. Не бард, хоч я й бренькаю на гітарі та цигикаю на скрипці. Сорок років тому ми з братом почепили звукознімачі на акустичні гітари та й влаштовували танці в клубі нашого рідного села. Грали-сьмо народні пісні, попсу (тоді ще не було такого слова) — українську, російську та польську — і, звичайно ж, окремі штуки "Бітлів" та "Роллінґів".

  • Шанований мною пане Олеже, ось, трохи причепурив Єжи Северського, та найшов трішки інфи в net-просторі й добавив.
  • Схиляю свого оселедця-чуба перед таким достойним автором (пригадав Вас, за 2007 чи 08 роком Львувського книжного форуму:), ще тогди їздив на ті наші зібрання видавців (тепер сей форум марнославства видавничого трішки випускаю:(
  • Та-а, ваші роки та мені досвіду ще би прибавили, тому радий хоч чимось Вам прислужитися (в помочі тутешнього освоєння) та дуже радий що наші простори заманили й Вас, а таких як Ви тутечки малувато й се дуже піде на користь нам усім.
  • Якщо маєте якісь запитання щодо якихось незрозумілих Вам тут процедур (редакторських чи інших...) звертайтеся на сторінках обговорення я (та ще кілько вікі-побратимів) Вам намагатимуся помочи.
  • Щодо видавничої Вашої затребуваності я дуже радий, а так як маю дотичний до сего бізнес (колись володів друкарнев в Франківську) то повім Вам маленьку таємничку 0- користайтеся моментом:) оскільки через брак якісного перекладацького матеріалу та конюктурою укр-книжки (в піку «манкуртам табачникам») це ще триватиме 3-4 роки, допоки не перейде в цифрові носії-варіянти чи варіяним фоліантно-представницького класу друкованої продукції.
  • Щодо тіснішо-фахового спілкування надам Вам дві поштові скриньки: kazah.ukraina@gmail.com та okkokvitka@gmail.com де зможемо предметніше обговорити деякі видавничі му́менти. --Когутяк Зенко 08:49, 24 жовтня 2010 (UTC) Шануймося!!!Відповісти