Обговорення користувача:Прес-служба Ольги Богомолець

Радомишльська папірня

Радомишльська папірня була споруджена в 1612 році (за іншими даними - в 1606 році), щоб виробляти папір для потреб лаврської друкарні. Ініціатором її будівництва став архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький (1550-1624).

Це була перша паперова фабрика на території Центральної України. Вона виникла в той час, коли уряд Речі Посполитої оголосив поза законом православну ієрархію Литви-Русі, яка не приєдналася до Берестейської церковної унії 1596 року. Тому робота фабрики була пов'язана з ризиком адміністративного тиску з боку влади.

З дня свого виникнення і до Хмельниччини радомишльська папірня була фактично монопольним виробником паперу в Центральній Україні. Більшість церковних і світських книг, що побутували в центрі і на сході України, були надруковані у лаврській друкарні на радомишльському папері. Виготовлявся він з льону та кропиви, мав світло-сірий колір і був дуже міцним. Папір з Радомишля неважко впізнати по водяним знакам чотирьох типів. Перші два - це шляхетські герби лаврських архімандритів, Єлисея Плетенецького і Захарії Копистенського. Інші являють собою, відповідно, стилізоване зображення одного із засновників Лаври, преподобного Антонія Печерського, і трьох куполів з хрестами.

Саме на цьому папері було видано кілька знакових книг в історії національного книгодрукування. Серед них - перша надрукована в Києві книга «Часослов» (1616 р.), перший український поетичний збірник "Вінок чеснот превелебного в бозі милостивого пана отця Єлисея Плетенецького" (1618 р.), перший український словник - «Лексикон славяноросскій» (1627 р.).

Незабаром навколо паперової фабрики виникло селище, яке так і став називатися - Папірня. Існувало воно аж до 60-х років ХХ ст., після чого було приєднане до Радомишля.

Особливо роль папірні зросла за митрополита Київського і Галицького Петра Могили (1597-1647), який зайнявся реформою православної системи освіти в Речі Посполитій. Для цього було потрібно багато нових підручників, філософських, полемічних, природознавчих праць - і, відповідно, більше паперу.

До роботи на паперову фабрику були залучені німецькі фахівці. У Радомишлі відтоді з'явилася «німецька слобода». Нащадки її жителів мешкали в місті до 1940-х років.

Першим і незмінним (до самої смерті) керівником Радомишльської папірні був ієромонах і економ Києво-Печерської лаври Пантелеймон Кохановський. Він здобув хорошу освіту і був редактором кількох компілятивних українських хронік.У 1654 році Кохановський відмовився присягати на вірність московському царю.

Скільки часу працювала папірня, достеменно невідомо. Швидше за все, вона була знищена за часів «Руїни» - збройної боротьби за владу серед української козацько-шляхетської верхівки в 50-70 рр. XVII ст. В усякому разі, в «інвентарному списку» указу короля Яна Собеського (1682 р.) про передачу Радомишля з волостями унійному львівському єпископу Юзефу Шумлянському папірня вже не згадується. Однак паперу за час її роботи виробили стільки, що вистачило для друкування книг до першої половини XVIII ст. Приблизно в кінці XVII – на початку XVIII ст. для Києво-Печерської лаври була побудована нова папірня в Пакульському ключі (на території сучасної Чернігівської області).

29 жовтня 2009 року в Радомишлі поблизу місця, де стояла лаврська папірня, був відкритий пам'ятник Єлисею Плетенецькому. Це єдиний на Україні пам’ятник на біжучій воді. Відкриття відбулося в день 385-ї річниці з дня смерті архімандрита. Пам'ятник освятив митрополит Київський і всієї України Володимир Сабодан. Нині пам'ятник є частиною історико-культурного комплексу «Замок Радомисль». Він створений у 2007-2011 рр. відомим українським лікарем і громадським діячем, доктором Ольгою Богомолець і відомий своїм єдиним у світі Музеєм українських домашніх ікон.

В планах історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» - відродження технології XVII століття з виробництва паперу, на якому друкувалися старовинні українські книги.

Література:

1. Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.

2. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- Київ: Генеза, 1993

3. Гладиш Л.А. Радомишль: ключі від міста. Нариси про історію міста. — Житомир, «Полісся», 2007

4. Запаско Я., Мацюк О. Стасенко В. Початки українського друкарства – Львів, 2000.

5. Мацюк О. Історія українського паперу. — Київ, 1994.

6. Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях. — Київ, 1974.

7. Огієнко І. Історія українського друкарства. – Львів, 1925.

8. Огієнко І. Князь Костянтин Острозький і його культурна праця. – Вінніпег, 1958.

9. Тимошенко Л. «Радомисль в історії Української церкви»// Людина і світ. – 1997. – №2. – С. 6–11.

10. Цвік Г. В. Історія Радомишля. — Житомир: «Полісся», 2005.

11. Яковенко Н. «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна». – Київ, «Критика», 2008. – С. 365.

12. Budka W. Papiernictwo w Nowym Stawie і Radomyślu // Pzegląd Biblioteczny. — Rocz. 3. — Kraków, 1929.

Основні засади Вікіпедії	Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Прес-служба Ольги Богомолець!
Для чого ми розвиваємо Вікіпедію	Вітаємо Вас, як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проектом. Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента. Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікі-розмітки. Кнопка вставки підпису у вікні редагування Якщо виникли запитання про проект або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask help of Community on CommunityPortal (help).
Як створити статтю
Як редагувати статті
Ілюстрування статей
Потренуйтеся тут!
Правила і вказівки
Стиль оформлення статей
Авторські права
Довідка
Користувачі, що допоможуть Вам
Словничок вікітермінів

--AS^ƨɐ 09:55, 25 травня 2012 (UTC)