Обговорення користувача:Danbst/Безкровна війна за мову

„Чому переклад з англійської це краще, ніж переклад з російської?‟ — мабуть маєте на увазі „калькування‟, а не „переклад‟ --AS 21:40, 14 лютого 2011 (UTC)

"Поток" перекладається на українську як "потік". Хіба ні? --Danbst 21:48, 14 лютого 2011 (UTC)

Якщо не йдеться про жодний термін, то так) --AS 21:51, 14 лютого 2011 (UTC)

А якщо йдеться про конкретний термін? Мені складно побачити межу, де "переклад" переходить у "калькування". Можете пояснити?--Danbst 21:55, 14 лютого 2011 (UTC)

Важко сказати. Межа така ж, як між людським перекладом, і машинним --AS 22:00, 14 лютого 2011 (UTC)

Я мав на увазі, "поясніть, чому Ви мали на увазі, що я мав на увазі \"калькування\", а не \"переклад\"" --Danbst 22:06, 14 лютого 2011 (UTC)

Ну бо незалежно з яких мов ми перекладатимемо термін, у результаті вийде той самий укр. термін. А кальки можуть вийти різні. Речення „Чому одне краще, ніж інше?‟ розуміє наявність цієї різності --AS 22:13, 14 лютого 2011 (UTC)

Російське "поток" не перекладається класично на англійську як "thread". Проте проблеми з перекладами немає, відповідно і різниці немає (в лінгвістичному плані). Якщо глянути з іншої точки зору, то "потік" вживається частіше і частіше розуміється у правильному контексті. Це великий "+" до даного терміну під назвою "люди". Можливо я зараз і кажу дурницю, проте саме люди творять мову, а не словники.--Danbst 22:37, 14 лютого 2011 (UTC)

Калька (мовознавство) - запозичення через дослівний переклад. --Буник 13:11, 15 лютого 2011 (UTC)

Дякую, тепер я зрозумів, що AS хотів сказати. Й справді, я мав на увазі калькування. --Danbst 13:24, 15 лютого 2011 (UTC)

Цікава історія. До речі, а як тобі звучання слова "шкарпетки"? З цього слова колись почалась моя "українізація". --Буник 13:11, 15 лютого 2011 (UTC)

Дивно, я думав всі знають це слово. Як же ти раніше називав їх? Носками? --Danbst 13:20, 15 лютого 2011 (UTC)

Іменно Саме так! :) --Буник 15:21, 15 лютого 2011 (UTC)

До всього можна звикнути, а етимологія дуже багатьох слів незбагненна. Наприклад, чому труси називаються труси? чому майка а не камай?

У англійців век'юмклина, у росіян пилєсос, у поляків одкужач (від куж - курява). Чим поганим в українській, було би, наприклад, наше смокочист (щойно прийшло до голови)? Єдине, що такі слова не треба і не варто вживати у Вікіпедії, якщо в інших АД вони не зустрічалися. Чи відомо, що слово «перемога» є також штучним, і уведеним до широкого вжитку Лесею Українкою. До неї були слова «побіда», «побідитель». --Perohanych 14:59, 19 лютого 2011 (UTC)

Від деяких АД хочеться повіситись. Недавно на заняттях читали новий закон про захист персональних даних [1]. "Володілець бази даних зобов'язаний". Нові юристи - нові закони - нові терміни. :) --Буник 15:56, 19 лютого 2011 (UTC)

Точніше то було не АД. От справжній АД:--Буник 16:00, 19 лютого 2011 (UTC)

володілець бази персональних даних - фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; rada.gov.ua

 Президент України                                      В.ЯНУКОВИЧ 

 м. Київ, 1 червня 2010 року 
          N 2297-VI 

«Володілець» рос. владелец — то нормальне слово,щоб відрізнити його від «власника». «Власник» рос. Собственникмає право володіти, користуватися і розпоряджатися річчю, на яке він має право власності (цивілістична тріада — походить з римського права). Володілець може лише володіти річчю. --Perohanych 06:38, 20 лютого 2011 (UTC)

Українська мова хороша до тих пір, доки не доходиться діло до термінології. --Danbst 08:43, 20 лютого 2011 (UTC)

Категорично не згоден. Якщо ви користувалися іноземною термінологією і звикли до неї, то так само зможете звикнути й до української. Людина, що не чула, наприклад, російської термінології, так само може сказати, що російська мова хороша, доки не йдеться про термінологію. --Perohanych 08:59, 20 лютого 2011 (UTC)

Так це зрозуміло, звикнути можна до будь-чого. Проблема у словотворі. Його занадто багато, причому не народного, а forced, засильного. Ось вище приклад - цілком нормальні, відомі з дитинства слова "власник" і "володар" доповнили штучним "володілець", яке недвузначно вказує на суржик. От скажіть, якби не перекладали це "римське право", то мабуть і даного слова не знадобилось, або й взагалі позбулись би поняття. --Danbst 18:19, 20 лютого 2011 (UTC)

«Володар» ближче до «Влади», а «Володілець» до «Володіння». Взагалі ж історично і народно мало би бути не володіння, а посідання (Не думав я, що ти посядеш мою худобу - це зі словника Грінченка). А от римське право, повірте на слово, варте поваги. Воно вироблене внаслідок майже тисячоліття неперервного еволюційного розвитку Римської імперії, і за взаємоузгодженістю і логікою поки недосяжне для жодної правової системи світу. --Perohanych 20:12, 20 лютого 2011 (UTC)