Обговорення користувача:Sehrg/Архіви/2023/жовтень
Найсвіжіший коментар: Dgho у темі «ред. № 40776057» 1 рік тому
 | Це архів минулих обговорень. Не змінюйте вміст цієї сторінки. Якщо ви хочете почати нове обговорення або ж відновити старе, будь ласка, зробіть це на поточній сторінці обговорення. |
Вітаю! Там щось негаразд з батьківщиною. Успіхів!--Rar (обговорення) 04:46, 11 жовтня 2023 (UTC)
Доброго дня! Я пояснив своє редагування, а Ви - ні. --Dgho (обговорення) 13:41, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Дуже просто. Це речення не посилається на ст. 85 Конституції України. Це речення ні на що не посилається — це не добре. Прийняти рішення — це калька з російської мови (яка, на жаль, пролізла й у Конституцію). Слово «приймати» позначає „брати що-небудь“, „погоджуватися з чимось“, „виконувати якусь процедуру чи дію“, „терпіти щось“, „сприймати щось“, „розцінювати кого- чи що-небудь певним чином“, „дозволяти бути“, „забирати щось“. В українській мові можна прийняти рішення, але тільки чуже, а своє рішення можна тільки ухвалити, або одним словом вирішити, постановити. --Sehrg (обговорення) 14:40, 26 жовтня 2023 (UTC)
- А чи не здається Вам, що міркування "калька з російської мови пролізла у Конституцію" - ОД? Конституція проходила мовно-термінологічну експертизу, вона встановлює стандарт юридичної мови. Якщо у статті описуються юридичні речі, треба послуговуватись цим стандартом. --Dgho (обговорення) 16:33, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Ось посилання: Мова – ДНК нації, Горох — українські словники, Високий Вал – найстарше онлайн-видання Чернігова, CREDO, Відповідь професора Пономаріва на BBC. --Sehrg (обговорення) 17:07, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Тут важливо оминути вагомої пастки. Є юридична лексика. Вона специфічна, використовує свої слова, їх значення можуть варіюватися в залежності від галузі права чи навіть закону. Наведені Вами приклади не тлумачать юридичну лексику (її тлумачить Конституційний суд). В юриспруденції не можна міняти терміни або надавати їм якогось іншого значення, ніж нормативне та офіційне. Інакше вийде плутанина з юридичними діями та наслідками.
- Тому коли ми пишемо про юридичні речі, повинні оперувати усталеними юридичними поняттями.
- Якщо ж застосовувати загальну лінгвістику до юридичних тем, то такий текст місцями втратить правдивість. При цьому байдуже, до кого цей текст звернений.
- https://er.dduvs.in.ua/bitstream/123456789/2368/1/%D0%94%D0%9E%D0%92I%D0%94%D0%9D%D0%98%D0%9A_1_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D0%90-%D0%9B%29_%D0%9E%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%92%D0%90_24.06.2018%20%281%29.pdf Тут, наприклад, повсюди вживається "прийняття рішення". --Dgho (обговорення) 20:09, 26 жовтня 2023 (UTC)
- Ось посилання: Мова – ДНК нації, Горох — українські словники, Високий Вал – найстарше онлайн-видання Чернігова, CREDO, Відповідь професора Пономаріва на BBC. --Sehrg (обговорення) 17:07, 26 жовтня 2023 (UTC)
- А чи не здається Вам, що міркування "калька з російської мови пролізла у Конституцію" - ОД? Конституція проходила мовно-термінологічну експертизу, вона встановлює стандарт юридичної мови. Якщо у статті описуються юридичні речі, треба послуговуватись цим стандартом. --Dgho (обговорення) 16:33, 26 жовтня 2023 (UTC)