Оберучев Костянтин Михайлович
Оберучев Костянтин Михайлович | |
---|---|
![]() Стокгольм (?), 1918 р. | |
Народився | 1864[1][2][3] ![]() |
Помер | 1929[1][2][3] ![]() США[4] ![]() |
Поховання | Вудлон ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | революціонер, письменник, артилерист ![]() |
Галузь | політика[5] ![]() |
Alma mater | Михайлівське артилерійське училище (1884) і Михайлівська військова артилерійська академія ![]() |
Знання мов | російська[5] ![]() |
Заклад | Київський військовий округ ![]() |
Членство | Особливий комітет охорони революції і Federation of Russian Organizations in Americad[6] ![]() |
Військове звання | полковник і генерал-майор ![]() |
Партія | Партія соціалістів-революціонерів ![]() |
Костянти́н Миха́йлович Оберу́чев (1865—1929) — військовий і політичний діяч, командувач Київського військового округу в 1917 році.
Костянтин Оберучев народився в 1865 році. У 1884 році закінчив Михайлівське артилерійське училище, Михайлівську артилерійську академію в Санкт-Петербурзі. Служив на Київському артилерійському полігоні, з 1906 — полковник, командир артилерійської бригади. За участь у революційному русі військовослужбовців Київського гарнізону під час революції 1905-07 рр. був відданий під суд, позбавлений чину, емігрував до Швейцарії.
Після Лютневої революції поновлений на службі, повернувся до Києва. Тимчасовий уряд призначив його спочатку комісаром, а в травні 1917 — командувачем Київського військового округу. Оберучев належав до партії есерів. Друкувався в часописі «Киевская старина». Свого часу він мав певні українські симпатії, але на посаді командувача КВО завзято виступав проти створення національних військових частин — українських і чехо-словацьких, користувався, за словами Володимира Винниченка, репутацією «хворобливо-роздратованого, істерично лютого ворога українства».
Влітку 1917 року брав участь у придушенні виступу полуботківців. У вересні того ж року входив до Особливого комітету охорони революції. У середині жовтня 1917 року, після чергового конфлікту з Українським Генеральним Військовим Комітетом, подав у відставку. Після Жовтневого перевороту емігрував. Помер у 1929 році в США.
Автор книги спогадів «В дни революции», де висвітив революційні події 1917 року в Києві.
- ↑ а б в Swartz A. Open Library — 2007.
- ↑ а б в Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Обєручев Костянтин Михайлович // Шевченківська енциклопедія — Київ: 2013. — Т. 4:М—Па. — С. 612. — ISBN 978-966-02-6420-5, 978-966-02-6421-2
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://chroniclingamerica.loc.gov/lccn/sn83030431/1918-12-14/ed-1/seq-6/
- О. Д. Бойко. Оберучев Костянтин Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 501. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Павло Скоропадський: Спогади (кінець 1917 — грудень 1918) — К.: Київ — Філадельфія, 1995. — 493 с.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
- Обєручев Костянтин Михайлович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 612.