Обжимка (САУ)
| «Обжимка» | |
|---|---|
| Тип | самохідна артилерійська установка |
| Походження | СРСР |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ЦНДІ «Точмаш» |
| Розроблено | з 1987 по 1991 |
| Виготовлення | 1988 |
| Виготовлена кількість | 1 |
| Характеристики | |
| Вага | 17…18 т |
| Довжина | 6,75 м |
| Ширина | 3,15 м |
| Висота | 2,6 м |
| Екіпаж | 3 |
| Броня | протикульова |
Головне озброєння | нарізна напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет 120-мм ЛП-77 |
Другорядне озброєння | 1 х 7,62 мм ККТ |
| Двигун | дизельний двигун 2В-06 400 кс |
| Питома потужність | 22,2 кс/т |
| Підвіска | незалежна, індивідуальна гідропневматична |
| Дорожній просвіт | 420 мм |
Операційна дальність | 600 км |
| Швидкість | по дорозі — 70 км/год; на плаву — 10 км/год |
«Обжимка» — радянська 120 мм самохідна артилерійська гармата. САУ була створена на шасі легкого танка «Об'єкт 934». Розроблено в спеціальному конструкторському бюро Пермського машинобудівного заводу ім. Леніна під керівництвом ЦНДІ «Точмаш». Серійно не випускалася.
У різних джерелах згадується під наступними найменуваннями:
- 120 мм авіадесантна самохідна артилерійська гармата 2С31 на шасі з вузлами і агрегатами БМД-1/БМД-2.
- 120 мм самоходна артилерійська гармата 2С31 на шасі легкого танку Об'єкт 934
- 120 мм десантована самохідна артилерійська гармата «Обжимка», варіант 2С31 для ПДВ
- 2С21 — 120 мм самохідна артилерійська гармата «Вена» (1—й варіант на шасі виробництва ВгТЗ)
- «Обжимка» — 120 мм самохідна артилерійська гармата на базі семикаткового шасі БМД-3
Після успішного застосування самохідної артилерійської установки 2С9 в військах ПДВ під час бойових дій в Афганістані, Міністерством оборони було прийнято рішення про створення гармати наступного покоління.
Був створений всього один балістичний макет. Після випробувань, роботи по цій машині були припинені, а всі напрацювання використовувалися згодом при створенні САУ 2С31.
«Обжимка» має зварену башту закритого типу зі сталевих катаних броньових листів. Має можливість кругового обертання.
Як основне озброєння використовувалася 120 мм напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет, яка мала заводське позначення ЛП-—77 (прототип 2А80, індекс ГРАУ не присвоєно). Гармата ЛП—77 здатна стріляти усіма типами 120 мм мін, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. А також спеціальними 120 мм снарядами з готовими нарізами.
Як додаткове озброєння використовувався 7,62 мм кулемет ККТ.
Також на машині були встановлені 6 гранатометів системи постановки димової завіси 902У «Туча», для стрільби 81 мм димовими гранатами.
Для стрільби в денних умовах використовувався приціл прямого наведення 1П23. У нічних умовах було передбачено використання прицілу 1ПН47. Також машина оснащувалася лазерним далекоміром 1Д20. Для прицільної стрільби зкулемета в командирській башточці був встановлений пульт прицілювання і управління ПЗУ-—5 (ПЗУ—7).
Для зв'язку в машині була встановлена радіостанція Р—173.
За базу було взято шасі дослідного легкого плавучого танка — «Об'єкт 934».
В даний момент макет «Обжимки» зберігся і знаходиться в ЦНДІ «Точмаш».
- Карпенко А. В. 120-мм авиадесантное самоходное орудие 2С31 «Вена» // Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург : «Бастион», 2009. — С. 60.
- Карпенко А. В., Ганин С. М. 120-мм самоходное орудие 2С31 «Вена» // Отечественные бомбомёты и миномёты. Часть 2. — Санкт-Петербург : Гангут, 1997. — С. 43—44. — 500 прим. — ISBN 5-85875-123-7.
- М. Павлов, И. Павлов, С. Федосеев, Ю. Бражников. Боевая машина десанта, третья // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2012. — № 5. — С. 24.
- Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты». — М. : Техинформ, 2007. — № 12. — С. 22. — ISSN 1682-7597.
- Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2008. — № 2. — С. 21. — ISSN 1682-7597.
- По крутым траекториям. Вокруг света. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2011.
