Області України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Області України
Країна Україна і  Українська СРР
ТипПоділ унітарної держави
РозташуванняУкраїна Україна
Створено27 лютого, 1932 (92 роки тому) (1932-02-27)
Кількість24 (станом на 1991)
Кількість населення904,374 (Чернівецька) – 4,165,901 (Донецька)
Площа8 097 км2 (3 126 миля2) (Чернівецька) – 33 314 км2 (12 863 миля2) (Одеська)
Урядобласна державна адміністрація,
обласна рада
Підрозділи136 районів (дистриктів)[1]
CMNS: Області України у Вікісховищі
Україна
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
Категорія Категорія • Інші країни

Область — назва однієї з 25 адміністративних одиниць України, утворених з метою здійснення державної політики щодо збалансованого розвитку територій[2]. Україна є унітарною державою, тому області мають юридичну компетенцію, визначену Конституцією України та законом[3].

Кожна адміністративно-територіальна одиниця має територію та межі, що встановлюються відповідно до Закону Про територіальний устрій України[2]. Кожна область має свій обласний центр. Назви областей встановлюються Конституцією України. 21 області України названо за назвою свого центру. Волинська має центр Луцьк, Закарпатська — центр Ужгород, Кіровоградська — центр Кропивницький. За площею найбільша область України є Одеська область, а найменша — Чернівецька область.

Області поділяються на райони (від 3 до 8 районів в області).

Список областей

[ред. | ред. код]
Головна категорія: Області України
  1. АР Крим: (кримськотат: Qırım Muhtar Cumhuriyeti, Кирим Мухтар Джумхурієті) представницьким органом Автономної Республіки Крим є Верховна рада Автономної Республіки Крим. ВР АРК у межах своїх повноважень приймає рішення та ухвалює постанови, які є обов'язковими для виконання в АР Крим. Урядом АРК є Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Голова Ради міністрів АРК призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою АРК за погодженням із Президентом України. Повноваження, порядок формування і діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції. Правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України; центр — Сімферополь.
  2. Вінницька: утворена 27.02.1932 (Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Могилів-Подільський, Тульчинський, Хмільницький) частини ввійшли до Київської (1932), Житомирської, Кам'янець-Подільської (1937) і Черкаської (1954), приєднана частина Київської (1937); центр — Вінниця
  3. Волинська: утворена 4.12.1939 (Володимирський, Камінь-Каширський, Ковельський, Луцький); центр — Луцьк
  4. Дніпропетровська (розм. Дніпропетровщина, Січеславщина): утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької (1932), Миколаївської (1937) і Запорізької (1939); центр — Дніпро
  5. Донецька: утворена 17.07.1932 з частин Дніпропетровської і Харківської, у 1938 році розділена на Сталінську і Ворошиловградську; з 3.06.1938 по 9.11.1961 — Сталінська; центр — Донецьк (до 22.07.1932 — Артемівськ)
  6. Житомирська: утворена 22.09.1937 з частин Вінницької та Київської; центр — Житомир
  7. Закарпатська: утворена 22.01.1946 з території Закарпатської України; центр — Ужгород
  8. Запорізька: утворена 10.01.1939 з частин Дніпропетровської і Миколаївської; частина ввійшла до Херсонської (1944); центр — Запоріжжя
  9. Івано-Франківська: утворена 4.12.1939 з Городенківського, Долинського, Калуського, Коломийського, Косівського, Надвірнянського, Рогатинського, Снятинського, Станіславського і Тлумацького повітів; до 9.11.1962 — Станіславська; центр — Івано-Франківськ
  10. Київська: утворена 27.02.1932; частини передані до Харківської, Чернігівської (1932), Вінницької, Житомирської, Полтавської (1937), Кіровоградської (1939) і Черкаської (1954) областей, Київської міськради (1937, 1988), приєднані частини Вінницької (1932), Полтавської (1954) і Чернігівської (1987) областей; центр — Київ
  11. Кіровоградська: утворена 10.01.1939 з частин Київської, Миколаївської, Одеської і Полтавської; частина ввійшла до Черкаської (1954), приєднана частина Одеської (1954); центр — Кропивницький
  12. Луганська: утворена 3.06.1938 з частини Донецької; з 3.06.1938 по 5.03.1958 і з 5.01.1970 по 4.05.1990 називалась Ворошиловградською; центр — Луганськ
  13. Львівська: утворена 4.12.1939 з Бібрківського, Бродського, Городоцького, Жолкевського, Золочівського, Кам'янського, Львівського, Любачівського, Перемишлянського, Рава-Руського, Радехівського, Сокальського, Яворівського повітів; частина території відійшла до Польщі (1944), приєднані частина території Польщі (1951), Дрогобицька область (1959); центр — Львів
  14. Миколаївська: утворена 22.09.1937 з частин Дніпропетровської та Одеської; частини ввійшли до Запорізької і Кіровоградської (1939), Херсонської (1944), приєднані частини Одеської області (1944, 1954); центр — Миколаїв
  15. Одеська: утворена 27.02.1932; частини передані до Миколаївської (1937, 1944, 1954) і Кіровоградської (1939, 1954), приєднані частина Молдавської АРСР (1940) та Ізмаїльська область (1954); центр — Одеса
  16. Полтавська: утворена 22.09.1937 з частин Київської і Харківської; частини передані до Кіровоградської і Сумської (1939), Київської і Черкаської (1954); центр — Полтава
  17. Рівненська: утворена 4.12.1939 з Дубенського, Здолбунівського, Костопільського, Ровенського і Сарненського повітів; до 11.06.1991 — Ровенська; центр — Рівне
  18. Сумська: утворена 10.01.1939 з частин Полтавської, Харківської і Чернігівської, частина відійшла до Чернігівської (1965); центр — Суми
  19. Тернопільська: утворена 4.12.1939 з Бережанського, Борщівського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Капачинського, Кременецького, Підгаєцького, Скалатського, Тарнопольского, Трембовлянського і Чортківського повітів; до 9.08.1944 — Тарнопольська; центр — Тернопіль
  20. Харківська: утворена 27.02.1932; частини ввійшли до Донецької і Чернігівської (1932), Полтавської (1937) і Сумської (1939), приєднана частина Київської області (1932); центр — Харків
  21. Херсонська: утворена 30.03.1944 з частин Запорізької та Миколаївської; центр — Херсон
  22. Хмельницька: утворена 22.09.1937 з частини Вінницької; до 4.02.1954 — Кам'янець-Подільська; центр — Хмельницький (до травня 1941 року — Кам'янець-Подільський)
  23. Черкаська: утворена 7.01.1954 з частин Вінницької, Київської, Кіровоградської і Полтавської; центр — Черкаси
  24. Чернівецька: утворена 7.08.1940 з територій Північної Буковини і північної частини Бессарабії; центр — Чернівці
  25. Чернігівська: утворена 15.10.1932 з частин Київської і Харківської; частини передані до Сумської (1939) і Київської (1987), приєднаний Талалаївський район Сумської області (1965); центр — Чернігів

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Див. також: Список областей України за площею

За площею найбільша область України є Одеська область (33 310 км2), а найменша - Чернівецька область (8 097 км2).

Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська,Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, області не межують з іншими країнами. Закарпатська область має вихід до кордонів чотирьох країн.

Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області мають вихід до морів.

На території Кіровоградської області на околиці селища міського типу Добровеличківка розташований  геометричний центр України. В Черкаській області на північній околиці села Мар'янівка розташовано географічний центр України.

Основні соціально-економічні показники (2020 рік)[4]

Чисельність наявного

населення на 1 січня 2021 року,

тис. осіб

Кількість зайнятого

населення віком 15-70 років,

тис. осіб

Наявний дохід населення

у розрахунку на одну особу,

грн

Витрати населення

у розрахунку на одну особу,

грн

Україна 41588,4 15915,3 73355 95566
Автономна Республіка Крим … … … …
області
Вінницька 1529,1 634,9 70691 88968
Волинська 1027,4 364,1 56603 75360
Дніпропетровська 3142,0 1367,8 92083 112647
Донецька 4100,3 713,7 41662 39422
Житомирська 1195,5 489,3 67187 83768
Закарпатська 1250,1 492,7 51073 74403
Запорізька 1666,5 707,3 81949 99900
Івано-Франківська 1361,1 548,8 60276 76786
Київська 1788,5 755,7 79263 139404
Кіровоградська 920,1 362,0 63472 83807
Луганська 2121,3 287,1 26714 24518
Львівська 2497,8 1038,9 71150 95914
Миколаївська 1108,4 479,7 68289 85442
Одеська 2368,1 991,2 80164 108381
Полтавська 1371,5 566,2 77547 97883
Рівненська 1148,5 465,8 58814 77440
Сумська 1053,5 459,9 71117 81658
Тернопільська 1030,6 398,4 55570 72060
Харківська 2633,8 1208,5 73218 115022
Херсонська 1016,7 434,5 63073 83247
Хмельницька 1243,8 505,0 64824 88806
Черкаська 1178,3 504,5 64254 88993
Чернівецька 896,6 376,5 53875 78940
Чернігівська 976,7 411,3 64933 84056

Колишні області

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Усього в складі підрозділів першого рівня України існує 136 районів, зокрема 24 області та Автономна Республіка Крим.
  2. ↑ а б Про територіальний устрій України. ips.ligazakon.net. Процитовано 31 липня 2024.
  3. ↑ Конституція України - Розділ IX. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ Процитовано 31 липня 2024
  4. ↑ Статистичний збірник «Регіони України» (2 частини). ukrstat.gov.ua. Процитовано 31 липня 2024.

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Області_України&oldid=43699288