Координати: 47°12′15.000012099998″ пн. ш. 38°56′31.999992099992″ сх. д. / 47.20417° пн. ш. 38.94222° сх. д. / 47.20417; 38.94222

Облога Таганрога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Облога Таганрога
Кримська війна
47°12′15.000012099998″ пн. ш. 38°56′31.999992099992″ сх. д. / 47.20417° пн. ш. 38.94222° сх. д. / 47.20417; 38.94222
Дата: 1222 травня 1855

728 липня 1855

1931 серпня 1855

Місце: Таганрог, Катеринославська губернія, Російська імперія
Результат: Перемога російських військ
Сторони
Російська імперія Велика Британія

Французька імперія

Командувачі
Толстой Ігор Петрович

Краснов Іван Іванович
Отто Пфеймцер-Франк

Військові сили
2 полки донських козаків, 630 чоловік в гарнізоні, 250 добровольців, 1 поїзд, 2 канонерські човни. 16 000 осіб, 17 парних човнів, 20 канонерських човнів.

Облога Таганрога — серія облог Таганрога британцями і французами, під час Кримської війни, з метою отримати доступ до Ростова-на- Дону.

Передісторія

[ред. | ред. код]

Навесні 1855, оскільки Кримська війна тягнулася вже третій рік, британці та французи вирішили почати операцію в Азовському морі. Вони вважали, що вона дозволить їм ізолювати Крим від Росії і перешкоджати постачанню озброєння і продовольства. Для цього вони захопили Керченську протоку.

Оскільки британсько-французькі сили прибули, щоб взяти участь в розвитку Азовської кампанії, вони почали дивитися на Таганрог, як на потенційну мету для вторгнення. Таганрог перебуває на смузі землі, висунутої в Азовське море, і був для британців і французів чудовим плацдармом для наступу на Ростов-на-Дону. Своєю чергою, взяття Ростова-на-Дону повинно було відрізати від Росії її війська на Кавказі.

Британці і французи підготували 16 000 наземних військ і приблизно сорок невеликих військових кораблів для Таганрозької операції. Тим часом, генерал-губернатор Таганрога, Микола Володимирович Адлерберг залишив свою посаду і передає її Єгору Петровичу Толстому. У квітні 1854, Толстой прийняв командування в Таганрозі, разом з ним командував отаман Іван Краснов (він командував донськими козаками). Гарнізон налічував 2 полки донських козаків, 630 осіб місцевого гарнізону та 250 добровольців. У Таганрозі практично не було сучасних укріплень і артилерії.

Облога Таганрога

[ред. | ред. код]

Перша фаза

[ред. | ред. код]
Російська гравюра, що зображує першу спробу облоги

12 травня 1855 британці та французи почали операцію в Азовському морі. Вони висадили війська з обох сторін Керченської протоки, і швидко захопили Керч і Єні-Кале. Після цих дій військово-морські сили зруйнували російську прибережну батарею в затоці Камишева і увійшли в Азовське море.

22 травня британо-французький ескадрон, який складався з 17 збройних парових човнів та 20 канонерських човнів, з'явився під Таганрогом. Командувачі експедиції передали місту ультиматум, з вимогою здати місто. Човен з французькими послами був зустрінутий чиновником Толстого. Через годину посланці повернулися з відмовою. Британсько-французький флот почав бомбардування Таганрога, яке тривало шість з половиною годин. За ним проведене висадження десанту в центрі Таганрога. Однак, союзники були відкинуті назад козаками і добровольчим корпусом. Бачачи, що місто неможливо взяти з ходу, флот відступив.

Друга фаза

[ред. | ред. код]
Бомбардування Таганрога під час третьої фази облоги

Після першої фази облоги Таганрога росіяни розгорнули ще чотирнадцять полків Донських козаків близько Азовського моря, щоб захистити прибережні міста. Ці сили прибули в той час, коли британці та французи почали планувати другу спробу досягнення Ростова-на-Дону. На початку місяця, флот союзників військових кораблів знову рушив до Таганрога, намагаючись пробитися до Дону. 7 липня флот знову почав бомбардувати Таганрог.

Через кілька днів флот відступив у море, але продовжував бомбардувати Таганрог протягом декількох тижнів. У цей час, союзницький флот отримав незначну невдачу після того, як місцеві рибалки перемістили бакени, якими відзначали глибину. У результаті, на мілину напоровся один з британських кораблів. До кінця липня британсько-французький флот пішов із Таганрозької області Азовського моря.

Третя фаза

[ред. | ред. код]

Третя спроба облоги була розпочата 19 серпня. Однак час, що минув від першої фази облоги, дозволив російським створити численні укріплення і ввести підкріплення. У результаті, місто перетворилося на справжню цитадель. Об'єднаний британсько-французький флот спробував наблизитися до міста, але був зустрінутий вогнем гармат і не міг почати сухопутну операцію проти міста. 31 серпня союзники відступили востаннє.

Після відступу з Таганрозької затоки британці та французи продовжували незначні військові операції поблизу Таганрога, але ці атаки виявилися простою витратою ресурсів.

Наслідки

[ред. | ред. код]

Кримська війна коштувала Таганрогу більше ніж один мільйон рублів. Великих збитків зазнали місцевій інфраструктурі. Двадцять особняків були повністю зруйновані, і 74 були пошкоджені. Було втрачено ще сто вісімдесят дев'ять будинків. Як компенсація за перенесене Таганрог був на рік звільнений від сплати податків.

163 солдати з гарнізону Таганрога були нагороджені медалями та військовими нагородами.

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопелія Таганрога, 2 том, Таганрог, 2003.
  • «Історія Таганрога», Москва, 1898.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]