Перейти до вмісту

Обухов Герман Вікторович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Обухов Герман Вікторович
Народився27 листопада 1949(1949-11-27) (75 років) або 11 листопада 1949(1949-11-11)[1] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Челябінськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, лідер спільноти, політичний в'язень Редагувати інформацію у Вікіданих

Герман Вікторович Обухов (нар. 27 листопада 1949 в Челябінську, нині Російська Федерація) — американський громадський і політичний діяч, політв'язень СРСР 1981—1987 рр.. Засновник та голова фонду «Стоп Російський Терор»[2], один із засновників Благодійного фонду «Відкриємо світ дітям» і фонду «Stop Inform Terror». Автор п'яти книг та шести сценаріїв.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 27 листопада 1949 року в м Челябінську в сім'ї вченого в галузі теорії автоматичного управління. Закінчив школу №1 у Мінську в 1966 році, вищу освіту здобув за спеціальністю конструктор радіоелектронної апаратури у 1975 році в Ленінградському електротехнічному інституті (ЛЕТІ).[3] Після закінчення інституту працював інженером з медичного обладнання[4] в Інституті експериментальної медицини Академії медичних наук (ІЕМ АМН СРСР) ім. клініко-діагностичної лабораторії клініки Першого Ленінградського медичного інституту[5]. У 1970-ті роки почав писати вірші й оповідання, тоді ж він працював над книгою «Згаслий світанок»[4]. Л. М. Алексєєва згадує, що Обухов у цій книзі критикує зовнішню і внутрішню політику КПРС з марксистських позицій[6][7]. Сам Обухов, кажучи про книгу, підкреслив, що «зробив спробу неупереджено проаналізувати як ідеї створення комуністичного суспільства, так і розвиток соціалістичної держави». У ті роки він активно почав контактувати зі студентами американських університетів, які приїжджали в Ленінградський державний університет (ЛДУ) на стажування з вивчення російської мови та літератури, і навіть з кореспондентами західних газет і журналов[4]. 3 вересня 1981 року був арештований у Москві при спробі передати рукопис цієї книги представниці видавництва "Галлімер" Анні Шевальє[8] ] і 27 листопада 1981 засуджений до 4 років позбавлення волі і 2 років [заслання][4]. «Мені ставилася в провину» антирадянська пропаганда і агітація, — згадує Обухов, — а після закінчення строку влада запропонувала мені поїхати з країни[9]. Герман Обухов відбував термін ув'язнення в колоніях суворого режиму Пермської області (Перм-35 і Перм-37). Відомо, що 30 жовтня 1983 року, у День політв'язня в СРСР у таборі ВС-389/37, Обухов оголосив голодування на знак протесту проти судового свавілля, з вимогою визнання статусу політв'язня в пермському таборі[7]. З 21 вересня 1985 року відбував заслання у селищі Аян Хабаровському краї[4]. Після звільнення влада змусили Обухова емігрувати у березні 1988 року. Він виїхав до Великобританії на запрошення Міжнародній амністії та за підтримки Лансінг коледжу до Лондона, причому за висилки він був позбавлений громадянства СРСР. Потім того ж року переїхав до США, оскільки конгрес США заочно надав політичний притулок. У США працював за своєю основною спеціальністю інженера з електронної (тепер уже медичної) апаратури в госпіталі Медичного центру в Єльському університеті (YNHH). Єльському університеті[4][9]. З 1990 року після розвалу СРСР почав регулярно приїжджати до Росії[9]. 1993 року він отримує гр. США, а з 1998 року по 2006 рік живе та працює у Санкт-Петербурзі.[10].

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1991 році Герман Обухов ініціював і заснував Російсько-американську раду економічного розвитку (RACED), до якої увійшов Перший Мер Санкт-Петербурга Анатолій Собчак. Обухів брав активну участь у багатьох конференціях та семінарах, присвячених новій Росії, в яких брали участь Конгресмени та Сенатори США. З 1998 по 2004 рік був радником з міжнародних справ на громадських засадах у Законодавчих Зборах Санкт-Петербурга. У 2002 році, залишаючись виконавчим директором RACED, заснував Міжнародний благодійний фонд «Відкриємо світ дітям» разом із колишнім Генконсулом Сполучених Штатів у Санкт-Петербурзі Джеком Госнеллом та Президентом БФ «Дитячий Альянс (США) Деббі МакФадденp». Цей фонд займався комп'ютеризацією дитячих будинків. Понад дві тисячі дітей - сиріт змогли отримати комп'ютерні навички та знайти собі друзів по всьому світу. У своєму інтерв'ю Г. Обухов зазначає, що комп'ютеризація - це один із механізмів адаптації «і дітей, і молоді в цьому світі»[10]. Фонд був заснований у Санкт-Петербурзі, а філія фонду зареєстрована у Сполучених Штатах. Статус Міжнародного фонду мав у тому зв'язку, що до його Наглядової ради входили не лише гр. Росії, як Лауреат Нобелівської премії Жорес Алфьоров, і громадяни США (Джек Госнелл) і Франції (граф Петро Шереметєв).[11]. У 2014 році Герман Обухов бере активну участь у Революції Гідності в Україні та перебирається жити зі США до Києва[12]. . У 2017 році Герман Обухов разом із однодумцями заснував ще один фонд — Stop Inform Terror, спрямований на протидію російській пропаганді[13]. У 2023 році цей фонд змінив назву на «Стоп Російський Терор», метою якого є не лише сприяння якнайшвидшому завершенню війни та звільненню всіх окупованих російськими військами територій України, включаючи Крим, а й гуманітарну допомогу громадянам України, які постраждали від російської агресії. З 2018 року по 2020 рік входив до правління Інституту національної політики[14]

Книги

[ред. | ред. код]

«Згаслий світанок» - перша книга, написана Германом Обуховим, її рукопис було конфісковано КДБ після арешту і повернуто автору після його реабілітації за Указом Президента РФ Борисом Єльцином у 1991 році, проте актуальність критичних висновків на адресу політики КПРС та комуністичних ідей зникла і книга світло лише у другій редакції 1999 року під назвою «Згаслий світанок 15 років по тому». У 1998 році Герман Обухов видав книгу «Конфісковані листи» Також Герман Обухов написав кілька сотень публіцистичних статей, опублікованих у газетах США, Росії та Україниref name=samizdat />[15]. У наступні роки він видав нове видання своєї першої книги та опублікував ще одну книгу «Пори флібустьєрів». Остання з уже написаних книга — «Вкрадена країна» (2012), яка фактично опинилася під забороною в Росії та була вивезена у 2014 році до України.[9].. За весь пострадянський період Обухів опублікував понад триста статей та аналітичних нотаток в американських та російських періодичних виданнях. У 2013-2015 роках Герман Обухов був найпопулярнішим блогером «Радіо Свобода».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. ↑ [http://www.stoprussianterror.org Main
  3. ↑ Обухов Герман Викторович/Электронный архив фонда Йоффе
  4. ↑ а б в г д е Самиздат Ленинграда. 1950-е — 1980-е. Литературная энциклопедия / Под общей редакцией Д.Северюхина. — М.: Новое литературное обозрение, 2003. — С. 294
  5. ↑ Обухов Герман Викторович/Открытый список
  6. ↑ Алексеева Л. М. История инакомыслия в СССР. protivpytok.org (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  7. ↑ а б Дело Германа Обухова (1983, 19/20-6). vesti-iz-sssr.com (рос.). 15 листопада 2016. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  8. ↑ В.Николаев. Принципы с душком//"Пульс", 1 июля 1982
  9. ↑ а б в г Анна Плотникова (4 червня 2012). “Украденная Россия” - книга о России, которую трудно издать в России (рос.). Голос Америки. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  10. ↑ а б Взаимодействие государства и общественных организаций (рос.). Радіо «Свобода». 23 грудня 2005. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  11. ↑ Машеньки и “медведи” (рос.). Новая газета. 16 травня 2006. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  12. ↑ Обухов Герман Викторович//Institute of National Policy
  13. ↑ Максим Бориков (11 серпня 2018). Пришло время действовать: фонд «Stop Inform Terror» готовит акцию протеста в Вашингтоне (рос.). usa.one. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 2 червня 2020.
  14. ↑ Герман Обухов. institute (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  15. ↑ Лише в українському виданні "Обозреватель" на 2024 рік 220 статей Герман Обухов, Обозреватель"

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обухов_Герман_Вікторович&oldid=44629191