Овчаренко Микола Миколайович
Овчаренко Микола Миколайович | |
---|---|
Народився | 18 грудня 1960 (64 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | державний діяч |
Нагороди | |
Микола Миколайович Овчаренко (нар. 18 грудня 1960, місто Харків, Харківської області) — український радянський діяч, депутат, один з лідерів інваспорту та паралімпійського руху України. Випускник Харківського юридичного інституту імені Дзержинського (зараз — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
1980 року закінчив Артемівський індустріальний технікум Донецької області.
Трудову діяльність розпочав у 1980 році робітником. У тому ж році був призваний до лав збройних сил СРСР.
У 1980—1982 роках — санінструктор роти в Афганістані. У вересні 1982 року, за 10 днів до звільнення в запас, під час надання медичної допомоги пораненому підірвався на міні. Лікарям вдалося врятувати зір, але санінструктор втратив ногу. Під час служби за проявлені в боях мужність та героїзм був нагороджений двома медалями «За відвагу» та орденом Червоної Зірки[1].
З 1983 року — інженер-конструктор Микитівського доломітного комбінату Донецької області.
З 1984 року — студент Харківського юридичного інституту імені Дзержинського (зараз — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Освіта вища.
З 1985 по 1989 рік — депутат Верховної ради УРСР 11 скликання.
У 1993 році починає займатися спортивним плаванням, виконує норматив майстра спорту України з цього виду спортивних змагань.
У 1996 році починає тренування з лижних гонок. Згодом стає майстром спорту міжнародного класу з лижних гонок.
У 1998 році бере участь у VII Зимових Паралімпійських Іграх у місті Нагано, Японія у складі збірної команди України. Виступає в двох видах змагань — з лижних гонок та біатлону.
У 2002 році виборює срібний приз Єврокубку з лижних гонок у Німеччині. У цьому ж році стає бронзовим призером VIII Зимових Паралімпійських Ігор у Солт-Лейк-Сіті, США в складі української паралімпійської збірної команди. Президент Національного паралімпійського комітету України Сушкевич Валерій Михайлович назвав цей успіх Миколи Овчаренко подвигом: «Він показав усім, як важко зламати українського спортсмена, а його «бронза» на вагу «золота» [1]!
У 2007 році став бронзовим призером Чемпіонату Європи з кульової стрільби, здобув звання майстра спорту у цій спортивній дисципліні.
Декілька років очолював Харківський регіональний центр з фізичної культури спорту інвалідів «Інваспорт», був директором стадіону «Старт» Харківського державного авіаційного підприємства. Багато років він є головою Союзу ветеранів Афганістану Салтівського (колишній Московський) району міста Харків. Організатор Музею воїнів-інтернаціоналістів Харкова, в якому з 2015 року було відкрито залу, присвячену бійцям АТО. При музеї діє патріотичний театр «Блокпост».
Проживає у місті Харків.
(Часів СРСР): 2 медалі «За відвагу», орден Червоної Зірки. (Часів незалежної України): Ордени «За заслуги» ІІІ ступеню, «За мужність» ІІІ ступеню, «За розбудову України» (2015 р.), медаль «За працю і звитягу» (2012 р.). Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2010 р.). 19 червня 2019 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Харкова» «за професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток м. Харків, що сприяло підвищенню його всеукраїнського та міжнародного іміджу»[1][2][3]
- Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 18 грудня
- Народились 1960
- Уродженці Харкова
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Депутати Верховної Ради УРСР 11-го скликання
- Українські чемпіони Європи
- Паралімпійські медалісти за країною
- Українські біатлоністи
- Ветерани
- Почесні громадяни Харкова
- Українські паралімпійці
- Юристи
- Громадські діячі
- Лижний спорт