Овчаро-кабларські монастирі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меандр річки Західна Морава

Овчаро-кабларські монастирі

[ред. | ред. код]

Комплекс монастирів розташований у Центральній Сербії західніше міста Чачак у меандрі річки Західна Морава. Монастирі були закладені у XIV-XV ст. в час просування турок і у період діяльності Сербського патріархату Печі. Місцевість ще прийнято називати "Сербською горою Афон".

Історія

[ред. | ред. код]

Під горою Овчар на правому березі річки розміщені монастирі Введенський, Вознесенський, Свято-Троїцький, Преображенський і Стрітенський монастирі. Напроти іншому під горою Каблар розташовані Благовіщенський, Іоанно-Предтеченський, Нікольський, Успенський монастирі та Іллінська, Саввінська церкви. Долина річки була частково затоплена після будівництва ГЕС "Овчар Баня" (1954). З часів середньовіччя долина була відома гарячими джерелами, які описав у XVII ст. Евлія Челебі. У Національному музеї Сербії зберігається печатка монастиря св. Георгія, який знаходився у невстановленому місці під горою Овчар.

Монастир ВВведенський

Монастир Введенський

[ред. | ред. код]

Розташований на виході з ущелини і за легендою збудований свв. Савою і Симеоном. Вперше задокументований 1528 р. Декілька разів зруйнований. Церква зведена 1930 р., з 1933 р. парафіяльна. З 1975 р. діє жіночий монастир.

Монастир Вознесенський

Монастир Вознесенський

[ред. | ред. код]

Походить з ХІІ - ХІІІ ст. У XVI ст. відомий школою переписування книг, виконання ілюстрацій. Здавна стояв в руїні на 1937 р., коли був відбудований.

Преображенський монастир

Монастир Преображенський

[ред. | ред. код]
Монастир св. Трійці

Був закладений на лівому березі і вперше згаданий 1525 р. Стояв закинутим до відновлення 1811 р. Зруйнований 1910 р. при будівництві залізниці. Відновлений на правому березі і освячений у жовтні 1940 р. Під його управлінням перебувають церкви св. Сави і печерна каплиця.

Монастир св. Трійці

[ред. | ред. код]

Вперше описані 1815 р. руїни монастиря, де жили два священики з сім'ями. У ХХ ст. стояв покинутим і підпорядкованим монастиреві Стрітення. Відновлений 1979 р., церква є парафіяльною для сусідніх селищ. Вівтар походить з 1868 р. Залишки фрескового розпису XVII ст.

Монастир Стрітенський

Монастир Стрітенський

[ред. | ред. код]

Монастир розташований на вершині гори Овчар. Мав бути закладений у ХІІІ ст. Вперше згаданий 1571 р., коли вимурували церкву. Стояв покинутим і був відновлений 1818 р. Оздоблення, фрески походять з середини ХІХ ст. Відновлений 1988 р.

Монастир Благовіщення


Монастир Благовіщенський

[ред. | ред. код]

Монастир розташовано на лівому березі річки на під горою Каблар над ГЕС "Ястребац Баня". Закладений у ХІІ-ХІІІ ст., відколи походить частина мурів церкви, докорінно перебудованої 1602 р. Монастир славився школою оздоблення рукописів. Збереглась ікона з часу його заснування. Будівлі монастиря походять з різних періодів до ХІХ-ХХ ст.

Монастир св. Іллі

Монастир Іллінський

[ред. | ред. код]

Стоїть на пагорбі серед лісу над монастирем Благовіщення. Час закладення монастиря невідомий.На ХІХ стояв в руїні. Церква відбудована 1939 р. меншою за давнішу. Невелика будівля монастиря стоїть незаселеною, через що монастир не діє.

Монастир Івана Хрестителя

Монастир Івана Хрестителя

[ред. | ред. код]

Імовірно, був закладений до 1389 р.жіночий монастир. Затоплений 1954 р. при водосховищем ГЕС. Відбудований 1957 р. з відтворенням вигляду старої церкви. Отримав статус Лаври. Святинею монастиря є ікона Богородиці, привезена 1917 р.

Монастир Миколаївський

Монастир Миколаївський

[ред. | ред. код]

Монастир заклав у ХІІ ст. Стракімір Завидович у підніжжі гори Каблар. У часи розквіту жило до 300 ченців. Ікона св. Миколи 1489 р. зберігається у Національному музеї Белграду, Євангеліє було викрадене під час Першої світової війни і віднайдене у Дубліні. У церкві збережені фрески 1587 р. і 1637 р. Монастир відбудований 1817 року жіночим.

Монастир Успіння Богородиці

Монастир Успіння Богородиці

[ред. | ред. код]

Розміщений над монастирем Івана Хрестителя на вершині гори. Вперше згаданий 1536 р. На 1820 р. стояв зруйнованим. Відбудований 1939 р., як філія Іоанівського монастиря. Розписаний художником Іваном Мельниковим. У післявоєнний час закинутий і з 2003 р. відновлений жіночим монастирем з освяченням 2005 р. Храм розділений на Успенську церкву (зліва) і Церкву Ефеських мучеників.

Каплиця св. Сави
Каплиця Кадениця

Церква св. Сави

[ред. | ред. код]

На скелі гори Каблар розташована печера, де за легендою молився Святий Сава, змусивши текти цілющу воду з скелі. Церква була збудована 1938 р. і відкрита 1966 р. Церква підпорядкована Преображенському монастирю. Поряд у печері ховались люди від турків, які перед печерою запалили багаття. Люди задихнулись від диму, через що печера отримала назву Кадениця. Кістки загиблих 1936 р. перезахоронили у саркофазі. Печера відкрита для людей 1991 р. і знаходиться у віданні Преображенського монастиря.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

• Олег Кузеванов. Монастир Святої Трійці під Овчаров

• о. Міломір Атанасовіч "манастир Світі Троjіце під Овчаров".