10-й Одеський міжнародний кінофестиваль
| 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль | |||
|---|---|---|---|
 Офіційний постер 10-го ОМКФ | |||
| Фільм відкриття | «Прекрасна епоха» | ||
| Фільм закриття | «Бог існує, її ім'я — Петрунія» | ||
| Місце проведення | Одеса, Україна | ||
| Нагорода | Золотий Дюк («А потім ми танцювали» та «Додому») | ||
| Заснування | 2010 | ||
| Ведучий | Олег Панюта та Яніна Соколова | ||
| Дата проведення | 12 — 20 липня 2019 | ||
| oiff.com.ua | |||
 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль у Вікісховищі 
| |||
10-й Одеський міжнародний кінофестиваль пройде з 12 по 20 липня 2019 року в Одесі, Україна. Фільмом відкриття кінофестивалю стала французька стрічка «Прекрасна епоха» режисера Ніколя Бедоса.[1] Спеціальною гостею фестивалю стала французька акторка Катрін Денев, яка отримала почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво.[2]
Гран-прі фестивалю за результатами голосування глядачів отримали одразу два фільми через мінімальний розрив у голосуванні: грузинська стрічка Левана Акіна «А потім ми танцювали» та українська драма Нарімана Алієва «Додому».[3]
12 грудня 2018 року організатори Одеського міжнародного кінофестивалю оголосили, що з 2019 року фестиваль запроваджує нову номінацію — «Приз глядацьких симпатій» Національного конкурсу, нагорода за перемогу в якій складатиме 60 000 грн. Фільм-переможець у цій номінації визначатиметься глядачами кінофестивалю, які виставляють оцінки фільмам-учасникам Національної конкурсної програми за шкалою від 1 до 5 відразу після закінчення показу кожної з картин.[4]
18 грудня 2018 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив про початок відбору фільмів у конкурсні програми, який тривав до 12 квітня 2019.[5]
26 березня 2019 року 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль презентував офіційний імідж, концептуальний стиль якого цьогоріч розробляла студія графічного дизайну 111room, а основою стали роботи одеського фотографа Оксани Канівець.[6][7]
2 квітня 2019 року ОМКФ оголосив про відкриття прийому заявок у програму EastSeries — платформи для презентації найкращих проектів телесеріалів з Центральної та Східної Європи шляхом участі у публічному пітчингу. Заявки приймаються до 27 травня 2019[8]
2 травня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане американська акторка, режисерка та співачка Роуз Макгоуен.[9]
23 травня 2019 Одеський МКФ оголосив, що британському письменникові і режисерові Майку Лі буде вручено премію «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво.[10]
10 червня 2019 було оголошено, що спеціальною гостею фестивалю стане французька акторка Катрін Денев, яка отримає почесну нагороду ОМКФ — «Золотого Дюка» за внесок у кіномистецтво. Окрім того, в межах Одеського МКФ акторка особисто представить міні-ретроспективу фільмів, найзнаковіших для своєї акторської кар'єри, а також проведе майстер-клас.[2]
На пресконференції 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що відбулася 18 червня 2019 у Києві (кінотеатр «Оскар») та 19 червня в Одесі (готель «Лондонська») оголосили Міжнародну конкурсну програму, до якої селекційна комісія відібрала 12 повнометражних фільмів з 18 країн (враховуючи країни копродукції). Вони змагатимуться за Гран-прі ОМКФ — «Золотого Дюка» — та інші нагороди Міжнародного конкурсу.[11][12]
21 червня ОСКФ назвав учасників Національних конкурсних програм повнометражних та короткометражних фільмів. До Національного конкурсу повного метру ввійшли чотири українські фільми, до Національного конкурсу короткого метру – десять стрічок.[13] Цього ж дня було оголошено програму Конкурсу європейських документальних фільмів, у якому візьмуть участь 8 стрічок з 11 країн світу.[14]
До складу журі Міжнародного конкурсу увійшли:[12][15]
| Ім'я та прізвище | Професія | Країна | |
|---|---|---|---|
| Петер Бросенс | Голова журі, режисер | .svg){kind=small} Бельгія
| |
| Іванна Сахно | акторка |  Україна
| |
| Карел Ох | директор МКФ у Карлових Варах |  Чехія
| |
| Баррі Ворд | актор |  Ірландія
| |
| Нана Еквтімішвілі | режисерка, продюсерка, письменниця |  Грузія
| |
До складу журі Національного конкурсу (повнометражного і короткометражного) увійшли:[15]
| Ім'я та прізвище | Професія | Країна | |
|---|---|---|---|
| Ніколас Елліот | журналіст |  США
| |
| Йоанна Кос-Краузе | режисерка |  Польща
| |
| Манія Акбарі | режисерка, акторка |  Іран
| |
| Іванна Дядюра | продюсерка | Україна
| |
До складу журі Європейського документального конкурсу увійшли:[15]
| Ім'я та прізвище | Професія | Країна | |
|---|---|---|---|
| Білл Гуттентаг | режисер, сценарист, продюсер | США
| |
| Соня Кронлунд | режисерка, радіоведуча, продюсерка |  Франція
| |
| Дар'я Бассель | програмна координаторка Docudays UA, кінопродюсерка | Україна
| |
До складу журі Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) увійшли:[15]
| Ім'я та прізвище | Професія | Країна | |
|---|---|---|---|
| Дмитро Десятерик | кінокритик | Україна
| |
| Джованні Вімеркаті | кінокритик |  Італія
| |
| Ванда Бенджеллул | кінокритик |  Швеція
| |
| Лауреат Гран-прі «Золотий Дюк» виділений окремим кольором. |
| Найкращий фільм виділений окремим кольором. |
Фільми, відібрані до Міжнародного конкурсу:[11][12]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна виробництва |
|---|---|---|---|
| А потім ми танцювали | And Then We Danced | Леван Акін | Грузія
|
| Додому | Evge | Нарісан Алієв | Україна
|
| Монос | Monos | Алехандро Ландес |  Колумбія Аргентина Нідерланди Німеччина Данія Швеція
|
| Королева сердець | Dronningen | Май Ель-Тухі | Швеція Данія
|
| Тут був Саша | Čia Buvo Saša | Ернестас Янкаускас |  Литва
|
| Тель-Авів у вогні | Tel Aviv On Fire | Самех Зоабі |  Ізраїль
|
| Чоловік, який купив Місяць | L'uomo che comprò la luna | Паоло Дзукка | Італія
|
| Сувенір | The Souvenir | Джоанна Гоґґ | США.svg){kind=small} Велика Британія
|
| Шлях згоди | He Qun lu | Луо Ханьсін |  КНР
|
| Сиротинець | Parwareshgah | Шахрбану Садат |  Афганістан
|
| На посту! | Au Poste | Кантен Дюпйо | Франція
|
| Ініціали С.Ґ. | Initials S.G | Ранія Аттьє та Даніел Ґарсія | Аргентина Ліван США
|
Фільми, відібрані до Національного повнометражного конкурсу:[13][16]
| Українська назва | Режисер(и) | Країна виробництва | Тип |
|---|---|---|---|
| U311 «Черкаси» | Тимур Ященко | Україна Польща |
худ. |
| Мої думки тихі | Антоніо Лукіч | Україна |
худ. |
| Тато — мамин брат | Вадим Ільков | Україна |
док. |
| Панорама | Юрій Шилов | Україна Польща |
док. |
| Східняк | Андрій Іванюк | Україна |
худ. |
Фільми, відібрані до Національного короткометражного конкурсу:
| Українська назва | Режисер(и) | Країна виробництва |
|---|---|---|
| Int.Kitchen.Night | Аркадій Непиталюк | Україна
|
| Дорослий | Жанна Озірна | Україна
|
| Знебарвлена | Марина Степанська | Україна
|
| Мала | Дар'я Турецька | Україна
|
| Поки не стане чорним | Анастасія Фалілеєва | Україна
|
| Різдвяні історії | Валерія Сочивець, Філіп Сотніченко | Україна
|
| Секрет, Дівчинка та Хлопчик | Оксана Казьміна | Україна
|
| Солітюд | Єлизавета Сміт | Україна
|
| У нашій синагозі | Іван Орленко | Україна
|
| Факт (-ура!) змін | Марина Нікольчева | Україна
|
Фільми, відібрані до конкурсу європейських документальних фільмів:[14]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна виробництва |
|---|---|---|---|
| Бо ми мужики | The Men’s Room | Петтер Соммер, Ю Вемуд Свендсен |  Норвегія
|
| Для Сами | For Sama | Ваад аль-Катеб, Едвард Воттс | Велика Британія
|
| Зустрічі з Джимом | Meeting Jim | Едже Ґер |  Туреччина Іспанія Велика Британія Німеччина
|
| Командирка Аріан | Commander Arian | Альба Соторра | Іспанія Німеччина,_Flag_of_Syria_(1980%E2%80%932024).svg){kind=small} Сирія
|
| Літній хокей | Off Sides | Розаліє Когутова, Томаш Бояр | Чехія
|
| Привіт, штучний інтелекте | Hi, AI | Ізабелла Віллінґер | Німеччина
|
| Придністров'я | Transnistra | Анна Еборн | Швеція Данія Бельгія
|
| Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго | Надія Парфан | Україна
| |
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна виробництва | Рік |
|---|---|---|---|---|
| Козаки | The Cossacks | Джордж В. Гілл, Клеренс Браун | США |
1928 |
| Кабінет доктора Калігарі | Das Cabinet des Dr. Caligari | Роберт Віне | .svg){kind=small} Веймарська республіка |
1920 |
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна виробництва |
|---|---|---|---|
| Бакурау | Bacurau | Клебер Мендонса Фільйо, Жуліано Дорнель |  Бразилія Франція
|
| Біль та слава | Dolor y gloria | Педро Альмодовар | Іспанія
|
| Дилда | Дылда | Кантемір Балагов |  Росія
|
| Королівство | El reino | Родріго Сороґоєн | Іспанія Франція
|
| Між двома водами | Entre dos aguas | Ісакі Лакуеста | Іспанія Німеччина Сирія
|
| Морський диявол | Kraben rahu | Фаттефон Аруньфен |  Таїланд Франція КНР
|
| Паразити | 기생충 / Gi-saeng-chung | Пон Джун Хо |  Південна Корея
|
| Портрет дівчини у вогні | Portrait de la jeune fille en feu | Селін Ск'ямма | Франція
|
| Рей та Ліз | Ray & Liz | Річард Біллінґем | Велика Британія
|
| Синоніми | Synonymes | Надав Лапід | Франція Ізраїль Німеччина
|
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна виробництва |
|---|---|---|---|
| Вайнштейн | Untouchable | Урсула Макфарлен | Велика Британія
|
| Вас не було на місці | Sorry We Missed You | Кен Лоуч | Велика Британія Франція Бельгія
|
| Золота рукавичка | Der goldene Handschuh | Фатіх Акін | Німеччина Франція
|
| Маленька червона сукня | In Fabric | Пітер Стрікленд | Велика Британія
|
| Мертві не помирають | The Dead Don’t Die | Джим Джармуш | США
|
| Оленяча шкіра | Le daim | Кантен Дюпйо | Франція
|
| Робота без авторства | Werk ohne Autor | Флоріан Генкель фон Доннерсмарк | Німеччина
|
Нагороди були розподілені наступним чином:[17][3]
- Гран-прі «Золотий Дюк»
- «А потім ми танцювали» (реж. Леван Акін) /
Грузія - «Додому» (реж. Наріман Алієв) /
Україна
- Міжнародний конкурс
- Найкращий фільм — «А потім ми танцювали» (реж. Леван Акін) Грузія
- Найкращий режисер — Алехандро Ландес за «Монос» /
Колумбія, 
Аргентина, 
Нідерланди, 
Німеччина, 
Данія, 
Швеція - Найкраща акторська робота — Леван Гелбахіані за роль у фільмі «А потім ми танцювали»
- Національний конкурс
- Приз глядацьких симпатій Національної конкурсної програми — «Мої думки тихі» (реж. Антоніо Лукіча)
- Найкращий український повнометражний фільм — «Тато — мамин брат» (реж. Вадим Ільков)
- Найкращий український короткометражний фільм — «Секрет, Дівчинка та Хлопчик» (реж. Оксана Казьміна)
- Найкращий український режисер — Вадим Ільков за стрічку «Тато — мамин брат».
- Найкраща акторська робота в національному конкурсі — Ірма Вітовська (за роль у фільмі «Мої думки тихі»)
- Спеціальна відзнака журі:
- Андрій Лідаговський за роль у фільмі «Мої думки тихі»
- Європейський документальний конкурс
- Найкращий фільм — «Бо ми мужики» (реж. Петтер Соммер та Ю Вемуд Свендсен) /
Норвегія - Спеціальний диплом — «Для Сами» (реж. Ваад аль-Катеб та Едварда Воттс) /
Велика Британія
- «Золотий дюк» за внесок у кіномистецтво
- Майк Лі, режисер, Велика Британія
- Катрін Денев, акторка,
Франція - Спеціальна статуетка «Золотий дюк» як «почесному другу та символу фестивалю» — Михайло Жванецький
- Почесною нагородою статуеткою «Золотий Дюк» було відзначено Одеську кіностудію, якій виповнюється 100 років (приз отримав Голова Ради старійшин Одеської кіностудії, кінорежисер Генадій Тарасуль)
- Найкращий український повнометражний фільм — «Мої думки тихі» (реж. Антоніо Лукіч)
- Найкращий український короткометражний фільм — «У нашій синагозі» (реж. Іван Орленко)
- ↑ 10-й Одеський кінофестиваль назвав фільм-відкриття і фільм-закриття. Детектор медіа. 04.07.2019. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 11.06.2019.
- ↑ а б Катрін Деньов – спеціальна гостя 10-го ювілейного Одеського міжнародного кінофестивалю. Офіційний сайт Одеського МКФ. 10.06.2019. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20.06.2019.
- ↑ а б Лілія Зінченко-Апостолова. Оголошено переможців 10-го Одеського кінофестивалю (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 21.07.2019.
- ↑ Одеський кінофестиваль запроваджує нову номінацію - “Приз глядацьких симпатій” Національного конкурсу. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 27.12.2018. Архів оригіналу за 2 вересня 2019. Процитовано 06.04.2019.
- ↑ Розпочато прийом заявок у конкурсні програми ОМКФ-2019. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 18.12.2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 06.04.2019.
- ↑ Офіційний імідж 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 26.03.2019. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 06.04.2019.
- ↑ 10 Одеський міжнародний кінофестиваль. Офіційний імідж. Kinokolo.ua. 26.03.2019. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 06.04.2019. [Архівовано 2020-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Відкрито приймання заявок у програму EastSeries 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Одеський Міжнародний Кінофестиваль. 02.04.2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 06.04.2019.
- ↑ Роуз Макгоуен - спеціальний гість ювілейного 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю!. oiff.com.ua. 05.05.2019. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 08.05.2019.
- ↑ Одеський кінофестиваль нагородить британського режисера Майка Лі за внесок у кіномистецтво. Детектор медіа. 23 травня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 27.06.2019.
- ↑ а б Оголошено Міжнародну конкурсну програму Одеського міжнародного кінофестивалю 2019. Cineast.com.ua. 19.06.2019. Архів оригіналу за 20.06.2019. Процитовано 20.06.2019. [Архівовано 2019-06-20 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Оголошено Міжнародну конкурсну програму Одеського міжнародного кінофестивалю 2019. Офіційний сайт Одеського МКФ. 19.06.2019. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 20.06.2019.
- ↑ а б 10-й Одеський кінофестиваль назвав учасників Національних конкурсних програм. Детектор медіа. 21 червня 2019. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 23.06.2019.
- ↑ а б Оголошено програму Конкурсу європейських документальних фільмів ОМКФ 2019. Cineast. 21.06.2019. Архів оригіналу за 23.06.2019. Процитовано 23.06.2019. [Архівовано 2019-06-23 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г 10-й Одеський кінофестиваль оголосив членів журі. Детектор медіа. 27 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 27.06.2019.
- ↑ Оприлюднено програму Одеського Міжнародного кінофестивалю 2019. ТРК Україна, 2019
- ↑ Оголошено переможців FIPRESCI 10-го Одеського кінофестивалю. Детектор медіа. 19 липня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 20.06.2019.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 10-й Одеський міжнародний кінофестиваль
