Очікує на перевірку

Одеський національний технологічний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Одеський технологічний інститут)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеський національний технологічний університет
ОНТУ
Головний корпус на вулиці Канатній
Одеса
Типнаціональний університет
Країна Україна[1]
ГаслоOptimum engineering traditionem quia 1902 anno
Засновано20 жовтня 1902
ПрезидентЄгоров Богдан Вікторович
Ректорв.о. Дец Надія Олександрівна
СтудентівПонад 15000 осіб
Докторів83
Професорів75
Членство уАсоціація університетів Європи[2]
Факультети8
ВипускникиКатегорія:Випускники Одеського національного технологічного університету
Адресавул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039
Сайтontu.edu.ua
Мапа
CMNS: Institute of Food Technologies у Вікісховищі

Одеський національний технологічний університет (ОНТУ) — один з найбільших ВНЗ Одеси і України, якому присвоєний IV рівень акредитації. За більш 100-річну діяльність підготував понад 60 тисяч фахівців, серед яких близько 2 тисяч випускників — громадяни з 75 країн світу.

Історія становлення ОНТУ

[ред. | ред. код]

ОНТУ заснована 20 жовтня 1902 року як Одеська школа борошномелів.[3] Першим директором школи призначили професора Володимира Кнабе, що прибув з Харкова.

Першим і єдиним у країні вищим навчальним закладом зернопереробного профілю став технікум технології зерна й борошна, відкритий 22 червня 1922 року на базі Одеського млиново-технічного училища. 1922 року керуючим технікуму був призначений видатний фахівець, інженер-борошномел, професор К. А. Богомаз та керував ним до 1929 року.

До викладацького складу технікуму входили відомі фахівці-професори К. И. Дебу (органічна хімія), В. Н. Пінегин (гідравліка й гідравлічні установки), А. І. Пріббе (теплотехніка), І. Л. Сербінов (мікробіологія). Навчальні заняття проходили в будинку колишнього млиново-технічного училища (вул. Московська, 24). В 1924 році технікум тимчасово перебуває в будівлі гімназії Файга (вул. Щепкина, 5).

В 1925 році колектив технікуму поповнився висококваліфікованими фахівцями борошномельної справи професорами В. Я. Гіршсоном, Л. В. Мінаєвим, Г. Д. Домбровським і іншими. В 1928 році технікум був перетворений в Одеський політехнікум технології зерна й борошна із трьома факультетами: технологічним, механічним і хлібопекарним. У складі викладачів були професори К. А. Богомаз, В. Я. Гіршсон, Н. Н. Васильєв, Б. А. Николаїв, Н. Н. Зарембо-Падичанский, А. І. Пріббе, кваліфіковані викладачі: П. Г. Демідов, Н. И. Озолін, Г. Д. Домбровський, К. М. Панченко й інші.

Політехнікум в 1929 році був реорганізований в інститут технології зерна й борошна імені Й. В. Сталіна. Його директором став молодий інженер Л. М. Ланда. В інституті функціонувало п'ять факультетів: технологічний, механічний, хлібопекарний, комбікормовий і інженерно-організаторський. У 1930-1931 роках були створені хімічний факультет, вечірній інститут, заочний сектор, екстернат (заочний факультет) і курси підвищення кваліфікації технічних працівників.

Пам'ятник студентам та викладачам ОНАХТ, загиблим під час Німецько-радянської війни

В 1938 році інститут очолив його випускник 1931 року, к.т.н. доцент С. М. Золотарьов. В 1938 році до аспірантури було прийнято 19 осіб. На початок 1940/41 навчального року в інституті навчалося 845 студентів (навчання велося українською та російською мовами). Викладачів було 157 осіб, з них 4 професори й 30 доцентів.

Найважливішою віхою в історії інституту став 1969 рік. У результаті реорганізації двох одеських вищих навчальних закладів — Одеського технологічного інституту (ОТІ) і Одеського інституту харчової й холодильної промисловості (ОІХХП) був утворений фактично новий, найбільший у країні інститут харчового профілю. В 1970 році Рада Міністрів України перейменувала новий інститут в Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова. У такій якості інститут проіснував до 20 листопада 1994 року, коли йому був присвоєний статус Академії.[4] Із цього часу виш став іменуватися — Одеська державна академія харчових технологій (ОДАХТ). З 18 серпня 2021 має назву Одеський національний технологічний університет.[5]

Корпуси і кампуси

[ред. | ред. код]

9 навчальних корпусів, обчислювальний центр, Інститут культури та мистецтв, студентський клуб, науково-технічну бібліотеку, 6 читальних зали, 8 гуртожитків, кафе, буфети, сучасний спортивний комплекс зі спортивними залами та плавальним басейном, санаторій-профілакторій, спортивно-оздоровчий табори на березі Чорного моря, в Одеській області та у селищі Саврань.

З серпня 1997 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, Одеський механіко-технологічний технікум Міністерства заготівель УРСР перейшов до складу Міністерства освіти і науки України та продовжив свою діяльність в якості структурного підрозділу Одеської державної академії харчових технологій. У 1998 році в технікумі відкрито підготовку молодших спеціалістів за спеціальністю «Виробництво м'ясних продуктів», а у 2000 році за спеціальностями — «Виробництво молочних продуктів» і «Бродильне виробництво і виноробство». Від 4 жовтня 2017 року — Механіко-технологічний коледж ОНАХТ.[6]

Факультети

[ред. | ред. код]

Факультет автоматизації та робототехніки

[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів, фахівців і магістрів за спеціальністю «Автоматизоване управління технологічними процесами», у тому числі за науковим напрямком «Автоматизація й компютерно-інтегровані технології».

Факультет технологічного устаткування й технічного сервісу

[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів, фахівців і магістрів за фахом «Устаткування переробних і харчових виробництв». При цьому фахівці й магістри можуть проходити підготовку за специализаціями:

  • устаткування для зберігання й переробки зерна;
  • устаткування хлібопекарних, макаронних і кондитерських виробництв;
  • устаткування харчових виробництв;
  • устаткування для переробки риби й рибопродуктів.

Факультет технології зерна і зернового бізнесу

[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів, фахівців і магістрів за двома спеціальностями: — Підприємництво торгівля та біржова діяльність; освітні програми: — економіка підприємства; — міжнародна торгівля зерном; — харчові технології освітні програми:

  • «Технології зберігання і переробки зерна»;
  • «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів».

Спеціалісти і магістри спеціальності «Технології зберігання й переробки зерна» можуть проходити підготовку за однією із восьми спеціализацій:

  • технології первинної обробки і зберігання зерна;
  • технології виробництва борошна;
  • технології виробництва крупи та інших зернових продуктів;
  • технології комбікормового виробництва;
  • технологія біопалива;
  • технологія продуктів швидкого приготування
  • технологія преміксів
  • автоматизоване проектування підприємств.

Спеціалісти і магістри спеціальності «Технології хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів» можуть проходити підготовку за однією з п'яти спеціализацій:

  • технологія хліба;
  • технологія кондитерських виробів;
  • технологія макаронних виробів;
  • технологія харчоконцентратів;
  • технологія кави і кавових напоїв;
  • технологія чаю.

декан факультету Соц Сергій Михайлович

Факультет технології й безпеки харчових продуктів та екологічного менеджменту

[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів, фахівців і магістрів за трьома спеціальностями:

  • «Технологія зберігання, консервування й переробки м'яса»;
  • «Технологія зберігання, консервування й переробки молока»;
  • «Екологія й охорона навколишнього середовища й збалансоване природокористування».

Факультет інноваційних технологій харчування й ресторанного сервісу

[ред. | ред. код]

Готує бакалаврів, фахівців і магістрів за спеціальностями:

  • «Технологія харчових продуктів оздоровчого й профілактичного призначення»;
  • «Технологія харчування»;
  • «Технологія бродильних виробництв і виноробства»;
  • «Технологія зберігання, консервування й переробки плодів і овочів»;
  • «Технологія зберігання, консервування й переробки риби й морепродуктів».
  • «Готельно-ресторанна справа»

Факультет економіки, менеджменту й бізнесу

[ред. | ред. код]

Готує економістів за такими спеціальностями:

  • «Облік і аудит»;
  • «Економіка підприємства»;
  • «Менеджмент організацій»;
  • «Товарознавство й комерційна діяльність»;
  • «Товарознавство й експертиза в митній справі».

Ректори

[ред. | ред. код]
  • В. С. Кнабе — з 1902—1903
  • В. Г. Рейсих — з 1903—1907, з 1909—1919
  • В. П. Голубин — з 1907—1908
  • В. П. Мартинов — з 1920—1921
  • М. І. Хасанов в.о. зав. мельнично-техничного училища — з 1921—1922
  • К. А. Богомаз — з 1922—1929 р
  • Л. М. Ланда — з 1929—1930 р.
  • А. И. Трахтенгерц — з 1930—1932 р.
  • А. А. Пляцковський — з 1932—1933 р.
  • Р. Є. Вельдум — з 1933—1938 р.
  • С. М. Золотарев — з 1938—1948 р.
  • П. Н. Платонов — з 1948—1967 р.
  • В. Ф. Чайковський — з 1968—1988 р.
  • М. Д. Захаров — з 1988—2003 р.
  • Б. В. Єгоров — з 2003 — 2022 р.
  • Л.В. Іванченкова — з 2022 р. [7] по 2024 р.[8]
  • Н.О.Дец — в.о. з 26 серпня 2024 р.[9]

Почесні доктори та відомі випускники

[ред. | ред. код]
  • Вадатурський Олексій Опанасович — генеральний директор, основний власник ТОВ СП «Нібулон», Лауреат Державної премії України в галузі архітектури за архітектуру перевантажувального терміналу сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» у місті Миколаєві.
  • Афанасьєв Валерій Андрійович — д.т.н., професор, голова правління Державної установи «Всеросійський науково-дослідний інститут комбікормової промисловості».
  • Багішвілі М. Г. — к.т.н., директор Грузинського НДІ комбікормів.
  • Буркинський Борис Володимирович — д.е.н., професор, академік НАН України, директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень.
  • Буценко Іван Миколайович — голова правління ПАТ «Укрелеваторпром».
  • Гавриленко Н. Д. — голова планово-економічного управління Міністерства хлібопродуктів УРСР.
  • Герасименко Володимир Павлович — директор Донецької кондитерської фабрики компанії «КОНТІ».
  • Гержикова Вікторія Григорівна — д.т.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, Національний інститут винограду та вина «Магарач».
  • Гулієв Роберт Рубеновіч — к.т.н., генеральний директор ТМ «Вина Гулієвих».
  • Дамдіни С. — к.е.н., міністр харчової та легкої промисловості Монголії.
  • Дільмагомбетов Ш. Н. — к.т.н., завідувач кафедри Алматинского політичного інституту.
  • Загоруйко Віктор Афанасійович — д.т.н., професор, заступник директора Національний інститут винограду та вина «Магарач».
  • Зелінський Г. С. — к.т.н., генеральний директор Всеросійського науково-виробничого об'єднання «Зернопродукт», один з організаторів розробки нового покоління рециркуляційних зерносушарок типу РД-2×25.
  • Іоргачов Дмитро Васильович — генеральний директор ПАТ «Одескабель».
  • Камінський В. Д. — д.т.н., професор, заслужений винахідник України.
  • Аднан Ківан — бізнесмен, власник будівельної компанії «Кадорр Груп», переможець Міжнародного Академічного рейтингу популярності «Золота Фортуна».
  • Кобець Людмила Володимирівна — колишній заступник міністра, начальник відділу економічного аналізу і прогнозування міністерства освіти і науки АРК.
  • Козловська Віра Михайлівна — голова правління ПАТ «Коблево».
  • Луканін А. С. — д.т.н., професор, академік національної академії аграрних наук, лауреат державної премії України.
  • Люлько Юрій Борисович — к.т.н., генеральний директор ПІІ «Об'єднана елеваторна компанія».
  • Мазуренко І. К. — директор підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України.
  • Маштакова Алла Євгенівна — голова правління ЗАТ «Одесакондитер».
  • Рєзник В'ячеслав Григорович — заступник міністра економіки АРК.
  • Рибчинський Родіон Станіславович — головний редактор журналу «Зберігання і переробка зерна».
  • Семенюк Володимир Каленикович — директор Кишинівського КХП, заступник Міністра заготівель Молдавської РСР, заступник Міністра сільського господарства і продовольства України, директор СП ТОВ «Трансбалктермінал».
  • Тимошин М. Л. — перший заступник міністра хлібопродуктів СРСР.
  • Шелудько М. Г. — голова планово-економічного управління Міністерства хлібопродуктів СРСР.
  • Чагаровській Вадим Петрович — Голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України, голова ради директорів ТОВ "УК «Терра Фуд» (з листопада 2007 року).

Науковці

[ред. | ред. код]

Нагороди та репутація

[ред. | ред. код]

Міністерство аграрної політики України визначило Одеську національну академію харчових технологій провідним профільним вищим навчальним закладом України з підготовки фахівців для харчової та зернопереробної промисловості, а також провідним науковим центром з дослідження проблем зберігання і переробки зерна, створення нових продуктів функціонального і оздоровчого харчування (лист Мінагрополітики України № 37-18-1-15/4375 від 20.03.2009 року). За значні здобутки у справі підготовки висококваліфікованих фахівців і наукові досягнення колектив ОНАХТ нагороджений Грамотою Кабінету Міністрів України (2007 рік). У 2011 році за загальним рейтингом найкращих ВНЗ України «Компас-2011» (за оцінкою роботодавців) академія посіла 7 місце. У 2012 році журналом «Гроші» опубліковано зарплатні рейтинги українських вузів, з економічних спеціальностей ОНАХТ посіла 25 місце, а з технічних спеціальностей — 10 місце.

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одеський національний технологічний університет
  1. ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
  3. ↑ К открытию школы мукомолов//Одес. Листокъ. 1902. 6 авг. С. 3; 18 сент. С. 3
  4. ↑ . Про надання ОТІХП статуту Одеської державної академії харчових технологій: Пост. кабінету Міністрів України «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів» № 244 від 20.04.94 р. // Уряд. кур'єр. — 1994. — 7 травня. — № 71. — С. 10.
  5. ↑ ЄДБО — Історія офіційних змін назви закладу освіти
    https://registry.edbo.gov.ua/university/51/names-history/
  6. ↑ Історія Механіко-технологічного коледжу ОНАХТ
  7. ↑ Лариса Володимирівна ІВАНЧЕНКОВА-ректорка Одеського національного технологічного університету:
    http://socist.ontu.edu.ua/?p=9799
  8. ↑ Не пройшла перевірку. МОН достроково звільнило ректора Одеського університету:
    https://shkola.obozrevatel.com/ukr/news/ne-projshla-perevirku-mon-dostrokovo-zvilnilo-rektora-odeskogo-universitetu.htm#goog_rewarded
  9. ↑ https://clarity-project.info/edr/02071062

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Ангелов Г. В., Егоров Б. В., Жуковский Э. И. и др. История Одесской Государственной академии пищевых технологий (1902—2002) / Под ред. Захарова Н. Д. — Одесса: Астропринт, 2002. — 208 с. — ISBN 966-549-787-1 (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одеський_національний_технологічний_університет&oldid=43681206