Національний університет «Одеська юридична академія»
Національний університет «Одеська юридична академія» | |
---|---|
НУ «ОЮА» | |
Головний навчальний корпус університету | |
46°26′30″ пн. ш. 30°44′39″ сх. д. / 46.44167° пн. ш. 30.74417° сх. д. | |
Міжнародна назва | National University “Odesa Law Academy”[1] |
Тип | національний університет |
Країна | Україна |
Засновано | 2 грудня 1997 |
День вишу | 2 грудня |
Президент | Ківалов Сергій Васильович |
Ректор | Тодощак Олег Володимирович |
Студентів | бл. 16 000[2] |
Аспірантів | бл. 200 |
Докторантів | бл. 10 |
Докторів | бл. 60 |
Професорів | бл. 70 |
Приналежність | Асоціація європейських університетів, Велика хартія університетів, Європейська організація публічного права |
Членство у | |
Факультети | 30 (з інститутами, коледжами та відокремленими підрозділами) |
Кампус | Кампус |
Випускники | Категорія:Випускники Одеської юридичної академії |
Адреса | 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 23 |
Сайт | onua.edu.ua |
National University Odesa Law Academy у Вікісховищі |
Націона́льний університе́т «Оде́ська юриди́чна акаде́мія» — один із провідних закладів вищої юридичної освіти України, засновано як академію 1997 року на базі Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. Мечникова. Здійснює підготовку понад 16 тисяч студентів[2] і 200 аспірантів на всіх рівнях вищої освіти. Викладання в університеті ведеться українською, англійською, німецькою та французькою мовами. НУ «ОЮА» є підписантом Великої хартії університетів[6] та членом Асоціації європейських університетів[7] і Європейської організації публічного права[8][9].
Свою історію заклад пов'язує з історією юридичної освіти в Одесі[1]. 1837 року[10] з'явилося юридичне відділення Рішельєвського ліцею зі статусом університетського факультету.
На чинному гербі Національного університету «Одеська юридична академія» розміщено 1847 рік — саме тоді[11][12][13] випускники юридичного відділення Рішельєвського ліцею вперше одержали дипломи та значки державного зразка про вищу юридичну освіту.
Правниче навчання у Рішельєвському ліцеї було орієнтоване на переважне вивчення фундаментальних юридичних наук, і серед них передусім історії права. Одинадцятий параграф статуту Рішельєвського ліцею 1837 року передбачав викладання на юридичному відділенні ліцею таких предметів: «словесність римська, енциклопедія й історія правознавства, російське законознавство, римське законознавство, практичне судочинство». Відповідно до дванадцятого та тринадцятого параграфів статуту, ліцеїстам-юристам викладали і загальні для всіх відділень предмети, до яких належали: «філософія, російська словесність, загальна й особливо російська історія та статистика (предмет під назвою „статистика“ включав порівняльну географію й історію подорожей і географічних відкриттів[10])», догматичне та моралеповчальне богослів'я, церковна історія та церковне право.[14] 1839 року «для повноти в юридичних курсах» було введено юридичну підготовку студентів зі спеціальності «законів державного благоустрою та благочиння та законів казенного управління»[15].
Історично склалося, що камеральне та юридичне відділення стали попередниками спеціалізованої підготовки з публічно-правових наук у Новоросійському (пізніше Одеському) університеті[16].
1865 року на базі ліцею створено Новоросійський університет, одним із трьох факультетів якого став юридичний, який був «результатом синтезу юридичного і камерального відділень Рішельєвського ліцею»[17].
За перші роки існування кількість студентів юридичного факультету зростала порівняно з іншими, що було зумовлено попитом на юридичних й адміністративних фахівців у державі, яка бурхливо розвивалась. Першим ректором ще до відкриття університету було призначено проф. І. Д. Соколова, який у перші роки існування Новоросійського університету виконував обов'язки декана юридичного факультету (у зв'язку з недостатньою укомплектованістю викладацького складу факультету).[17]
Викладання на факультеті здійснювалось на кафедрах: енциклопедії права, історії найважливіших іноземних законодавств, історії руського права, історії слов'янського законодавства (до 1890 р.)[17], державного права, римського права, цивільного права з цивільним судоустроєм та судочинством, торговельного права[18], кримінального права з кримінальним судоустроєм та судочинством, поліцейського права, фінансового права, міжнародного права, політичної економії та статистики, канонічного права (надалі — церковного права)[17].
Серед видатних викладачів факультету тих часів були Д. І. Азаревич, О. М. Богдановський, О. Л. Боровиковський, Є. В. Васьковський, М. М. Вольський, Ю. С. Гамбаров, М. Л. Дювернуа, О. І. Загоровський, І. О. Івановський, П. Є. Казанський, В. А. Косинський, О. В. Куніцин, В. Ф. Левитський, Ф. І. Леонтович, М. І. Малінін, Е. Я. Немировський, В. М. Ренненкампф, В. В. Сокольський, А. Ф. Федоров, П. П. Цитович, Ю. М. Чижов, О. Я. Шпаков, М. М. Шпилевський.
Події жовтня 1917 року викликали радикальне реформування суспільних відносин, права та держави. Зокрема, були спроби побудови принципово нової, побудованої на засадах диктатури пролетаріату системи юридичної освіти. Після закриття Новоросійського університету юридичний факультет постійно закривали, відновлювали та реорганізовували. З 1920 року університети було визнано «консервативною» формою навчання, їх факультети було перетворено на інститути[19]. На базі Новоросійського університету 1920 року було створено Медичний, Фізико-математичний і Гуманітарно-суспільний інститути.
1 вересня 1921 року було утворено Інститут народної освіти (до нього ввійшов Гуманітарно-суспільний інститут) й Інститут народного господарства (включав юридичний факультет з ухилами: а) судовий; б) господарчий; в) адміністраційний). 1 вересня 1930 року на підставі постанови Раднаркому та наказу Нарком освіти юридичний факультет Одеського інституту народного господарства увійшов до складу Харківського інституту права та радянського будівництва. Упродовж 1920-30-хх років ХХ століття юридична освіта та наука були розосереджені в декількох науково-навчальних осередках, на відміну від імперського періоду. Крім вказаних закладів, школа з підготовки старших і молодших міліціонерів (створена 1922 року) й Інститут судової експертизи (1923) також були освітньо-науковими установами того часу[19].
1947 року факультет було відновлено у складі Одеського державного університету. Його першим деканом став криміналіст доцент М. А. Кравцов, а згодом — доцент І. О. Середа (фахівець у галузі колгоспного права) і доцент Ф. Г. Ліханов (державознавець). Викладачами юридичного факультету в ті роки були І. В. Шерешевський, І. Ю. Фінн, В. Т. Олієвський, Ю. Я. Баскін, В. П. Шахматов, Б. В. Поклонський тощо. На юридичному факультеті до 1954 року викладання велося на трьох кафедрах: державного й адміністративного права (завідувач кафедри доцент Ф. Г. Ліханов, із вересня 1962 року — декан факультету); цивільного, колгоспного та земельного права (завідувач кафедри доцент І. О. Середа — до вересня 1952 року, потім кафедрою завідували Б. В. Поклонський і Ю. С. Червоний); кримінального права, процесу та криміналістики (завідувач кафедри доцент М. А. Кравцов)[17].
1954 року юридичний факультет знов було закрито, а студентів переведено до Львівського університету[20]. В Одесі продовжувала працювати філія Всесоюзного юридичного заочного інституту (ВЮЗІ), директорами якої в різні роки були П. К. Чебаненко, Р. І. Степанова, І. В. Михайлов[17].
1960 року Одеська філія ВЮЗІ стала філією юридично-економічного факультету Київського держуніверситету. Заступником декана Одеської філії працював спочатку І. В. Михайлов, потім Ю. С. Червоний.
У липні 1961 року юридичний факультет (заочне та вечірнє відділення) Одеського університету було відновлено, а деканом юридичного факультету було обрано доцента Ю. С. Червоного (1961-1965 рр.), а згодом доцента К. І. Удалих (1965-1967 рр.). Спочатку факультет складався з двох кафедр: державних і правових дисциплін (завідувач кафедри доцент І. А. Греков) і соціально-правових дисциплін (завідувач кафедри доцент І. О. Середа). У подальшому з'явились інші кафедри — цивільного права та процесу (завідувач кафедри доцент Ю. С. Червоний); державного й адміністративного права (завідувач кафедри професор І. М. Пахомов, згодом — професор Л. М. Стрельцов, з 1979 року — М. П. Орзіх); теорії та історії держави та права (завідувач кафедри доцент І. А. Греков, згодом — професор О. В. Сурілов); з 1967 — кафедра криміналістики, кримінального права та процесу (завідувач кафедри професор В. П. Колмаков, згодом — доцент І. В. Михайлов, доцент Є. В. Додін, професор Л. В. Багрій-Шахматов).
1966 року на юридичному факультеті Одеського державного університету було відкрито денне відділення.
У 1967—1973 роках деканом юридичного факультету був криміналіст, доктор юридичних наук, професор В. П. Колмаков. З 1973 до 1987 року деканом юридичного факультету був доцент Ю. С. Червоний. З 1987 року на цій посаді працював доктор юридичних наук, професор А. С. Васильєв, який одночасно очолював кафедру адміністративного права та управління.
З 1 вересня 1993 року[21][22][23], юридичний факультет було реорганізовано в Юридичний інститут. Ректором Юридичного інституту ОДУ став доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України А. С. Васильєв, першим проректором — професор Є. Л. Стрельцов, проректором з навчальної роботи — доцент С. В. Ківалов, проректором з наукової роботи — професор І. В. Постіка[24]. Враховуючи рішення вченої ради Юридичного інституту ОДУ[25]та рішення вченої ради ОДУ ім. І. І. Мечникова[26] про рекомендацію на укладення трудової угоди на посаду ректора Юридичного інституту ОДУ з Ківаловим Сергієм Васильовичем терміном на 5 років, наказом Міністерства освіти України від 27 серпня 1997 року[27] професора Ківалова Сергія Васильовича призначено ректором Юридичного інституту ОДУ[28]. Також затверджено ухвалений рішенням вченої ради Юридичного інституту ОДУ[29] Статут Юридичного інституту ОДУ[30].
Юридичний інститут ОДУ у складі університету став автономною навчальною, науковою та культурною установою, яка об'єднала факультети, кафедри, науково-дослідні лабораторії, допоміжні служби, які забезпечували підготовку (підготовче відділення), перепідготовку (відділення післядипломної підготовки) та підвищення кваліфікації (інститут підвищення кваліфікації) у сфері державознавства та правознавства. Інститут був юридичною особою.
Першими факультетами автономного юридичного закладу в м. Одесі стали: державного будівництва і управління (декан доцент Б. А. Пережняк); правосуддя і правової роботи в народному господарстві (декан професор О. О. Погрібний); прокурорсько-слідчий (декан доцент Н. А. Мірошниченко, з 1 вересня 1994 року до травня 1997 року — доцент Ю. Є. Полянський. З травня 1997 року знову доцент Н. А. Мірошниченко)[31].
1997 року за пропозицією Міністерства освіти, погодженою з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та Одеською обласною державною адміністрацією, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року, на базі Юридичного інституту Одеського державного університету імені І. І. Мечникова створено Одеську державну юридичну академію[32]. Першими факультетами Одеської юридичної академії стали: державного управління та міжнародних відносин (декан Б. А. Пережняк), цивільного права та підприємництва (декан І. А. Дришлюк) та судово-прокурорський (декан Н. А. Мірошниченко). Першими проректорами академії стали: з навчально-виховної роботи — М. П. Волик, з АГЧ — В. Ф. Мишакін, із зарубіжних зв'язків — М. П. Орзіх, з навчально-методичної роботи — А. І. Паньков, з навчальної роботи — Ю. Є. Полянський, з наукової роботи — І. В. Постіка[33].
18 лютого 1998 року ОДЮА було включено до Переліку вищих навчальних закладів з підготовки та перепідготовки фахівців органів виконавчої влади та ринкової економіки[34].
2000 року Одеській юридичній академії було надано статусу національної[35].
2010 року на її базі створено Південний регіональний центр Національної академії правових наук України[36]. Того ж року Одеську національну юридичну академію реорганізовано у Національний університет «Одеська юридична академія»[37][38].
Для здійснення нагляду за управління майном університету та додержанням мети його створення існує наглядова рада[1]. У квітні 2018 року Міністерством освіти і науки України затверджено наглядову раду Національного університету «Одеська юридична академія» у такому складі[39]:
- Ізовітова Лідія Павлівна — Голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України (голова ради)
- Афанасьєва Таміла Володимирівна — керівник Громадської організації «Одеська обласна рада миру»
- Буйневич Олена Валеріївна — директор департаменту освіти та науки Одеської міської ради
- Іншин Микола Іванович — завідувач кафедри трудового права та права соціального забезпечення юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Національної академії правових наук України
- Кремень Василь Григорович — президент Національної академії педагогічних наук України
- Кучма Леонід Данилович — Президент України у 1994—2005[40] роках
- Прилипко Сергій Миколайович — член вищої кваліфікаційної комісії суддів України, академік Національної академії правових наук України, професор кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
- Рабінович Петро Мойсейович — завідувач Львівської лабораторії прав людини Національної академії правових наук України, академік Національної академії правових наук України, професор кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету ім. Івана Франка
- Смирнова Ангеліна — адвокат штату Каліфорнія (США)
- Степаненко Сергій Миколайович — голова ради ректорів Одеського регіону
- Терещук Олександр Дмитрович — перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації, доктор юридичних наук
- Шкляр Сергій Володимирович — заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби
Колегіальним органом управління університету є вчена рада. До неї за посадами входять ректор, проректори, керівники факультетів, інститутів і бібліотеки, учений секретар, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілок університету. Безпосереднє управління діяльністю університету здійснює ректор[1], яким із квітня 2023 року є Тодощак Олег Володимирович. Протягом жовтня 2015 року його обов'язки виконував проректор Аракелян Мінас Рамзесович у зв'язку з наказом Міністерства освіти і науки про відсторонення ректора через «звернення студентів університету щодо фактів тиску на них та примусу до виконання не пов'язаних з навчальним процесом завдань під час виборів в інтересах президента університету Ківалова Сергія Васильовича»[41], який стверджував, що «наказ суперечить нещодавно ухваленому Закону „Про вищу освіту“, а ректора обирають на Конференції трудового колективу, а не призначають; студенти Юракадемії написали відкритого листа Міністерству з вимогою скасувати наказ і навіть збиралися влаштувати акції протесту в разі відсутності діалогу»[42]. Керівництво факультетом здійснює декан, керівництво інститутом, коледжем, училищем, філією — директор, кафедрою — завідувач[1].
Особливість управління університетом визначається наявністю посади президента університету, який обирається конференцією трудового колективу строком до 7 років, вирішує питання перспективного розвитку університету, очолює ректорат і не одержує заробітної платні за виконання своїх повноважень[1]. Президентом університету є Ківалов Сергій Васильович. Першим віце-президентом університету за посадою є ректор, а віце-президентами — проректори[1]. Станом на серпень 2017 року віце-президентами є проректор з навчальної роботи Аракелян Мінас Рамзесович, проректор з наукової роботи Ульянова Галина Олексіївна, проректор з міжнародних зв'язків Туляков Вячеслав Олексійович, проректор з методичної та виховної роботи Полянський Юрій Євгенович, проректор з адміністративно-господарської роботи Крикливий Микола Федорович.
Незалежно від закладу освіти та підрозділу (факультету чи інституту), вища юридична освіта надає можливість, працювати суддею, адвокатом, нотаріусом, державним і приватним виконавцем, помічником вказаних осіб, секретарем судового засідання, прокурором, юристом і юрисконсультом у юридичних службах органів публічної влади та юридичних осіб, арбітражним керуючим, державним реєстратором, аудитором, членом ради банку, науковим працівником і викладачем, співробітником міжнародних організацій.
Згідно з результатами аналітичного дослідження центру «CEDOS», «у галузі права … найбільше абітурієнтів ідуть навчатися до Одеської юридичної академії та Харківського юридичного університету, які, поза сумнівом, є профільними у цій галузі, адже набирають майже виключно абітурієнтів-правників. Перевага цих університетів є досить значною: до кожного з цих закладів вступили по 15 % абітурієнтів права з усіх охочих в Україні»[43].
В Одесі вищу юридичну освіту на денній формі бакалаврату та магістратури надають сім факультетів й інститутів: адвокатури, кримінальної юстиції, підготовки слідчих, міжнародно-правових відносин, соціально-правовий, судово-адміністративний, цивільної та господарської юстиції.
Факультет судового та міжнародного права здійснює підготовку студентів за спеціальнстями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право». На факультеті наявні чотири кафедри: адміністративного та фінансового права; конституційного права; морського та митного права; міжнародного права та міжнародних відносин. Одними з важливих напрямків діяльності факультету СМП є міжнародне співробітництво між університетами та академічна мобільність наших студентів в провідні іноземні університети. Розвиток міжнародних зв’язків і співробітництва здійснюється у контексті інтеграції до світового і європейського освітнього середовища.
Факультет адвокатури є першим і єдиним (до 2017 р.) в Україні факультетом, який готує майбутніх правознавців за спеціалізацією «адвокатська діяльність». На факультеті наявні три кафедри: організації судових, правоохоронних органів та адвокатури; загальнотеоретичної юриспруденції; історії держави і права. Вебсайт факультету має сторінку з інформацією про Центр працевлаштування студентів та випускників «Кар'єра», на якому користувачі можуть знайти актуальні новини, пов'язані з можливостями працевлаштування та оголошеннями про робочі вакансії[44]. Також на факультеті відбувається ярмарок вакансій для роботодавців, які відбирають студентів старших курсів на роботу або стажування. Крім того, факультет, за свідченнями незалежних експертів із USAID, «провадить хорошу практику, коли залучає місцеву юридичну спільноту і ознайомлює студентів з інституціями адвокатури та судової влади»[45].
Інститут кримінальної юстиції здійснює підготовку студентів за спеціалізацією «Кримінальна юстиція». В Інституті наявні три кафедри: кримінального права; кримінального процесу; криміналістики. Факультет підготовки слідчих Інституту кримінальної юстиції здійснює підготовку зі спеціалізації «слідча діяльність». На факультеті наявні дві кафедри: кримінології та кримінально-виконавчого права; фізичного виховання.
Соціально-правовий факультет здійснює підготовку студентів за спеціалізацією «Захист прав людини». На факультеті наявні три кафедри: трудового права та права соціального забезпечення; аграрного, земельного та екологічного права; національної економіки.
Факультет цивільної та господарської юстиції здійснює підготовку студентів з акцентом на поглиблене вивчення приватного права. На факультеті наявні три кафедри: цивільного права; цивільного процесу; господарського права і процесу.
Юридичний коледж здійснює підготовку студентів за спеціальністю «Право» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст»[46]. До коледжу приймаються особи на основі базової або повної середньої освіти. Термін навчання на денній формі навчання становить 3 роки[47].
Факультет заочного та вечірнього навчання здійснює підготовку студентів на заочній формі зі спеціальності «Право» на бакалавраті та магістратурі, а також із деяких інших спеціальностей на магістратурі. Термін навчання на бакалавраті становить 5 років, на магістратурі — 1,4 роки[47].
Факультет заочного навчання № 2 забезпечує можливість здобуття другої вищої освіти зі спеціальності «Право»[47] особами, які мають вищу освіту з інших спеціальностей.
Інститут підготовки професійних суддів було створено на підставі відповідного Указу Президента України 27 грудня 2001 року[48] розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2002 року[49]. Він став першим подібним закладом у країнах-підписантах Договору про створення СНД[50][51]. Наразі він здійснює підготовку магістрів зі спеціальності «Право» (спеціалізації «суддя загального суду», «суддя спеціалізованого суду»).
Поряд з провідними теоретиками в галузі вітчизняної науки в університеті викладають практикуючі юристи та державні службовці. Серед них — голова Ради адвокатів Одеської області[52], асистент Бронз Йосип Львович, керуючий партнер юридичної фірми «Юрлайн»[53], член Ради адвокатів Одеської області[52], доцент Зубар Володимир Михайлович, випускник НУ «ОЮА», керуючий партнер юридичної фірми «Де-юре», депутат Одеської міської ради (2005—2010), доцент Трипульський Григорій Якович[54], випускниця НУ «ОЮА», віце-президент Української академії медіації, адвокат, медіатор, член правління та керівник комітету стандартизації Національної асоціації медіаторів України, доцент Романадзе Луіза Джумберовна[55][56], медіатор, член Української академії медіації, професор Крестовська Наталя Миколаївна[55], члени Ради адвокатів Одеської області[52], асистент Джабурія Олена Олександрівна та доцент Сєргєєв Юрій Володимирович, член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Одеської області[52], професор Бакаянова Нана Мезенівна, члени кваліфікаційної палати КДКА Одеської області, доценти Додіна Євгенія Євгенівна, Дришлюк Катерина Володимирівна, Стоянов Микола Михайлович (учасник програми «Адвокат майбутнього» 2017 від Асоціації правників України[57]).
Університет активно співпрацює з державними органами та органами місцевого самоврядування, а також з юридичними фірмами. 7 квітня 2017 року Національна асоціація адвокатів та НУ «Одеська юридична академія» уклали Меморандум про співробітництво, який передбачає організацію навчальних, виробничих та переддипломних практик студентів на базі рад адвокатів регіонів, викладання в Університеті дисциплін з історії становлення та розвитку інституту адвокатури, відкриття тематичних кабінетів та аудиторій, спільну розробку пропозицій щодо проєктів законів й інших нормативно-правових актів, робочих навчальних та державних програм і планів дій, стратегій тощо, спільну дослідницьку та видавничу діяльність, інші спільні заходи, проєкти та програми з метою здійснення професійної підготовки фахівців у галузі права[58].
У НУ «ОЮА» функціонує перша в Одесі й одна з найперших в Україні юридичних клінік. Її було утворено у 1998 році як юридичну консультацію[59][60][61][62], а 2002 року реорганізовано у повноцінну юридичну клініку[63][64]. Студенти добираються до роботи в ній шляхом заповнення спеціальних форм. Людям, які звертаються по юридичну допомогу, призначається час прийому з консультантами. Вони надають юридичні консультації, готують процесуальні документи та представляють інтереси заявників в органах державної влади (зокрема, і судах) й органах місцевого самоврядування. Наразі юридична клініка намагається модернізувати систему обліку звернення та обліку даних, шляхом впровадження електронної реєстрації (Google form) та бази даних звернень до юридичної клініки. Юридична клініка надає значний обсяг правової допомоги (судячи з числа зареєстрованих звернень). Окремого юридичного клінічного курсу (курсу з юридичного інтерв'ювання та консультування) в Університеті наразі немає[65].
За підсумками рейтингу вишів України, складеного за результатами опитування провідних роботодавців України, Національний університет «Одеська юридична академія» ввійшов до переліку двадцяти найкращих вишів[66].
В університеті викладаються факультативні курси лекцій з юридичних дисциплін англійською, німецькою та французькою мовами (заняття переважно відбуваються водночас із заняттями з основного розкладу). Студенти обираються на ці курси на основі перевірки знання мови[67].
Крім лекцій викладачів НУ «ОЮА», студенти також мають можливість відвідувати лекції запрошених викладачів із зарубіжних країн, таких як Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон[68], особистий адвокат Президента США Барака Обами Річард Розенталь[en][69], декан юридичного факультету одного з найбільших у світі Анатолійського університету[ru] (Туреччина) професор Айдін Уфук[70], Надзвичайний і Повноважний посол Швейцарії в Україні Гійом Шойрер[71], директор Інституту Європи Університету Цюріха професор Андреас Келлерхальс[72][73], американські адвокати Девід Кук[74], Ян Сігал[75], Марк Андерсон і Мері Фонтейн[76], Джеймс Беттері[77], Джон Е. Коннор-молодший[78], Рой Б. Гонас[79] тощо, а також американські професори Джеймс Армстед[80][81], Кеван Харріс[82], Жанін Ведель[en][83], Баррі Чернофф і Каті Колчо[84], координатор спецслужб Німеччини у відставці Бернард Шмідт Бауер[85], італійський професор Брюс Леймсідор[86].
Національний університет «Одеська юридична академія» є учасником двох проєктів Транс'європейської програми взаємообмінів між університетами TEMPUS IV[87][88]. У рамках реалізації проєкту «Розробка магістерської програми з європейського і міжнародного права у Східній Європі — InterEULawEast» (2013—2017[89] рр.) підготовлено глосарій термінів внутрішнього ринку Європейського Союзу англійською мовою та навчальний посібник «Право Європейського Союзу» англійською мовою[90].
З 2016 року в університеті впроваджено інноваційну магістерську програму з міжнародного права та права Європейського Союзу, у рамках якої викладання навчальних дисциплін ведеться повністю англійською мовою[91].
У липні 2018 року було оголошено результати конкурсу 2018 року проєктів Жана Моне Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. Проєкт НУ «Одеська юридична академія» «EU as a Global Actor and Agent of Change» («ЄС як глобальний актор і агент змін») (599761-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE), а також проєкт професора кафедри журналістики НУ ОЮА Тетяни Маляренко «Building Resilient States and Societies: EU's Response to New Security Challenges in the European Neighbourhood Area» («Створення стійких держав та суспільств: відповідь ЄС на нові виклики безпеці в Європейському регіоні сусідства») (599312-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-PROJECT) рекомендовано до фінансування Європейським Союзом[92].
У серпні 2018 року було оголошено результати конкурсу 2018 року за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. З поданих 109 проєктних заявок за участі України відібрано 6 проєктів, серед яких — проєкт «Modernisation of master programmes for future judges, prosecutors, investigators with respect to European standard on human rights» («Модернізація магістерських програм для майбутніх суддів, прокурорів, слідчих у контексті європейських стандартів прав людини») (598471-EPP-1-2018-1-AT-EPPKA2-CBHE-JP), співвиконавцями якого є НУ «Одеська юридична академія», Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Львівський національний університет імені Івана Франка[93].
Команди студентів й аспірантів університету щороку беруть участь у міжнародних юридичних конкурсах:
- Судове моделювання[en] з медіаправа Price Media Law Moot Court Competition[en], засноване в Оксфордському університеті у 2008 році. Команда НУ «ОЮА» є фіналістом регіонального східноєвропейського раунду (2016) та стала однією з чотирьох команд Північно-Східної Європи, які кваліфіковані на міжнародні турніри в Оксфорді (2017)[94][95].
- Конкурс з міжнародного екологічного права Stetson International Environmental Moot Court Competition у Стетсонському університеті (США). За результатами регіональних змагань команда НУ «ОЮА» обрана представляти Україну та регіон Східної та Центральної Європи у квітні-травні 2017 року в міжнародному раунді[96].
- Судові змагання з міжнародного права імені Бена Телдерса (Telders International Law Moot Court Competition). Команда НУ «ОЮА» була фіналістом національного раунду, а також була визнана найкращою командою-відповідачем усного етапу (2016)[97]. Команда університету була учасником міжнародного раунду дебатів у 2017 році[98], 2012 року посіла 3-тє місце[99], а 2011 року стала переможцем національного відбору та взяла участь у фінальному міжнародному раунді, що відбувся у приміщенні Міжнародного суду ООН у Гаазі (Нідерланди)[100];
- Нюрнберзьке моделювання (Nuremberg Moot Court) з міжнародного кримінального права, яке відбувається у «залі 600» — залі засідань, де проходили нюрнберзькі процеси над очільниками гітлерівської Німеччини. У 2016 році команда університету була одним із двох учасників із України[101], а відгук студентки університету розміщено на офіційному сайті цього Моделювання[102].
- Судові дебати з міжнародного права імені Ф. Джессапа[en] (Philip C. Jessup International Law Moot Court Competition). У 2012 році команда НУ «ОЮА» стала фіналістом національного відбору[103], а у 2014 році[104] посіла 3-є місце та здобула спеціальну відзнаку найкращий письмовий меморандум[105]. Крім того, команда НУ «ОЮА» була півфіналістом у 2005, 2006 та 2015 роках[106].
- Міжнародний конкурс з міжнародного торгового права та міжнародного комерційного арбітражу ICC Lex Mercatoria[en]. У 2015 році команда НУ «ОЮА» посіла перше місце на IV конкурсі, у якому взяло участь 16 команд з Білорусі, РФ, України та Казахстану[107].
- Міжнародний конкурс судових дебатів у Міжнародному кримінальному суді International Criminal Court Moot[en]. 2014 року команда університету була єдиним учасником з України серед 47 команд із 35 держав світу[108] та здобула приз у номінації «Дух змагань»[109]. 2015 року команда університету була одним з двох українських учасників (серед 57 команд із 40 держав світу)[110].
- Національний конкурс з міжнародного арбітражу під егідою Європейської арбітражної палати. 2012 року команда університету посіла друге місце[111], а член команди була відзначена як найкращий спікер конкурсу[112]
- Судові дебати з права Світової організації торгівлі (ELSA Moot Court Competition on WTO Law). У 2003 році команда НУ «ОЮА» була єдиним від України учасником міжнародного раунду[113].
Національний університет «Одеська юридична академія» є членом таких міжнародних організацій та асоціацій:
- з 1998 року Університет — член Асоціації європейських університетів[7]
- з 2002 року є підписантом Великої хартії університетів[6]
- з 2008 року університет є членом Європейської організації публічного права (наразі одним із семи вишів України)[9]. Крім того, на базі НУ «ОЮА» одне з дев'яти у світі регіональних представництв організації[114]. Єдиним від України членом Європейської наукової ради є проректор з міжнародних зв'язків НУ «ОЮА»[115]
- з 2011 року університет є єдиним українським партнером університетської Моделі Міжнародного кримінального суду[116]
- факультет міжнародно-правових відносин НУ «ОЮА» є єдиним серед академічних інституцій світу інституційним членом Центру європейської політики (European Policy Centre)[117], єдиним із України членом Академічної асоціації сучасних європейських студій (The academic association for contemprorary European studies)[118][119], Асоціації юридичних факультетів Європи («European Law Faculties Association»)[120], Академічної асоціації сучасних європейських наук («the Academic Association for Contemporary European Studies»)[121], Інституту європейського права («European Law Institute[en]»)[122].
Університет має нагороди та відзнаки за міжнародну діяльність:
- 2011 року Університет нагороджено срібною медаллю в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» в рамках XX Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта та кар'єра — 2011»[123].
- За рейтингом журналу «Фокус» (2011) програми університету в галузі міжнародного співробітництва визнано найкращими серед українських вишів, які здійснюють підготовку правознавців. Критеріями відбору були можливість проходження практики або стажування в зарубіжному виші й отримання диплому цього університету. Було відзначено, що Одеська юридична академія працює у партнерстві з Університетом Перуджі[en] (Італія). Протягом двох семестрів студентам викладають курси з різних сфер права й економіки Італії й України, а по їх завершенні видається відповідний сертифікат. Передбачена практика в іноземному виші[124][125]. Також міжнародна програма ОЮА відзначена за рейтингом журналу «Фокус» 2013 року[126].
- 2012 року Університет нагороджено в номінації «Лідери міжнародної діяльності» в рамках III Міжнародної виставки «Сучасні навчальні заклади — 2012»[127].
За даними університету, майже 50 закладів вищої освіти за кордоном є партнерами НУ «ОЮА»[128]. Випускниця НУ «ОЮА» Христина Кликова стала запрошеним викладачем[129]
Серед наукових досягнень найвідоміших вчених університету слід відзначити такі:
- Є. В. Додін розробив теорії доказів і доказування в адміністративному процесі та брав участь у створенні нових напрямків адміністративної деліктології, митного та морського права[130]
- Ю. М. Оборотов відомий нестандартним підходом до традиційних проблем загальної теорії права, обґрунтуванням використання терміну «загальнотеоретична юриспруденція» замість «теорія держави і права», доведенням її креативності, пошуками ідей толерантності у праві, ментальних особливостей правової системи України тощо[131][132]
- М. П. Орзіх був автором наукових праць 1960-х-80-х років про людський вимір права, які супроводжували демократичний рух шістдесятників у нашій державі; став співфундатором людиноцентричної переорієнтації вітчизняної теорії права[133]; був співавтором введення до вітчизняного категорійного апарату термінів «конституціоналізм», «соціальне замовлення», «територіальний колектив» тощо[134]; був автором-виконавцем й експертом щодо проєктів Конституції СРСР 1977 p., Конституції УРСР 1978 p., Конституції України[135][136][137]
- В. О. Туляков написав першу у країнах-підписантах Договору про утворення СНД монографію, присвячену загальнотеоретичним засадам кримінальної віктимології[138], брав участь у підготовці проєктів законів України «Про відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом», «Про охорону прав потерпілих від злочинів», «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України», а також у проведенні наукових експертиз стосовно пакету проєктів законів України[139]; є суддею ad hoc Європейського суду з прав людини[140]
- Є. О. Харитонов започаткував наукову школу дослідження проблем рецепції римського приватного права у цивільне право України, є ініціатором створення Центру вивчення римського права і похідних правових систем, читав лекції у Міжнародній школі римського права у Варшаві[141]; його монографію «Приватне право Європи: західна традиція» було передано Папі Івану Павлу ІІ, за що було отримано Благословіння та подяку[142]. Також вчений брав участь у підготовці проєктів Житлового кодексу України, Цивільного кодексу України, у проведенні наукової експертизи проєкту закону України про нотаріат[143]
- О. Ю. Нетудихатка є автором 10 державних санітарних правил і норм і понад 30 винаходів, посвідчених авторськими свідоцтвами та патентами — зокрема, пристрою для визначення пильності оператора (2012), способу ідентифікації часу нанесення рани (2011), способу визначення віку дитини (2011), способу експертизи віку людини (2010), способу визначення фізичної активності (2010), способу визначення віку трупа (2008) тощо[144]
Науковці університету беруть участь у виданні енциклопедичних видань. Так, у виданні тому 2 Великої української юридичної енциклопедії взяли участь Ю. М. Оборотов (член редакційної колегії 2-го тому, автор 3-х і співавтор 4-х статей), Н. М. Крестовська (авторка 8 статей), К. В. Горобець (автор 7-и та співавтор 3-х статей), а також О. С. Мельничук, М. Дамірлі, І. С. Кривцова, Ю. В. Хижняк, О. М. Палій[145].
Монографії та підручники науковців НУ «ОЮА» неодноразово визнавалися найкращими:
- у номінації «наукові досягнення в галузі освіти» В. В. Долежан, С. В. Ківалов, М. В. Косюта, Ю. Є. Полянський стали лауреатами Державної премії України в галузі освіти за цикл робіт «Комплекс наукових досліджень проблем судово-правової реформи в Україні у 2001—2011 роках та їх використання у фаховій підготовці юристів»[146].
- на всіх шести Всеукраїнських конкурсах на краще юридичне видання монографії, підручники та навчальні посібники науковців НУ «ОЮА» здобували призи[147][148][149][150][151]
З метою сприяння подальшому комплексному розвитку правової науки, підвищення ефективності наукових досліджень у галузі права, координації діяльності наукових установ і закладів вищої освіти юридичного профілю у розробленні наукових проблем, які мають важливе значення для розвитку Південного регіону України, Указом Президента України № 635/2010 від 21 травня 2010 року на базі Національного університету «Одеська юридична академія» було створено Південний регіональний центр Національної академії правових наук України (ПРЦ НАПрН України)[36].
Діяльність ПРЦ поширюється на Південний регіон, до складу якого зараз входять Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. ПРЦ є єдиним центром у складі Національної академії правових наук України, який має затверджену наукову тему (з 2013 року ПРЦ розробляє наукову тему № 86/16 «Актуальні напрямки розвитку юридичної науки для подальшого розвитку регіонів України», затверджену Президією НАПрН України 18 жовтня 2013 року). Також ПРЦ є єдиним центром у складі НАПрН України, який має фаховий[152] науковий журнал, а саме «Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України»[153].
Наукова діяльність у Національному університеті «Одеська юридична академія» провадиться, передусім, академіками, членами-кореспондентами академій наук і докторами та кандидатами наук. Так, академіком Національної академії правових наук України, академіком Національної академії педагогічних наук України є С. В. Ківалов. Також він є членом Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України[154].
Членами-кореспондентами НАПрНУ є такі науковці НУ «ОЮА», доктори юридичних наук, професори, як: Ю. П. Аленін, В. М. Дрьомін, А. Ф. Крижановський, Ю. М. Оборотов, О. П. Подцерковний, Є. Л. Стрельцов, В. В. Тіщенко, В. О. Туляков, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонов, Г. І. Чанишева[155].
Академіками та членами-кореспондентами інших академій наук є такі науковці НУ «ОЮА», як: член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного правознавства Х. Бехруз[156][157], член-кореспондент Академії наук вищої освіти України[158][159], академік Міжнародної академії інформатизації[160] М. Д. Василенко, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного правознавства М. Дамірлі[156][157], академік Аерокосмічної академії України, заслужений винахідник України О. Ю. Нетудихатка[161], завідувач кафедри конституційного права (до 2011 р.), дійсний член (академік) Академії правових наук України та її першої Президії й академік-секретар фахового відділення, академік Української академії політичних наук, Української академії наук національного прогресу, академік–співзасновник Української муніципальної академії М. П. Орзіх[162], директор Інституту інтелектуальної власності НУ «ОЮА» (до 2015), член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України В. Д. Пархоменко[163], декан факультету заочного навчання № 2, член-кореспондент Академії наук вищої освіти України Б. А. Пережняк[164][159], академік Академії наук вищої школи України Т. В. Розова[165].
Завідувач кафедри кримінального права НУ «ОЮА» Є. Л. Стрельцов є віце-президентом Кримінологічної асоціації України[166].
Доктори юридичних наук, професори О. П. Подцерковний, О. І. Харитонова, Н. Ю. Голубєва, Р. М. Мінченко, Є. О. Харитонов є членами Науково-консультативної ради при Верховному Суді України[167]. Доктори юридичних наук, професори С. В. Ківалов, Г. І. Чанишева, В. В. Долежан є членами Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ[168]. Доктори юридичних наук, професори Л. Р. Біла-Тіунова, І. І. Каракаш, О. П. Подцерковний, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова є членами Науково-консультативної ради Вищого господарського суду України[169].
Науковці НУ «ОЮА» беруть участь у доктринальному забезпеченні нормотворчої та правозастосовної діяльності. Зокрема, щороку готується низка законопроєктів і пропозицій щодо їх вдосконалення та понад 100 наукових висновків на запити Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Одеської міської ради, Одеського апеляційного господарського суду, Державної служби інтелектуальної власності України, Державної пенітенціарної служби України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України тощо[170].
Крім того, вчені НУ «ОЮА» запрошуються для участі у робочих групах і комісіях із розробки проєктів нормативних актів. Так, доктори юридичних наук, професори А. Р. Крусян та О. П. Подцерковний є членами Конституційної комісії (з 2015 р.)[171], М. В. Афанасьєва, С. В. Ківалов та А. Р. Крусян були членами Конституційної Асамблеї (2012—2014)[172]. Членами Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (2010—2015) були О. К. Вишняков, В. В. Долежан, С. В. Ківалов[173]. Членами Робочої групи з питань судової реформи (2010—2014) були В. В. Долежан, В. В. Завальнюк, С. В. Ківалов[174]. Доценти кафедри міжнародного права та міжнародних відносин НУ «ОЮА» Т. Р. Короткий та Н. В. Хендель є членами Міжвідомчої комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права[175].
Основними формами підготовки наукових кадрів є аспірантура та докторантура. Аспірантура університету має ліцензію на проведення освітньої діяльності зі спеціальностей: 081 — право; 082 — міжнародне право; 052 — політологія; 033 — філософія[176]. Спеціальність «право» має чотири спеціалізації: «Фундаментальна юриспруденція», «Публічне право», «Приватне право та підприємництво» та «Кримінальна юстиція»[177].
В університеті діють чотири спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) юридичних наук за всіма юридичними спеціальностями:
- спеціалізована вчена рада Д41.086.01 — зі спеціальностей: 12.00.01 — теорія та історія держави і права, історія політичних та правових учень; 12.00.02 — конституційне право, муніципальне право; 12.00.07 — адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право; 12.00.10 — судоустрій, прокуратура та адвокатура[178].
- спеціалізована вчена рада Д41.086.03 — зі спеціальностей: 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право; 12.00.05 — трудове право, право соціального забезпечення; 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право; 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза[178].
- спеціалізована вчена рада Д41.086.04 — зі спеціальностей: 12.00.04 — господарське право, господарсько-процесуальне право; 12.00.11 — міжнародне право; 12.00.12 — філософія права.
- спеціалізована вчена рада СРД 41.086.05 — із обмеженим доступом зі спеціальностей: 12.00.07 — адміністративне право та процес, фінансове право, інформаційне право; 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза, оперативно-розшукова діяльність.
У спеціалізованих вчених радах НУ «ОЮА» захищали дисертацію такі відомі державники, як Президент України П. О. Порошенко, народний депутат України V, VI, VII та VIII скликань, представник Президента України у Верховній Раді України Р. П. Князевич, Генеральний прокурор України (2005—2007, 2007—2010) О. І. Медведько[179], суддя Конституційного Суду України В. В. Кривенко[180], народний депутат України III, IV, VI та VIII скликань В. Й. Развадовський, народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, міський голова Дніпра Б. А. Філатов, народний депутат України V та VI скликань, голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (2010—2012), суддя Верховного Суду України Л. І. Фесенко[181], секретар Пленуму та член президії Верховного Суду України Ю. Л. Сенін[182], перший заступник Голови Союзу юристів України, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В. М. Колесниченко[183].
Університет видає найбільшу кількість фахових наукових видань з юридичних наук, які входять до переліку, затвердженого МОН України: «Актуальні проблеми держави і права», «Актуальні проблеми політики», «Юридичний вісник», "Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія», «Lex Portus», «Часопис цивілістики», «Прикарпатський юридичний вісник», "Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»[152]. Наукове видання «Юридичний вісник» індексується базою Index Copernicus[184].
У Національному університеті «Одеська юридична академія» діє студентське наукове товариство, яке займається організацією наукових заходів: міжнародних, всеукраїнських та локальних конференцій, брейн-рингів, олімпіад, круглих столів тощо.
Одним із найвідоміших[185][186] є академічний і всеукраїнський брейн-ринги «Знавці Конституції». Учасникам ставляться запитання про зміст Конституції України, історію розробки й ухвалення її положень і внесення змін. Завдання вимагають не лише відмінного знання Конституції Україні, а й застосування логіки та творчого підходу[187].
Студенти НУ «ОЮА» щороку ставали переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, Всеукраїнських студентських олімпіад тощо.
Кількість переможців | 2010[188] | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт | 6[189] | 2[190] | 10[191] | 8[192] | 8[193] | 7[194] | 9[195] | 9[196] | 21 |
Всеукраїнських студентських олімпіад | 3[197] | 1[198] | 2[199] | 2[200] | 1[201] | 4[202][203] | 2 | ||
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка | 3[204] | 1[205] | 2[206] |
До складу університету входять 4 інститути, що розташовані в Івано-Франківську, Києві, Миколаєві та Чернівцях, 2 факультети, що розташовані у Кривому Розі та Черкасах, а також 5 юридичних коледжів: в Івано-Франківську, Києві, Миколаєві, Чернівцях і Кривому Розі.
У Миколаївському інституті права наявні три кафедри: кафедра гуманітарних дисциплін (завідувач кафедри к.ю.н., доцент Н.В. Сугацька), кафедра кримінального права та інших кримінально-правових дисциплін (завідувач д.ю.н. О. В. Козаченко), кафедра загальнотеоретичної, конституційної та цивілістичної юриспруденції. Директором інституту є Б.В. Фасій (к.ю.н., доцент).
Івано-Франківський юридичний інститут має п'ять кафедр: кафедру кримінального процесу та криміналістики; кафедру кримінального права та кримінології; кафедру цивільного та господарського права і процесу; кафедру міжнародного, конституційного та адміністративного права; кафедру загальноправових та гуманітарних дисциплін. Директором інституту є Р. М. Савчук. Попереднього директора інституту В. Д. Басая затримали під час обшуку службового кабінету за фактом отримання 7500 гривень та 300 доларів від двох студентів за допуск до складання зимової сесії, як повідомляв головний військовий прокурор України Анатолій Матіос[207]. Потім слідчі змінили підозру у хабарництві на звинувачення у шахрайстві, оскільки на час отримання хабара колишній директор юридичного інституту вже був звільнений зі своєї посади, хоча у військовій прокуратурі цю інформацію спростовували. Суд визнав його винним у шахрайстві, але звільнив від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обставин[208]. В інституті видається наукове видання «Прикарпатський юридичний вісник», включене до Переліку фахових видань[152].
Київський інститут інтелектуальної власності та права має чотири кафедри: кафедру соціально-гуманітарних і правових дисциплін; кафедру інтелектуальної власності і права (завідувач д.т.н. П. М. Цибульов); кафедру інформаційно-аналітичної і інноваційної діяльності (завідувач д.т.н. В. М. Тупкало); кафедру загальнотеоретичної юриспруденції, конституційного та адміністративного права (завідувач д.ю.н. А. Р. Крусян). Директором інституту є В. І. Фелик — доктор юридичних наук, доцент, генерал-майор міліції.
У структурі Чернівецького юридичного інституту Національного університету «Одеська юридична академія» функціонують чотири кафедри: конституційного, адміністративного та фінансового права (завідувач д.ю.н. Т. А. Латковська); теорії та історії держави і права; кримінальної юстиції; цивільно-правових дисциплін (завідувач д.ю.н. В. Д. Сидор). Директором інституту є Б. П. Сірко — кандидат юридичних наук, відмінник освіти України. В інституті видається наукове видання «Вісник Чернівецького факультету Національного університету „Одеська юридична академія“», включене до Переліку фахових видань[152].
У структурі Криворізького факультету функціонують кафедри: кримінально-правових дисциплін; конституційного, міжнародного та приватного права (завідувач д.ю.н. В. Г. Олюха); соціально-політичних та економічних дисциплін. Деканом факультету є В. Р. Кравець — кандидат юридичних наук, доцент, Заслужений юрист України, Почесний працівник органів прокуратури України, прокурор м. Кривого Рогу (1987—2005), Почесний громадянин м. Кривого Рогу.
На Черкаському факультеті діють кафедри: загально-правових дисциплін; галузевих юридичних дисциплін; суспільних наук. Деканом факультету є д.філос.н., проф. В. С. Богданов.
Факультет психології, політології та соціології здійснює підготовку бакалаврів, магістрів, аспірантів і докторантів за спеціальностями «психологія» (з 2017 року), «політологія» та «соціологія»[209]. Факультет правової політології та соціології було створено у липні 2010 року, а у вересні 2016 року реорганізовано у факультет психології, політології та соціології. Студенти факультету проходять практику у Верховній Раді України, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування[210]. Випускники факультету можуть працювати в органах державної влади, місцевого самоврядування, політичних партіях і громадських організаціях, політологічних і соціологічних центрах та лабораторіях, засобах масової інформації. Деканом є доктор політичних наук, професор Яковлев Денис Вікторович. Головою державної екзаменаційної комісії є завідувач кафедри Київського національного університету ім. Шевченка, доктор політичних наук, професор Цвих Володимир Федорович[211]. Також факультет співпрацює із Соціологічною асоціацією України[212][213]та Міжнародною асоціацією студентів політичної науки (МАСПН). На базі факультету створене представництво МАСПН, студенти факультету входять до складу керівництва МАСПН-Україна[214][215][216], а декан факультету є членом громадської ради МАСПН-Україна[217]. Членами Соціологічної асоціації України є одразу дванадцять студентів і викладачів факультету[218]. Студенти факультету відвідують із навчально-науковою метою міжнародні та зарубіжні органи — наприклад, Венеційську комісію[219].
На факультеті наявні три кафедри:
- кафедра політичних теорій. Завідувачем кафедри є доктор політичних наук, професор Кормич Людмила Іванівна. Також на кафедрі працюють декан магістратури державної служби, доктор політичних наук, професор Вітман Костянтин Миколайович, директор Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Кольцов Віталій Михайлович;
- кафедра соціології та психології. Завідувачем кафедри є доктор психологічних наук, професор Лефтеров Василь Олександрович. Також на кафедрі працює доктор політичних наук, професор Яковлев Денис Вікторович;
- кафедра філософії. Завідувачем кафедри є доктор філософських наук, професор Івакін Олексій Аркадійович. Також на кафедрі працює доктор юридичних наук, професор Розова Тамара Вікторівна.
Лабораторія соціологічних та політичних досліджень, яка проводить опитування й аналіз громадської думки та надає можливість працевлаштування, діє на факультеті з квітня 2011 року. Також практичний досвід студенти здобувають шляхом окремих соціологічних заходів, наприклад, встановлення 2016 року Національного рекорду України (найбільше соціологічне опитування в Україні)[220][221].
На факультеті щорічно проводиться Південноукраїнський конвент Міжнародної асоціації студентів політичної науки, який відвідують представники низки закладів вищої освіти України та Східної Європи[222][223]. Також на базі факультету психології, політології та соціології видаються наукові періодичні журнали «Актуальні проблеми філософії та соціології»[224] (визнано фаховим науковим виданням[152], індексується базою Index Copernicus[225]), «S.P.A.C.E./Society, Politics, Administration in Central Europe»[226] (визнано фаховим науковим виданням[227]) й «Актуальні проблеми політики»[228] (визнано фаховим науковим виданням[152].
Факультет журналістики було створено 2013 року. Факультет здійснює підготовку за освітніми програмами «Журналістика» та «Реклама і зв'язки з громадськістю». Бакалаврська програма факультету журналістики Національного університету «Одеська юридична академія» увійшла до шістки найкращих серед факультетів журналістики в Україні за даними ГО «Детектор медіа» наприкінці 2016 року, одержавши максимальну оцінку за якість навчальної програми та викладацький склад, добру оцінку ресурсів, технічної оснащеності та можливостей для професійного розвитку під час навчання та взаємодію з медіаіндустрією[229]. Також визнання одержав і творчий конкурс, який відбувається при вступі на факультет журналістики — наприклад, головний редактор Видавничого дому «ОГО», викладач кафедри журналістики Острозької академії, керівник Школи універсального журналіста Віталій Голубєв сприймає «неначе ковток свіжого повітря … перелік прикладів запитань, які можуть поставити абітурієнтам факультету журналістики в Одеській юридичній академії», називаючи їх «хорошим прикладом саме професійно зорієнтованих запитань»[230]
На факультеті наявні три кафедри:
- кафедра журналістики. Завідувачем кафедри є кандидат педагогічних наук, доцент Барабанова Наталія Ростиславівна. Також на кафедрі працюють доктор наук із соціальних комунікацій, професор Кузнєцова Тетяна Василівна, доктор наук з державного управління, професор Маляренко Тетяна Анатоліївна;
- кафедра прикладної лінгвістики. Завідувачем кафедри є доктор філологічних наук, доцент Мамич Мирослава Володимирівна;
- кафедра інформаційних технологій. Завідувачем кафедри є кандидат педагогічних наук, доцент Логінова Наталія Іванівна.
Інститут інтелектуальної власності та права здійснює підготовку студентів та підвищення кваліфікації на базі раніше отриманої вищої освіти за іншими спеціальностями з присвоєнням освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями «інтелектуальна власність», «консолідована інформація», «менеджмент інноваційної діяльності».
Серед 72 науково-педагогічних працівників працює 14 докторів наук та 44 кандидати наук. Серед штатних докторів наук професор Цибульов П. М. є лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, а професор Тимченко С. М. є Заслуженим працівником освіти України[231].
Основними замовниками підготовки фахівців з питань інтелектуальної власності є: державна система правової охорони інтелектуальної власності; органи судової гілки влади; патентно-юридичні фірми й агентства; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та форм власності; заклади вищої освіти; науково-дослідні інститути; фізичні особи, які виявили бажання розвинути власні ресурси у сфері інтелектуальної власності[231].
Навчальним планом спеціальності «Інтелектуальна власність» передбачена практична підготовка (переддипломна практика) в обсязі 270 годин (9 кредитів). Для проведення практики Університетом укладені договори з Українським інститутом інтелектуальної власності, Українським агентством з авторських і суміжних прав, Державною науково-технічною бібліотекою України, Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації, Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАНрН України, Центром дослідження інтелектуальної власності та трансфером технологій НАН України[231].
Магістратура державної служби, створена 1996 року, готує осіб, які здобули поглиблені спеціальні знання інноваційного характеру, мають певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі, для зайняття найвищих посад в органах державної влади. Національний університет «Одеська юридична академія» має генеральну угоду з Національним агентством України з питань державної служби, за якою проводиться підготовка магістрів спеціальності «Публічне управління та адміністрування» за спеціалізацією «Правове забезпечення публічної служби та адміністрування» денної і заочної форм навчання та за спеціалізацією «Економічна безпека» денної форми навчання.
В університеті діють відокремлені структурні підрозділи «Міжрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених в запас, НУ „ОЮА“ у м. Києві»[232], «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг НУ „ОЮА“»[233], «Училище № 3 НУ „ОЮА“»[234], "Професійно-технічне училище № 4 Миколаївського інституту права НУ «ОЮА»[235].
Кампус університету у м. Одеса — це комплекс споруд, розташований по вул. Академічна (Піонерська), 2, 5, 6-а, 7, 7-а, 7-б, 7-и, 7-л, 8, 9, 10-а, 11-а, 11-в, 11-г, 30, 30-а, 30-б, 30-в, 30-г, 30-е, 30-є, 30-з, 30-и, 30-к, 30-л, 30-н, 30-о, 30-п, 30-р, 30-с, 30-ц, 30-ч, 30-ш, 30-щ; вул. Фонтанська дорога, 23, 27, 29, 31, 33, 71; вул. Кленова, 4, 6, 8, 11, 13; вул. Черняховського, 2; пров. Тополиний, 8, 8-а, 10; вул. Мечникова, 76, 76-а; вул. Старопортофранківська, 93; вул. Кіри Муратової, 24; вул. Успенська, 28-30; вул. Рішельєвська, 28; вул. Генерала Петрова, 18; вул. Каманіна, 2/2; пров. Каркашадзе, 1-а, 25; вул. Мельницька, 24-а; набережна 8 ст. В. Фонтану[236].
В оперативному управлінні Київського інституту інтелектуальної власності та права наявні, зокрема, соціальна інфраструктура та матеріально-технічна база за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 210, а саме: цілісний майновий комплекс з площею земельної ділянки 5,7 га, на якій розташовані навчальний корпус (6 поверхів) й адміністративний корпус (2 поверхи) загальною площею 9889.2 кв.м, у тому числі навчальні приміщення 2407,4 кв.м, навчальний корпус з майстернями загальною площею 2876.3 кв.м, у тому числі аудиторний фонд 749.6 м² та бібліотека на 28 посадкових місць площею 69,5 кв.м, дві секції дев'ятиповерховою гуртожитку площею 9020.6 кв.м, у тому числі спортивна зала площею 127.6 м² й аудиторія для курсового проєктування площею 137.8 кв.м, теплопункт 178.1 кв.м, а також стадіон площею 18339 кв.м. Забезпечення приміщеннями навчальною призначення становить 3422.2 м² площ загальною аудиторного фонду, у тому числі: 3047.0 м² приміщення для занять студентів; 247.8 м² комп'ютерних лабораторій; 127,6 м² спортивної зали[231].
Для здійснення навчально-виховного процесу Університет має на своєму балансі навчально-адміністративні приміщення загальною площею понад 153000 кв.м., 16 гуртожитків та 3 стадіони. Аудиторний фонд університету становлять близько 200 сучасних аудиторій на 7600 посадочних місць і більше 20 спеціалізованих комп'ютерних класів на 475 робочих місць[231].
Гуртожитки забезпечують комфортне проживання близько 3200 студентів та аспірантів з інших міст. У наявних при університеті 5 кафе водночас мають можливість харчуватися понад 1600 студентів, аспірантів і співробітників Університету[237].
По вул. Піонерській, 2 — розташований головний десятиповерховий навчальний корпус площею 11786 м2, в якому розташовані: аудиторії та офіси навчальних підрозділів, лабораторії, їдальня на 220 п. м, спецаудиторії для імітації судових засідань, комп'ютерні класи, бібліотека з читальним залом понад 400 п.м, музей рідкісних видань, музей вогнепальної та холодної зброї[238], актова зала на 600 п. м, спортивні зали. Поряд розташований багатофункціональний спортивний комплекс просто неба.
Наявний 25-метровий бойовий тир і 20-метровий пневматичний тир, у яких можна навчитися стріляти з бойової зброї. Також є полігон огляду місця події, спеціально обладнана комп'ютерною технікою аудиторія «автоматизоване робоче місце слідчого», музей криміналістики, музей судово-медичної експертизи.
У стінах університету створено Центр тестування на поліграфі, в якому сертифіковані поліграфологи навчають майбутніх слідчих особливостям роботи з «Детектором брехні». Є зала судових засідань, в приміщенні якого проходять імпровізовані судові засідання, і студенти вивчають тонкощі процесуального законодавства в умовах, максимально наближених до реального судового процесу.
Навчальні корпуси оснащені необхідним обладнанням і доступом до мережі Інтернет. Лекційні аудиторії обладнані кінопроєкторами і мультимедійними дошками, що дозволяє показувати студентам на заняттях презентації та демонструвати навчальні фільми.
Лабораторією інформаційних технологій НУ «ОЮА» було розроблено перший в Україні мобільний додаток, що дозволяє оперативно подивитися розклад занять і зорієнтуватися в навчальному кампусі.
У незалежному висновку USAID відзначається, що «використання технологій навчання та їх доступність в декількох класах Університету приємно вражає. … Усе є для того, щоб створити надзвичайно інноваційне, ефективне навчання під час кожного заняття»[239].
Також відзначається, що «НУОЮА має відмінну бібліотеку. У ній хороший простір для навчання, в ньому є як тихі зони, так й інтерактивні. Біля деяких приміщень Університету, коли дозволяє погода, були хороші відкрити простори для навчання у міських умовах. Всі співробітники … дуже прихильні до студентів, особливо співробітники бібліотеки»[240]. Про те, що «з нових бібліотечних будівель Одеси найкращою можна визнати побудовану у НУ „Одеська юридична академія“», зазначає директор Одеської національної наукової бібліотеки[241].
Станом на 2017 рік університет мав вебсайт, зміст якого регулярно оновлювався. На ньому було розміщено інформацію та новини про поточні події в житті університету, а також про різноманітні навчальні та наукові події для викладачів і для студентів; програми (обміну, стажувань тощо) й інші можливості. Документи університету опубліковані на його сайті та згруповані у три блоки: освітня, наукова й адміністративна діяльність, але в межах блоку документи було розміщено хаотично, деякі з них не відкривалися. На сайті університету не було навчальних планів та інформації, пов'язаної з ними; сторінки сайту з документами не мали параметрів фільтрів пошуку (наприклад, за результатами пошуку не знаходився «Статут університету»)[242]. 2015 року центр CEDOS назвав офіційний сайт університету найзакритішим серед 96 вишів України за рівнем оприлюднення інформації (9,9 підсумкового балу)[243], хоча вже у 2016 році такий аналіз покращив бал університету (до 32,2 балу), а низьке місце зумовлене відсутністю на той момент на сайті стратегічного плану розвитку й інформації про можливості працевлаштування[244]. За інформацією, наданою університетом, розроблено повністю новий вебсайт та велися роботи щодо його запуску[245].
Діє Центр організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи (директор О. П. Ващук).[246]
Найвище почесне звання Одеської національної юридичної академії (нині Національного університету «Одеська юридична академія») «Почесний доктор (Doctor Honoris Causa)» рішенням вченої ради присвоюється громадським, державним і релігійним діячам, політикам, вченим України та світу за значний внесок у розвиток науки, освіти, культури і духовності. Уперше було присвоєно в 2000 р., дотепер це звання присвоєно 18 найвизначнішим громадським, державним і релігійним діячам, політикам вченим України та світу, таким як: голова Парламентської Асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон, президент Парламентської асамблеї Ради Європи (2010—2012) Мевлют Чавушоглу, президент Міжнародного кримінального суду (2003—2009) Кірш Філіп, суддя Європейського суду з прав людини (1998—2006) Кафліш Луціус, віце-ректор Бакінгемського університету (Велика Британія) (2003—2005) Елкок Елістер, патріарх Московський і всієї Русі Кирило, голова Верховного суду Російської Федерації Лебедєв В'ячеслав Михайлович, митрополит Київський і всієї України (1992—2014), герой України Володимир, митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел, Президент України (1994—2005) Кучма Леонід Данилович, Голова Конституційного Суду України (2006—2007) Домбровський Іван Петрович, голова Конституційного суду Російської Федерації (1997—2003) Баглай Марат Вікторович, Голова Верховного Суду України (2002—2006) Маляренко Василь Тимофійович, Голова Верховного Суду України (1995—2002) Бойко Віталій Федорович, Голова Вищого арбітражного (господарського) суду України (1991—2006) Притика Дмитро Микитович, Генеральний прокурор України (1998—2002) Потебенько Михайло Олексійович, голова Ради ректорів Київського вузівського центру, заступник Міністра освіти і науки України (2009—2012) Куліков Петро Мусійович[247].
Місце НУ ОЮА у рейтингах університетів України:
Рейтинг | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Топ 200 Україна[248] | - | - | - | 48 | 47 | 45 | 39 | 40 | ||||
Деньги | - | - | - | - | - | - | - | 20[66] | 4 (юридичні)[249] | 4 (юридичні)[250] | ||
Webometrics | - | - | 20[251] | 26[252]—38[253] | 77[254] | 65[255] | 41[256] | 57 (січень)[257], 70 (липень)[258] |
54 (січень)[259] | 48 (січень)[260] | ||
Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на контракт» | - | - | - | - | - | - | - | 41[261] | 47[262] | 42[263] | ||
Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на бюджет» | - | - | - | - | - | - | - | 19[264] | 11[265] | 10[266] | ||
Рейтинг за показником «Конкурс на бюджетне місце» | - | - | - | - | - | - | - | 21[267] |
У рейтингу «Компас» у 2009—2013 роках і випускники, і роботодавці віддавали НУ ОЮА третій найвищий бал, однак значно нижчі оцінки ставили експерти, через що у 2009—2011 роках виш поступався третім місцем.
Оцінка юридичних спеціальностей НУ ОЮА:
Рейтинг | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 |
---|---|---|---|---|---|
Компас | 4[268] | 4[269] | 4[270] | 3[271] | 3[272] |
Деньги | - | - | 4[273] | 5[274] | 6[275] |
Випускниками Національного університету «Одеська юридична академія» є низка державних діячів. Зокрема, перший заступник міністра юстиції України (з 14 січня 2015 року), урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (2014—2015) Севостьянова Наталія Іларіонівна, суддя Конституційного Суду України (з 2014 р.), доктор юридичних наук Сліденко Ігор Дмитрович, заступник голови Вищого господарського суду України Могил Сергій Костянтинович та народні депутати України: Антипенко Ірина Вікторівна (V скликання), Довгий Олесь Станіславович (VIII скликання), Злочевський Микола Владиславович (IV, V і VI скликань, власник найбільшої приватної газовидобувної компанії України), Грицак Василь Миколайович (V і VI скликань, кандидат юридичних наук, Заслужений економіст України, Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки), Дубовой Олександр Федорович (VI і VII скликань, очільник Всеукраїнської федерації карате), Журжій Андрій Валерійович (VIII скликання), Кіссе Антон Іванович (IV та VII скликань, доктор політичних наук, президент Асоціації болгар України), Мальцев Володимир Олександрович (V, VI та VII скликань), Сокирко Микола Васильович (IV та V скликань), Унгурян Павло Якимович (VI та VIII скликань, заступник міністра екології та природних ресурсів України (2014)), Дейдей Євген Сергійович (VIII скликання).
Також можна відзначити випускників НУ «ОЮА», які є громадськими діячами. Зокрема, співвласниця та шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег» Соня Кошкіна (випускниця аспірантури), голова Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (2014) Буланович Павло Георгійович, член постійної делегації України в Палаті Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Романова Наталія Андріївна, учасник Євромайдану та Герой України Дмитрів Ігор Федорович, міністр охорони здоров'я і соціального захисту ПМР (2000—2011) Ткаченко Іван Валерійович, голова Всеукраїнського громадського об'єднання «Край», заслужений юрист України, заступник Голови Державної податкової адміністрації України (2005—2006), заступник міністра фінансів України (2007—2008) Ходос Людмила Вікторівна.
Серед випускників Національного університету «Одеська юридична академія» є й відомі представники шоу-бізнесу та спорту: багаторазовий срібний та бронзовий призер етапів Кубка світу з дзюдо, бронзовий призер I Європейських Олімпійських ігор у Баку 2015, кавалер ордену Данила Галицького Гордієнко Олександр Сергійович, президент і співвласник футбольного клубу «Нива», український підприємець Караванський Олег Едуардович, важкоатлетка, бронзова призерка Олімпійських ігор 2012 року Паратова Юлія Євгеніївна, українська топ-модель, телеведуча й акторка, фіналістка конкурсів «Міс Всесвіт-2001», «Міс американська мрія-2001», «Міс туризм інтернешнл-2002» Ніколаєнко Олександра Вікторівна, переможниця конкурсу «Міс Україна — Всесвіт-2011», перша віце-міс-Всесвіт-2011 Стефанко Олеся Михайлівна.
29 квітня 2024 року армія Росії обстріляла Одесу за допомогою балістичного озброєння. Через це пошкодження отримав Палац студентів Одеської юридичної академії, який у місті через архітектурний стиль називали «Замком Гаррі Поттера».
Рятівники тривалий час ліквідовували масштабну пожежу. Вона розпочалася в мансарді на четвертого поверху, через кілька годин площа пожежі склала 600 кв. метрів — їй присвоїли найвищий рівень складності. Гасіння ускладнювало розташування замку, до якого неможливо було під'їхати пожежною технікою[276].
У квітні 2012 року Одеська міська рада надала в оренду Міжнародному гуманітарному університету, який знаходиться у приватній власності, 6 земельних ділянок загальною площею 2,7 гектара. Замок називають резиденцією екснардепа і ректора Національного університету «Одеська юридична академія» Сергія Ківалова, якого також було поранено під час ворожої атаки на Одесу. Він проживає у цій будівлі, хоча офіційно вона є одним з корпусів навчального закладу і була призначена для приймання офіційних делегацій.
- ↑ а б в г д е ж Наказ МОН України від 5 січня 2017 р. № 20 «Про затвердження Статуту Національного університету „Одеська юридична академія“» [Архівовано 2017-02-08 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Контингент студентів національних університетів. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ а б в https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
- ↑ https://web.archive.org/web/20240204140539/https://theacse.com/pdirectory.php
- ↑ а б Magna Charta Universitatum Signatory Universities(англ.)
- ↑ а б EUA Members Directory(англ.)
- ↑ Odessa Lecture Series
- ↑ а б Board Of Directors
- ↑ а б Юридичний факультет, викладачі права та законів (рос.)
- ↑ Одеським юристам — півтора століття (рос.)
- ↑ Відомості про університет на сайті Спілки ректорів закладів вищої освіти України. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ Історія факультету заочного та вечірнього навчання [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Устав Ришельевского лицея от 29 мая 1837 года, стр. CXCVI
- ↑ Общий отчет, представленный его императорскому величеству по министерству народного просвещения за 1839 год // ЖМНП. 1840. Часть 26, отделение I, стр. 67
- ↑ Історія Рішельєвського ліцею (рос.)
- ↑ а б в г д е Труба В. І. Юридична та економічна освіта на півдні України (ХІХ-ХХ ст.)[недоступне посилання]
- ↑ Кафедри юридичного факультету Імператорського Новоросійського університету, які забезпечували викладання навчальних дисциплін «цивільно-правового циклу». Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ а б Попсуєнко Л. О. Окремі питання розвитку традиції Одеської школи права в 1920-1930-х рр. // Традиції та новації юридичної науки: минуле, сучасність, майбутнє: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 19 травня 2017 р.): у 2-х т. Т. 1 / відп. ред. Г. О. Ульянова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2017. С. 161.
- ↑ Каракаш І. І. Професор Середа Іван Омелянович — мудрий вчитель, визнаний вчений і талановитий організатор // Часопис цивілістики: науково-практичний журнал. — Вип. 5. — 2007. — С. 112—115.]
- ↑ рішення вченої ради Одеського державного університету
- ↑ Наказ ректора ОДУ ім. І. І. Мечникова № 19-02 від 30.06.93 «Про реорганізацію юридичного факультету в Юридичний інститут при Одеському державному університеті» // Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 35. ISBN 966-7694-93-3
- ↑ рішення виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 592 від 1 липня 1993 року
- ↑ І. В. Постіка на сайті Конгресу криміналістів
- ↑ протокол № 3 від 11 квітня 1997 року
- ↑ протокол № 8 від 25 квітня 1997 року
- ↑ № 499-к
- ↑ пункт 1 наказу
- ↑ протокол № 6 від 30 червня 1997 року
- ↑ Наказ Міністерства освіти України від 27.08.1997 № 499-к // Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 38. ISBN 966-7694-93-3
- ↑ Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 34. ISBN 966-7694-93-3
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1350-97-п «Про утворення Одеської державної юридичної академії».
- ↑ Наказ ректора ОДЮА по особовому складу від 16.01.1998 № 7-21 // Історія Одеської національної юридичної академії / Гол. ред. С. В. Ківалов; заст. гол. ред-ра А. І. Паньков, Л. І. Кормич. Одеса: Юридична література, 2002. С. 40. ISBN 966-7694-93-3
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року № 196-98-п «Про включення Одеської державної юридичної академії до Переліку вищих навчальних закладів з підготовки та перепідготовки фахівців органів виконавчої влади та ринкової економіки».
- ↑ Указ Президента України від 20 квітня 2000 року № 601/2000 «Про надання Одеській державній юридичній академії статусу національної»
- ↑ а б Указ Президента України від 21 травня 2010 року № 635/2010 «Питання Національної академії правових наук України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію Одеської національної юридичної академії в НУ „ОЮА“»
- ↑ Указ Президента України від 2 вересня 2010 року № 893/2010 «Про Національний університет "Одеська юридична академія"»
- ↑ Наказ МОН № 428 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.03.2014 № 236»
- ↑ У наказі МОН вказано, що у 1994—2004 роках.
- ↑ Ректора Одеської академії відсторонено
- ↑ Ківалов прокоментував відсторонення ректора Одеської юракадемії
- ↑ Вибір абітурієнтів 2016 року: галузеві профілі ЗВО. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 54
- ↑ Там само. С. 48
- ↑ Юридичний коледж НУ ОЮА в інформаційній системі «Конкурс». Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ а б в НУ «ОЮА» в інформаційній системі «Конкурс». Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 27 грудня 2001 року № 1272/2001 «Про Інститут підготовки професійних суддів»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2002 року № 278-р «Про утворення Інституту підготовки професійних суддів»
- ↑ Даценко К. Это первый! В Одессе создается первый в СНГ Институт подготовки профессиональных судей // Юридическая практика. 2002. 20 февраля. С. 2.
- ↑ Ільченко Л. Перший в Україні // Юридичний вісник України. 2002. 7-13 вересня. С. 3.
- ↑ а б в г Склад органів адвокатського самоврядування Одеської області, обраний на звітно-виборній конференції 23 вересня 2017 року
- ↑ Володимир Зубар на сайті фірми «Юрлайн»
- ↑ Трипульський Григорій Якович на сайті юридичної фірми «Де-юре». Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ а б Про Українську академію медіації. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Луїзою Романадзе проведено дні медіації на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Сформовано першу сотню учасників програми «Адвокат майбутнього»
- ↑ НААУ та Одеська юридична академія розвиватимуть спільні академічні та експертні проєкти — меморандум
- ↑ Інформація про юридичну клініку на сайті Асоціації юридичних клінік України. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
- ↑ Сурнина В. 300 человек проконсультировались бесплатно в центре «Probona» // Одесский вестник. 1998. 17 марта. С. 3.
- ↑ Якщо нема грошей на адвоката // Думська площа. 2000. 9 червня. С. 9.
- ↑ Фотофакт: ОНЮА открыла бесплатную юридическую консультацию // Голос Украины. 2002. 5 февраля. С. 3.
- ↑ Бойко Л. Відкрито юридичну клініку // Урядовий кур'єр. 2002. 6 лютого. С. 16.
- ↑ Братська Н. Послуги нотаріуса — безплатно // Чорноморські новини. 2002. 22 червня. С. 2.
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 22
- ↑ а б Подтвержденная квалификация. Топ-50 вузов Украины по оценкам работодателей
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 52
- ↑ Сергій Ківалов в Одесі приймає високу делегацію ПАРЄ
- ↑ Одессу посетил адвокат Президента США
- ↑ Декан юридического факультета Анатолийского университета профессор Айдын Уфук посетил Одессу
- ↑ «Одесскую юридическую академию» посетил Чрезвычайный и Полномочный посол Швейцарии в Украине
- ↑ В рамках сотрудничества с Институтом Европы Цюрихского Университета был организован интенсивный учебный курс по праву Европейского Союза и европейской интеграции. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ У Національному університеті «Одеська юридична академія» відбувся інтенсивний курс з права Європейського Союзу та європейської інтеграції. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ Курс лекцій від американського адвоката Девіда Кука. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам навчального курсу «Судове провадження у кримінальних справах» американського адвоката Яна Сігала. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам авторського курсу лекцій «Корпоративне право США». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам курсу лекцій американського адвоката Джеймса Беттері. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам авторського курсу лекцій «Введення в правову і політичну систему США». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів студентам, які прослухали авторський курс лекцій англійською мовою. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам курсів лекцій «Право озброєних конфліктів». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Візит професора з США в Юракадемію. В гостях студії — Джеймс Холмз Армстед
- ↑ Візит професора Університету Каліфорнії Кевана Харріса у НУ «ОЮА». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Візит професора Школи публічної політики Жанін Ведель в НУ «ОЮА». Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Робочий візит представників Коледжу навколишнього середовища Університету Весліян. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Україна-Німеччина: будуємо мости в медіасфері. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Вручення сертифікатів слухачам курсу лекцій професора Брюса Леймсідора. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- ↑ Кількість проєктів. Національний університет «Одеська юридична академія»[недоступне посилання]
- ↑ Участь НУ ОЮА у реалізації проектів програми TEMPUS (Транс'європейська програма мобільності для навчання в університетах)
- ↑ Проєкт TEMPUS IV «Розробка магістерської програми з європейського і міжнародного права в Східній Європі — InterEULawEast» пролонговано ще на півроку. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ У рамках проекту TEMPUS IV «Розробка магістерської програми з європейського і міжнародного права у Східній Європі — InterEULawEast» підготовлено глосарій термінів внутрішнього ринку ЄС. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ Отчет о работе первого года деятельности магистерской программы «InterEULawEast» в НУ «Одесская юридическая академия». Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ Вітаємо команди 14 проектів-переможців конкурсу 2018 р. Програми ЄС ЕРАЗМУС+: Жан Моне
- ↑ 6 проектів-переможців конкурсу 2018 р. Програми ЄС ЕРАЗМУС+: Розвиток потенціалу вищої освіти розпочинають діяльність в Україні
- ↑ North East Europe 2016-17 [Архівовано 2017-08-04 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ 10th International Rounds of the Price Media Law Moot Court Competition 2016–17 (англ.)
- ↑ Команда НУ «ОЮА» приняла участие в 21st Annual International Environmental Moot Court Competition International Finals (Gulfport, Florida, March 30–April 1, 2017)
- ↑ 11-12 березня в Українському католицькому університеті пройшов український Національний раунд
- ↑ The 40th Edition of the Telders International Law Moot Court Competition. 2017
- ↑ Конкурс з міжнародного права імені Бена Телдерса. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Юридична фірма «Астерс» — партнер українського національного раунду Судових змагань з міжнародного публічного права ім. Бена Телдерса. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Program of Nuremberg Moot Court 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2016. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ Feedback of the participants of the Nuremberg Moot Court 2016
- ↑ 2012 Jessup Ukrainian National Rounds. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Студенти КНУ взяли участь у конкурсі імені Джессапа
- ↑ Ph. C. Jessup Moot Court competition: Team of National University «Odessa Academy of Law» is among awardees. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Team of National University «Odessa Academy of Law»
- ↑ ICC Lex Mercatoria-2015. Поздравляем победителей
- ↑ Participating Universities 2014. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ Команда стала призером престижного конкурса судебных дебатов по международному уголовному праву. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ Participating Universities 2015. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2017.
- ↑ Міжнародний арбітраж наблизиться до студентів
- ↑ Національний конкурс з міжнародного арбітражу під егідою Європейської арбітражної палати. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ Report ELSA Moot Court Competition on WTO Law 2002—2003
- ↑ EPLO Regional Offices
- ↑ Members of the European Scientific Council
- ↑ MICC University Partners in Europe. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.
- ↑ EPC List of Members
- ↑ Group members of UACES (2017)
- ↑ The Faculty of International Legal Relations. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ European Law Faculties Association Member Schools. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ Group member of UACES (2017). Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Academic and Other Observers. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017.
- ↑ Дипломи та звання НУ «ОЮА» за результатами XX Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта та кар'єра — 2011». Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Журнал Фокус — Рейтинг 2011: куда пойти учиться на юриста
- ↑ Лучшие образовательные программы вузов Украины. Листинг Фокуса
- ↑ Карьерный старт. Самые эффективные образовательные программы украинских вузов
- ↑ Підсумки Третьої Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти — 2012»
- ↑ Зарубіжні партнери університету. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ International Visiting Assistant Professor
- ↑ Додін Євген Васильович в Енциклопедії сучасної України
- ↑ Козюбра М. І. Дорогий Юрію Миколайовичу! // Оборотов Юрій Миколайович: біобібліографічний покажчик. — Одеса: Юридична література, 2016. — С. 11-12.
- ↑ Тихомиров О., Горобець К. Загальнотеоретична юриспруденція як науково-педагогічна школа Юрія Миколайовича Оборотова // Юридичний вісник. — 2016. — № 3. — С. 10—25.
- ↑ Рабінович П. М. Професор М. П. Орзіх — співфундатор людиноцентричної переорієнтації вітчизняного загальнотеоретичного правознавства // Юридичний вісник. — 2015. — № 3. — С. 20—22.
- ↑ Словська І. Науковий доробок М. П. Орзіха у становлення вітчизняної конституційно-правової науки // Юридичний вісник. — 2015. — № 3. — С. 47—50.
- ↑ Інформація про М. П. Орзіха на сайті Південноукраїнського інституту біографії
- ↑ Contemporary Why's Who. — North Carolina (USA). ABI, 2004.
- ↑ Воротнюк Г. Вездесущий Орзих // Голос Украины. — 2000, 21 ноября.
- ↑ 55-річчя члена-кореспондента НАПрН України Тулякова Вячеслава Олексійовича [Архівовано 2017-08-23 у Wayback Machine.] // Вісник Асоціації кримінального права України. 2016. № 2. С. 413—415.
- ↑ Туляков Вячеслав Олексійович на сайті НАПрНУ
- ↑ List of Ad hoc judges for the year 2017
- ↑ Інформація про Є. О. Харитонова на сайті «Наукова еліта Одеси» [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Інформація про Є. О. Харитонова на сайті Південноукраїнського інституту біографії. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Інформація про Є. О. Харитонова на сайті НАПрН України
- ↑ Нетудихатка Олег Юрійович: біобібліографічний покажчик / уклад. С. І. Єленич ; наук. ред.: М. В. Афанасьєва, M. М. Солодухіна, Т. Ю. Іванійчук ; НУ ОЮА, наук. б-ка. — Одеса: Юрид. л-ра, 2015. — 132 с.
- ↑ Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2. Філософія права / Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. — Харків: Право, 2017. — 1128 с.
- ↑ Указ Президента України від 6 жовтня 2012 року № 583/2012 «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2012 року»
- ↑ Підсумки другого Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Біографія Є. О. Харитонова на «Логос Україна»
- ↑ Бібліографічний покажчик про Г. І. Чанишеву на сайті Українського бібліографічного архіву. — С. 4—5
- ↑ Кращі юридичні видання // Юридичний вісник України. — 2003. — 4-10 жовтня. — С. 4-10.
- ↑ Підбито підсумки п'ятого Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання
- ↑ а б в г д е Перелік наукових фахових видань. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Офіційний сайт наукового видання «Вісник Південного регіонального центру НАПрН України»
- ↑ Склад секцій Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Члени-кореспонденти Національної академії правових наук України
- ↑ а б Двоє одеських вчених стали членами-кореспондентами міжнародного рівня(рос.)
- ↑ а б Члени-кореспонденти(англ.)
- ↑ с. 40 Списку удостоєних нагород [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б с. 323 «Юридичний вісник» (2015, № 4)
- ↑ Узагальнений звіт Відділення «Право» АН ВО України за 2015 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2016. Процитовано 20 серпня 2017.
- ↑ Поздравляем с 75-летним юбилеем Олега Юрьевича Нетудыхатку // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2009. — № 2. С. 7 — 8.
- ↑ с. 69 видання «Юридичний вісник» (2015, № 3)
- ↑ Члени-кореспонденти НАПН України
- ↑ с. 38 Списку членів-кореспондентів, прийнятих у 2015 році [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Академіки Академії наук вищої школи України за абеткою
- ↑ Склад редакційної колегії «Вісника Кримінологічної асоціації України»[недоступне посилання]
- ↑ Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України та персональний склад. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Склад секцій Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Науково-консультативна рада Вищого господарського суду України. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Додаткова інформація про НУ «ОЮА» на сайті ГО «Євроосвіта»
- ↑ Указ Президента України від 31 березня 2015 року № 190/2015 «Питання Конституційної Комісії»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2012 року № 328/2012 «Про Конституційну Асамблею»
- ↑ Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1116/2010 «Питання Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права»
- ↑ Указ Президента України від 24 березня 2010 року № 440/2010 «Про Робочу групу з питань судової реформи»
- ↑ Експерти фонду підтримки фундаментальних досліджень
- ↑ Відомості щодо здійснення освітньої діяльності у сфері вищої освіти. НУ «ОЮА» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2017. Процитовано 4 вересня 2019.
- ↑ Освітньо-наукові програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ а б Наказ МОН України від 11.07.2017 № 996 [Архівовано 21.09.2017, у Wayback Machine.] «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 26 червня 2017 року» [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Медведько О. І. Організаційно-управлінські функції і повноваження Генерального прокурора України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / О. І. Медведько; кер. роботи В. В. Долежан; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». — Одеса, 2010. — 19 с.
- ↑ Кривенко В. В. Демократизація судової системи України: проблеми і перспективи: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10; кер. роботи В. В. Долежан; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». — Одеса, 2006. — 19 с.]
- ↑ Фесенко Л. І. Правовий статус Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у системі судового устрою: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Л. І. Фесенко; кер. роботи С. В. Ківалов; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». — Одеса, 2011. — 20 с.
- ↑ Сенін Ю. Л. Новація як спосіб припинення зобов'язань за цивільним законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ю. Л. Сенін; кер. роботи Є. О. Харитонов; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». — Одеса, 2013. — 20 с.
- ↑ Колесниченко В. М. Роль судової влади у захисті виборчих прав: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / В. М. Колесниченко; кер. роботи В. В. Долежан; Нац. ун.-т «Одеська юридична академія». — Одеса, 2009. — 21 с.
- ↑ «Юридичний вісник» в Індекс Копернікус (англ.)
- ↑ ЮрКонкурс. V Всеукраїнський брейн-ринг «Знавці конституції». Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Студенти Херсонського інституту МАУП взяли участь у Х Всеукраїнському брейн-ринзі «Знавці Конституції». Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
- ↑ У Національному університеті «Одеська юридична академія» змагалися знавці Конституції України. Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
- ↑ Під роком маються на увазі перша половина поточного календарного року та друга половина попереднього календарного року — тобто у даному випадку 2009/2010 навчальний рік
- ↑ Додаток до наказу МОН від 07.07.2010 № 679
- ↑ Додаток до наказу МОН від 29.06.2011 № 666
- ↑ Додаток до наказу МОН від 11.07.2012 № 811
- ↑ Додаток до наказу МОН від 26.06.2013 № 847. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Додаток до наказу МОН від 07.07.2014 № 800
- ↑ Додаток до наказу МОН від 13.07.2015 № 756 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Наказ МОН від 20.07.2016 № 859 «Про підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук у 2015/2016 навчальному році» [Архівовано 14.09.2017, у Wayback Machine.]
- ↑ Наказ МОН № 1038 від 14.07.2017 «Про підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук у 2016/2017 навчальному році»
- ↑ Додаток 2 до наказу МОН від 29.07.2010 р. № 768
- ↑ Додаток до наказу МОН від 26.07.2011 р. № 875
- ↑ Додаток до наказу МОН від 27.06.2012 р. № 759
- ↑ Додаток 1 до наказу МОН від 30.09.2014 № 1088. Архів оригіналу за 14.09.2017. Процитовано 20.09.2017.
- ↑ Додаток 2 до наказу МОН від 16.07.2015 № 767
- ↑ ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з кримінального права в ДЮІ: ДЕНЬ ДРУГИЙ, ПІДСУМКИ. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Сайт Всеукраїнської студентської олімпіади з права ЗНУ
- ↑ Додаток 6 до наказу МОН від 18.04.2012 № 474 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
- ↑ Додаток 6 до наказу МОН від 25.04.2014 № 516
- ↑ Додатки 3 та 6 [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] до наказу МОН від 16.04.2015 № 439 [Архівовано 2018-08-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Директора філії юридичної академії спіймали на хабарі за допуск студентів до іспитів
- ↑ Компромісний вирок
- ↑ Висновок експертної комісії Міністерства освіти і науки України щодо акредитації галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 8.030101 «Соціологія за видами діяльності» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
- ↑ Сюжет «Захист практики у юних політологів і соціологів» (рос.)
- ↑ Сюжет «Уперед до майбутнього» на каналі «Третій цифровий»(рос.)
- ↑ Сюжет "У Юракадемії відбулися збори Південноукраїнського відділення Соціологічної асоціації України на каналі «Репортер» (рос.)
- ↑ Студенти й аспіранти НУ «ОЮА» поповнили ряди Соціологічної асоціації України (фото) (рос.)
- ↑ Відбувся ІІІ Національний конвент МАСПН
- ↑ Одеське представництво УВ МАСПН(рос.)
- ↑ Відеоогляд травневих заходів (рос.)
- ↑ Створено Громадську раду МАСПН (Україна)
- ↑ Індивідуальні члени САУ станом на 4 листопада 2016 року
- ↑ Студенти Юракадемії пройшли дипломатичне стажування у Венеційській комісії (рос.)
- ↑ Одеса побила рекорд оптимізму: чи багато потрібно для щастя? (рос.)
- ↑ Сюжет «Наймасовіше соцопитування: студенти Юракадемії встановили рекорд України» на каналі «Репортер»(рос.)
- ↑ Сюжет "У Юракадемії відбувається конференція соціологів і політологів на каналі «Репортер»(рос.)
- ↑ 20-21.03.15 Перший Південноукраїнський конвент. Репортаж на ТРК «Академія» (рос.)
- ↑ Сторінка наукового журналу «Актуальні проблеми філософії та соціології». Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Актуальні проблеми філософії та соціології в Індекс Копернікус (англ.)
- ↑ Сторінка наукового журналу «S.P.A.C.E./Society, Politics, Administration in Central Europe»
- ↑ Перелік електронних фахових видань. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
- ↑ Видання «Актуальні проблеми політики» на сайті Національної бібліотеки імені Вернадського
- ↑ Рейтинг українських факультетів журналістики — ГО «Детектор медіа»
- ↑ Голубєв В. Творчий конкурс на журналістику: змінити не можна залишити
- ↑ а б в г д Висновки акредитаційної комісії МОН України щодо акредитаційної експертизи підготовки магістрів зі спеціальності 8.18010011 «Інтелектуальна власність» в НУ ОЮА[недоступне посилання]
- ↑ Відокремлений структурний підрозділ «Міжрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених в запас, Національного університету „Одеська юридична академія“ у м. Києві»" на сайті Реєстру навчальних закладів. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 23 серпня 2017.
- ↑ Відокремлений підрозділ «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету „Одеська юридична академія“» на сайті Реєстру навчальних закладів[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Відокремлений структурний підрозділ «Училище № 3 Національного університету „Одеська юридична академія“» на сайті Реєстру навчальних закладів[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Відокремлений структурний підрозділ «Професійно-технічне училище № 4 Миколаївського комплексу Національного університету „Одеська юридична академія“» на сайті Реєстру навчальних закладів[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ Наказ МОН від 14 березня 2017 року № 394 «Про закріплення державного майна за Національним університетом „Одеська юридична академія“» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- ↑ Висновок експертної комісії Міністерства освіти і науки України щодо акредитації галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 8.03010401 «Політологія (за сферами політичної діяльності)» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» в НУ «ОЮА» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
- ↑ Думская: Сокровища одесских юристов: в музее оружия — подарки первых лиц и любимые «стволы» бандитов
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 45, 46
- ↑ Там само. С. 47-48
- ↑ Ольга Ботушанская: «Пока я здесь — никогда!». Спасите наши души!
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 52—53
- ↑ Найзакритішим ЗВО України виявилася юридична академія. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Результати рейтингу 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Зовнішнє незалежне оцінювання процесів забезпечення якості освіти на факультеті адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія». Звіт із рекомендаціями по вдосконаленню внутрішньої політики забезпечення якості юридичної освіти. Контракт № AID-121-TO-16-00003 / Д. Р. Свенсон, Т. Г. Спіді Райс, М. Цип'ящук, І. Ромащенко. 2017. С. 53
- ↑ Центр організації освітньої підготовки та інформаційно-аналітичної роботи. onua.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ Доктори «HONORIS CAUSA» Національного університету «Одеська юридична академія». Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 29 червня 2017.
- ↑ Інформація про виш на osvita.ua
- ↑ Зарплатний рейтинг вишів-2019 (рос.)
- ↑ Рейтинг вишів-2021: Де найкраще працювати та навчатися (рос.)
- ↑ Odessa National Academy of Law 2012
- ↑ Odessa National Academy of Law 2013
- ↑ Odessa National Academy of Law 2013
- ↑ Odessa National Academy of Law 2014
- ↑ Odessa National Academy of Law 2015
- ↑ Odessa National Academy of Law 2016
- ↑ National University Odessa Academy of Law January 2017
- ↑ National University Odessa Academy of Law July 2017
- ↑ Webometrics: Universities rankings : Ukraine. 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Webometrics: Universities rankings : Ukraine. 4 лютого 2019. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на контракт» 2017
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на контракт» 2019
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на контракт» 2020
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на бюджет» 2017
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на бюджет» 2019
- ↑ Рейтинг за показником «Середній бал ЗНО зарахованих на бюджет» 2020
- ↑ Рейтинг за конкурсом на бюджетне місце 2017
- ↑ Компас — Правознавство 2009 (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Компас — Правознавство 2010 (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Компас — Правознавство 2011 (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ С. 51 звіту Компас 2012 (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ С. 62 звіту Компас 2013 [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Зарплатный рейтинг вузов: выпускникам каких учебных заведений платят больше (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Рейтинг вузов-2012 от журнала «Деньги» [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Рейтинг украинских ВУЗов: мнение работодателей (Перевірено 2017-08-21)
- ↑ Замок Гаррі Поттера чи Ківалова: чим відомий зруйнований палац Одеської юракадемії. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
- Категорія:Національний університет «Одеська юридична академія»
- Наукова бібліотека Національного університету «Одеська юридична академія»
- Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія»
- Lex Portus
- Факультет психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія»
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого в Харкові
- Миколаївський інститут права Національного університету «Одеська юридична академія»
- Академічна вулиця (Одеса)
- Наказ МОН України від 5 січня 2017 р. № 20 «Про затвердження Статуту Національного університету „Одеська юридична академія“»
- Інформація про Університет з реєстру навчальних закладів
- Національний університет «Одеська юридична академія» // Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. — Х. : Право, 2016– . Т. 3 : Загальна теорія права / редкол.: О. В. Петришин (голова) та ін. ; Нац. акад. прав. наук України ; Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. — 2017. — С. 320—323. — ISBN 978-966-937-233-8.
- Офіційний сайт НУ «ОЮА»
- Одесская школа права. Введение в украинское право / под общ. ред. С. В. Кивалова ; отв. ред. М. В. Афанасьева ; сост. Ю. Д. Батан ; МОН Украины, НУ ОЮА. — Одеса: Юрид. літ., 2016. — 504 с. — ISBN 978-966-419-291-7.
- Служители Фемиды: страницы истории юридического образования и науки в Императорском Новороссийском — Одесском национальном университете имени И. И. Мечникова (1865—2015 гг.) / под ред. И. С. Канзафаровой. — Одесса: Астропринт, 2015. — 672 с. — ISBN 978-966-927-040-5.
- Одеська державна юридична академія: Історія і сучасність / І. А. Дришлюк, Н. А. Мірошниченко, Б. А. Пережняк та ін.; Гол. ред. С. В. Ківалов. — О.: Юридична літ., 1999. — 248 с.: фото.
- Офіційний сайт НУ «ОЮА»
- Офіційний сайт факультету адвокатури
- Офіційний сайт Інституту кримінальної юстиції
- Офіційний сайт судово-адміністративного факультету
- Офіційний сайт факультету міжнародно-правових відносин
- Офіційний сайт кафедри міжнародного права та міжнародних відносин
- Офіційний сайт президента університету
- Чудова колекція: нагороди та почесні звання університету
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії. |