Однофазний асинхронний двигун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Однофазний асинхронний двигун — електродвигун конструктивно призначений для підключення до однофазної мережі змінного струму.[1]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Слід розрізняти однофазний двигун як асинхронний двигун, який має на статорі одну робочу обмотку та двигун, призначений для підключення до однофазної мережі змінного струму. Останній може бути конструктивно виконаний як двофазний або в деяких випадках як трифазний двигун.

У двигуні з однією робочою обмоткою статора однофазний струм обмотки створює пульсуюче магнітне поле. Його можна розкласти на два поля, що обертаються, спрямованих у протилежні сторони і мають рівні амплітуди. При нерухомому роторі ці поля утворюють однакові за величиною, але різні за знаком моменти. Тому при пуску результуючий момент двигуна, який не має спеціальних пускових пристроїв, дорівнює нулю, і двигун не може почати обертатися. Однак якщо ротор привести в обертання в той чи інший бік, то один з моментів переважатиме і вал двигуна продовжуватиме обертатися у бік початкового обертання[2]. Існує кілька способів зробити так, щоб однофазний двигун міг самозапускатися.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ceraolo, Massimo & Poli, Davide (Apr 7, 2014). Fundamentals of Electric Power Engineering: From Electromagnetics to Power Systems. John Wiley & Sons. ISBN 978-1118679692.
  2. Однофазный асинхронный электродвигатель (рос.). Инженерные решения. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]