Перейти до вмісту

Одоардо Беккарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Одоардо Беккарі
італ. Odoardo Beccari
Народився16 листопада 1843(1843-11-16)[1][2]
Флоренція, Італія
Помер25 жовтня 1920(1920-10-25)[1][2] (76 років)
Флоренція, Італія
КраїнаІталія Італія
Діяльністьботанік, ентомолог, натураліст, ботанічний колекціонер, збирач зразків для зоологічних колекцій
Alma materПізанський університет
Галузьботаніка, географія, етнографія
Відомі учніUgolino Martellid[3]
ЧленствоНаціональна академія дей-Лінчей
Національна академія наук Італіїd
ДітиNello Beccarid[4]
CMNS: Одоардо Беккарі у Вікісховищі
Becc. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Одоардо Беккарі.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [5]

Одоардо Беккарі (італ. Odoardo Beccari 1843-1920) — італійський ботанік та мандрівник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Одоардо Беккарі навчався у гімназії в Лукка, а пізніше у Пізанському університеті.

У 1855 році зробив разом з маркізом Джакомо Доріа подорож на острів Борнео, у північній частині якого він прожив до січня 1868 року у Саравакського раджі, сера Джеймса Брука.

Повернувшись до Італії з багатою здобиччю ботанічних і зоологічних екземплярів, він заснував Nuovo giornale botanico italiano, в перших випусках якого (1869—1871) надруковані його ботанічні дослідження острова Борнео.

У 1870 році він об'єднався з Ораціо Антінорі та професором Артуро Ісселем для експедиції на Червоне море, в якій вони відвідали Акабську затоку, архіпелаг Дахлак, а також країну богосів та Барку на півночі Абісинії.

Проживши рік на батьківщині, він 27 листопада 1871 пустився разом з Луїджі Марія Д'Альбертісом в нову подорож у Нову Гвінею. Відпливши з Амбона, вони пристали 9 квітня 1872 до південно-західного берега Нової Гвінеї і після декількох експедицій усередину країни повернулися на Амбон 6 грудня. Д'Альбертіс виїхав до Сіднею, а Беккарі вирушив до островів Ару та Кей і 6 жовтня 1873 переїхав до Макасару, щоб продовжувати свої дослідження на Сулавесі.

22 січня 1875 він зробив другу подорож до Нової Гвінеї з Амбону, відвідав Арфакські гори і повернувся в липні на острів Тернате.

Після третьої поїздки до Нової Гвінеї (листопад 1875 — червень 1876) він повернувся до Італії.

Його дослідження та звіти про експедицію до Нової Гвінеї надруковані у Bulletino делла SOCIETA Geografica Italiana (1873—1874).

На честь Беккарі названі біологічні види: Рослини:

Тварини:

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Palme del Madagascar descritte ed illustrate. 1912—1914.(італ.)
  • Contributo alla conoscenza della palma a olio (Elaeis guineensis). 1914.(італ.)
  • Malesia; raccolta di osservazioni botaniche intorno alle piante dell'arcipelago Indo-Malese e Papuano pubblicata da Odoardo Beccari, destinata principalmente a descrivere ed illustrare le piante da esso raccolte in quelle regioni durante i viaggi eseguiti dall'anno 1865 all'anno 1878. 1916.(італ.)
  • Il genere Cocos Linn. e le palme affini. 1916.(італ.)
  • A monographic study of the genus Pritchardia. 1921(англ.) (у співавторстві з Джозефом Фрэнсисом Чарлзом Роком)
  • Nuova Guinea: Celebes e Molucche: diarii di viaggio. 1924.(італ.)
  • Nelle foreste di Borneo: viaggi e ricerche di un naturalista. 1982.(італ.)
  • Wanderings in the great forests of Borneo. 1989.(англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
  3. ↑ Nuovo Giornale Botanico Italiano — 1935. — P. 3. — ISSN 0369-6413
  4. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ IPNI,  Becc.
  6. ↑ а б в г д Beolens B, Watkins M, Grayson M. (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. iii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. («Beccari», pp. 20-21).

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кора, Spedizione italiana alla Nuova Guinea (Турин, 1872). (італ.)
  • Іссель, Viaggio nel mar Rosso e tra i Bogos, (Мілан, 1872).(італ.)
  • Viaggio dei Signori Antinori, Beccari ed Issel (Турин, 1874).(італ.)
  • Oscar Nalesini, L'Asia Sud-orientale nella cultura italiana. Bibliografia analitica ragionata, 1475—2005. Roma, Istituto Italiano per l'Africa e l'Oriente, 2009, с. 17-18 (Біографія), 64-65 (подорож), 385—390 (Ботаніка) ISBN 978-88-6323-284-4.(італ.)


Липський Володимир Іполитович Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Одоардо_Беккарі&oldid=42289333