Координати: 53°12′ пн. ш. 143°36′ сх. д. / 53.2° пн. ш. 143.6° сх. д. / 53.2; 143.6

Одопту-море (нафтогазоконденсатне родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одопту-море
53°12′ пн. ш. 143°36′ сх. д. / 53.2° пн. ш. 143.6° сх. д. / 53.2; 143.6

Одопту-море — нафтогазоконденсатне родовище на шельфі острова Сахалін (Росія). Відноситься до Сахалінської нафтогазоносної області Охотоморської нафтогазоносної провінції.

Станом на середину 1970-х років на суходолі Сахаліну вже розроблялись поклади родовища Одопту. Для перевірки припущень щодо продовження родовища на шельф у 1971-му році була пробурена пошукова свердловина № 26, яка забурювалась з берегом та спрямовувалась під дно моря з відхиленням від вертикалі у 650 метрів. Вона вперше підтвердила наявність покладів вуглеводнів на мілководді біля острова. У наступному році з Одоптинської коси спорудили ще одну пошукову свердловину Одопту-море № 1, відхилення якої від вертикалі досягло 2400 метрів. Після цього вирішили приступити до буріння безпосередньо в морі, для чого передбачалось орендувати в капіталістичних країнах плавучу бурову установку. Перше із зафрахтованих суден потрапило в шторм та затонуло біля Японії, тому довелось укладати угоду на використання другої, якою стала американська автопідйомна бурова установка «Боргстен Долфін». Осінню 1977 споруджена нею свердловина відкрила приплив високоякісної нафти.[1]

Запаси Одопту-море за російською класифікаційною системою по категоріях АВС1+С2 складають 90 млрд м³ газу, 2 млн т конденсату та 44 млн т нафти.[2]

У зв'язку з відсутністю вітчизняних технологій морських льодостійких платформ, ряд родовищ шельфу Сахаліна визначили для розробки на основі угод про розподіл продукції з провідними міжнародними нафтогазовими компаніями. Одопту-море потрапило до проекту Сахалін-1, разом із Чайво та Аркутун-Дагі. Угода була підписана у 1996 році, до 2004-го провадилась дорозвідка з бурінням оціночних свердловин, після чого першим у розробку ввели родовище Чайво. По завершенні на останньому першого етапу буріння у 2009 році на Одопту-море перемістили берегову бурову установку «Яструб», за допомогою якої споруджують похило-спрямовані свердловини з великим відхиленням від вертикалі. Побудована у 2011 році на Одопту свердловина ОР-11 на певний час стала світовим рекордсменом серед такого типу споруд, маючи при довжині по стовбуру 12 345 метрів відхід від точки забурювання у 11475 метрів. Утім, вже наступного року повернута на Чайво установка «Яструб» спорудила там нову рекордну свердловину.[3]

Продукція Одопту надходить на береговий комплекс із підготовки нафти й газу на родовищі Чайво. Після цього рідкі вуглеводні направляють на відвантажувальний термінал у бухті Де-Кастрі на узбережжі Хабаровського краю,[4] для чого трубопровід довжиною 226 км перетинає Сахалін і Татарську протоку. Газ постачатиметься споживачам через систему Сахалін-Хабаровськ-Владивосток.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Периодическое издание «НЕФТЯНАЯ ВЕРТИКАЛЬ» — ООО «РН-САХАЛИНМОРНЕФТЕГАЗ». www.sakhoil.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  2. Программа создания в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке единой системы добычи, транспортировки газа и газоснабжения с ... - стр. 2. bestpravo.com (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  3. история проекта. www.sakhalin-1.com (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017.
  4. Одопту. www.sakhalin-1.com (рос.). Процитовано 31 січня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)