Перейти до вмісту

Оділь Версуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оділь Версуа
фр. Tatiana de Poliakoff Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Étiennette de Poliakoff[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоOdile Versois Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася15 червня 1930(1930-06-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
XV округ Парижа, Франція[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла23 червня 1980(1980-06-23)[2][3][…] (50 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомікеса, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1948 — 1980
Брати, сестриOlga Varend, Hélène Vallierd і Марина Владі Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJacques Dacqmined Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0894964 Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полякова.

Оділь Версуа (фр. Odile Versois справжнє ім'я — Тетяна Володимирівна Полякова-Байдарова, відома також як Етьєннетт Тетяна де Полякофф-Байдарофф, фр. Étiennette Tatiana de Poliakoff-Baïdaroff, нар. 15 червня 1930, Париж, Франція — 23 червня 1980[5], Неї-сюр-Сен, Франція) — французька актриса російського походження, сестра актриси Марини Владі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дочка оперного співака Володимира Васильовича Полякова-Байдарова і балерини Міліци Енвальд.

В юності танцювала в кордебалеті Паризької опери, однак обрала кар'єру актриси, взявши псевдонім Оділь Версуа. Дебютувала у фільмі «Останні канікули» Р. Ленхардта[6], згодом знялася в трьох десятках фільмів, в тому числі « Картуш» Ф. де Брока, «Ти — отрута» Р. Оссейна і «Бенжамен, або Щоденник незайманого» М. Девіля. Крім того, знімалася в телефільмах і грала в різних театральних постановках (в тому числі спільно з сестрами в спектаклі «Три сестри» на сцені театру Hébertot)[7].

Після розлучення з актором Жаком Дакміне Оділь Версуа в 1953 році вийшла заміж за графа Франсуа Поццо ді Борго, з яким у неї було четверо дітей. У п'ятдесят років вона померла від раку. Похована на Російському цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа (Ессонн).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перший чоловік — актор Жак Дакмін. Другий чоловік — граф Ф. Поццо ді Борго (четверо дітей).

Сестри — режисер Ольга Варен і актриси Елен Вальє і Марина Владі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Знайомтеся: сестри Полякови — Марина Владі, Оділь Версуа, Елен Вальє, Ольга Варен // «Радянський екран», № 10, травень, 1966 р

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Fichier des personnes décédées mirror
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #14227805X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  5. ↑ data.bnf.fr: платформа открытых данных — 2011.
  6. ↑ Русское зарубежье. Хроника научной, культурной и общественной жизни: 1940—1975. Франция: В 4 т. / Ред. Л. А. Мнухин. — Москва; Париж: Рус. путь: Ymca-Press, 2000. Том 1, стр. 286
  7. ↑ Одиль Версу // Российское зарубежье во Франции. 1919—2000 : биогр. словарь: в 3 т. / под. общ. ред. Л. Мнухина, М. Авриль, В. Лосской. — Наука: Дом-музей Марины Цветаевой, 2008—2010. — 3 Т.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Оділь_Версуа