Очікує на перевірку

Озерне (Мелітопольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Озерне
Знак при в'їзді у село
Знак при в'їзді у село
Знак при в'їзді у село
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Тер. громада Веселівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA23080010080044364
Основні дані
Колишня назва Друге Чорне
Населення 443
Площа 1,64 км²
Густота населення 270,12 осіб/км²
Поштовий індекс 72254
Телефонний код +380 6136
Географічні дані
Географічні координати 46°52′35″ пн. ш. 34°53′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
56 м
Місцева влада
Адреса ради Запорізька обл., Мелітопольський р-н, смт Веселе, вул. Центральна 162
Карта
Озерне. Карта розташування: Україна
Озерне
Озерне
Озерне. Карта розташування: Запорізька область
Озерне
Озерне
Мапа
Мапа

CMNS: Озерне у Вікісховищі

Озерне́ (до 1945 — Друге Чорне) — село в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області. Входить до складу Веселівської селищної громади. Населення становить 443 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Озерне розташоване на березі річки Великий Утлюк, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Мала Михайлівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

У селі є вулиці[1]: Шкільна, 40 років Перемоги, Зелена, Інтернаціональна, Молодіжна, Польова та Степова.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване як село Друге Чорне.

Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років, організованого радянським урядом з метою винищення місцевого українського населення. Згідно з даними Державного архіву Запорізької області встановлено 1 жертву[2].

У 1945 році перейменоване в село Озерне.

У 1962-1965 роках належало до Михайлівського району Запорізької області[3], відтак у складі Веселівського району[4][5].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Веселівської селищної громади[6].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Веселівського району увійшло до складу Мелітопольського району[7].

Можлива столиця України.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 437 осіб.[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 74,49 %
російська 22,57 %
вірменська 1,35 %
молдовська 0,90 %
білоруська 0,23 %
інші 0,46 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  2. Голодомор 1932-1933 років на Веселівщині / Веселівська райдержадміністрація Запорізької області. — Мелітополь: типографія «Люкс», 2008. — с. 13
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  5. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  7. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Запорізька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]