Озеро Цзінбо (Титан)
Цзінбо (англ. Jingpo Lacus) — вуглеводневе озеро на півночі півкулі Титана, найбільшого місяця Сатурна, відоме як Цзинпоху на честь земного озера в Китаї. Координати центру озера становлять 73° пн. ш. 24° сх. д[1]. Ця назва була офіційно затверджена Міжнародним астрономічним союзом 29 березня 2010 року[1].
Озеро Цзінбо на Титані має довжину близько 240 км[1], ширина його становить приблизно 70 км[2], а площа — 20 800 км2[3]. Порівняно з озером Онтаріо на Землі, довжина Цзінбо більша на 5 км, але менша за розмірами відносно Землі Онезького озера. Озеро Цзінбо є найбільшим резервуаром рідкої речовини на Титані після морів Кракена, Лігеї та Пунги.
Як і решта озер Титана, складається з рідких вуглеводнів (в основному з метану, етану і пропану).
8 липня 2009 року космічний апарат «Кассіні — Гюйгенс» зафіксував відображення сонячного випромінювання від поверхні озера на Титані в інфрачервоному діапазоні з довжинами хвиль близько 5 мкм[3][4]. Це дало можливість підтвердити наявність великих обсягів рідини в північній полярній області Титана[5]. Тому це озеро було назване на честь китайського озера Цзинпоху, що означає «Дзеркальне озеро»[2], хоча зазвичай озерам на Титані дають назви земних озер на підставі подібності форми[6]. Дослідження також показало, що нахил поверхні хвиль в озері не перевищує 0,15° (що на два порядки менше, ніж у земних океанах), можливо, навіть 0,05°[2], на основі інтенсивності відбитого випромінювання. Подібні відображення були виявлені і від інших озер і морів на Титані, що дозволило зібрати дані про пропорцію метану і етану, показник заломлення, характеристики хвиль в озерах, а також про спектр пропускання атмосфери супутника[5].
-
Зображення, засноване на зондуванні радіолокації апаратом «Кассіні — Гюйгенс» (псевдоцвіту) -
Відблиск на поверхні озера (знімок «Кассіні — Гюйгенс» на довжині хвилі 5 мкм, 8 липня 2009)
- ↑ а б в Jingpo Lacus. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN).
- ↑ а б в Barnes, J. W., Soderblom, J. M., Brown, R. H. та ін. (2011). Wave constraints for Titan’s Jingpo Lacus and Kraken Mare from VIMS specular reflection lightcurves (PDF). Icarus. 211 (1): 722—731. Bibcode:2011Icar..211..722B. doi:10.1016/j.icarus.2010.09.022. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2016. Процитовано 18 квітня 2023.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ а б PIA12481: Reflection of Sunlight off Titan Lake (англ.). NASA Photojournal. 17 грудня 2009.
- ↑ Stephan K., Jaumann R., Brown R. H. та ін. (2010). Specular reflection on Titan: Liquids in Kraken Mare. Geophysical Research Letters. 37 (7). Bibcode:2010GeoRL..37.7104S. doi:10.1029/2009gl042312.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ а б Seignovert B., Sotin C., Lawrence K. J., Heslar M. (2020). Mapping VIMS specular reflections on Titan’s surface during the Cassini mission. EPSC Abstracts. Bibcode:2020EPSC...14..340S. doi:10.5194/epsc2020-340.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Categories (Themes) for Naming Features on Planets and Satellites. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN).
- Карта північної полярної області Титана (Архівовано листопад 26, 2021 на сайті Wayback Machine.)(лат.) )
