Ойген Франц Ервін фон Шенборн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ойген Франц Ервін фон Шенборн
нім. Eugen Franz Erwein Wilhelm Anselm Carl Graf zu Schönborn-Heussenstamm
 
Народження: 17 січня 1727(1727-01-17)[1] або 27 січня 1727(1727-01-27)[2]
Майнц, Майнцське архієпископство, Священна Римська імперія
Смерть: 25 липня 1801(1801-07-25)[3][2] (74 роки)
Відень, Габсбурзька монархія
Батько: Anselm Franz Graf von Schönborn-Buccheimd[3]
Шлюб: Marie Elisabeth Prinzessin zu Salm-Salmd
Діти: Maria Christina Gräfin von Schonborn-Heussenstammd[3], Marquard Wilhelm Graf von Schonborn-Heussenstammd[3], Maria Amalia Gräfin von Schonborn-Heussenstammd[3], Maria Theresia Gräfin von Schonborn-Heussenstammd[3], Marie Elisabeth Gräfin von Schonborn-Heussenstammd[3], Maria Franziska Sofie Carol Gräfin von Schonborn-Heussenstammd[3] і Wilhelm Eugen Graf von Schonborn-Heussenstammd[3]
Нагороди:
Орден Золотого руна

О́йген Франц Е́рвін фон Ше́нборн (нім. Eugen Franz Erwein von Schönborn; 27 січня 1727(17270127), Майнц, Священна Римська імперія — 25 липня 1801, Відень, Священна Римська імперія) — австрійський та німецький державний діяч, граф, член Таємної ради, жупан комітату Береґ на Закарпатті. Представник роду Шенборнів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ойген Ервін фон Шенборн народився 27 січня 1727 року у Майнці в родині графа Анзельма Франца фон Шенборна та графині Марії Терезії фон Монтфорт-Теттнанг[4][5]. Батько Ойгена Ервіна помер за пів року до народження сина.

Граф здобув прекрасну освіту. Був членом Імперської таємної ради, мав звання камергера й оберполковника.

У власності Ойгена Ервіна перебував палац Шенборнів(інші мови) у Геллерсдорфі(інші мови), а також володіння, успадковані в дядька Фрідріха Карла фон Шенборна: маєтки Ваєрбург(інші мови) та Маутерн-ан-дер-Донау(інші мови). 1766 року граф придбав палац Россац(інші мови).

Граф Ойген Ервін успадкував великі володіння на Закарпатті, зокрема Мукачево. Із родини Шенборнів, що володіли землями в краї, Ойген Ервін був першим, що оселився на цих територіях. Граф отримав посаду жупана Березького комітату. 1749 року матір графа видала патент на переселення до Закарпаття німецьких колоністів з Вюрцбурга. 1761 року такий переселенський патент видав і сам Ойген Ервін. Колоністи переселялися переважно з австрійських володінь Шенборнів і селилися в долині Латориці[6][7]. За сприяння графа Ойгена Ервіна на Закарпатті вперше почали вирощувати картоплю, кукурудзу та соняшник[8][9]. 1782 року зведено міст через річку Латорицю. Також за сприяння графа відкрито панчішну фабрику та кінний завод.

Граф Ойген Франц Ервін фон Шенборн помер у Відні 25 липня 1801 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений двічі. Від першого шлюбу з Марією Єлизаветою цу Зальм-Зальм (1729—1775) мав сімох дітей[5]:

  • Марія Крістіна (1754—1797);
  • Марія Амалія (31 січня — 31 грудня 1756);
  • Марквард (нар. і пом. 28 грудня 1756);
  • Марія Терезія (1758—1838);
  • Марія Єлизавета (1759—1813);
  • Марія Франциска (1763—1825);
  • Вільгельм (1765—1770).

1776 року, після смерті першої дружини, граф уклав шлюб із графинею Марією Терезією фон Колоредо (1744—1828). Шлюб виявився бездітним.

Через ранню смерть обох синів графа після його смерті володіння перейшли у власність Шенборн-Бухгеймської лінії родини[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://genealogy.euweb.cz/austria/schonborn2.html
  2. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Schönborn, Eugen Franz Erwein Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 31. — S. 130.
  3. ↑ а б в г д е ж и к Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ а б Eugen Erwein, Graf zu Schönborn-Heussenstamm : Genealogics. www.genealogics.org. Процитовано 26 серпня 2024.
  5. ↑ а б Schönborn 2. genealogy.euweb.cz. Процитовано 26 серпня 2024.
  6. ↑ а б Віднянський С. В. Шенборни // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 629. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  7. ↑ Павленко Г. В. Німці на Закарпатті: колонізаційні і міграційні процеси у ХVIII - ХХ ст. / Е.А. Балагурі, В.Є. Задорожний, Р.Ф. Кирчів, М.П.Тиводар та ін // CARPATICA — КАРПАТИКА. — Ужгород : ВАТ "Патент", 1999. — Вип. 6 : Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця XXVIII — XX ст. — С. 146-147.
  8. ↑ Мателешко Ю. Роль німецько-австрійської династії Шенборнів у соціально-економічному та культурному розвитку Закарпаття ХVІІІ – початку ХХ ст. // Історія України в регіональному та глобальному вимірах: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Маріуполь, 20 лютого 2020 р. — Маріуполь : ДонДУУ, 2020. — С. 20-21.
  9. ↑ Закарпаття. Хто є хто : міжн. довід.-біогр. вид / авт. упоряд. : В. Болгов. – Присвячується 60-річчю возз'єднання Закарпаття з Україною. — Київ : ВАТ "Поліграфкнига". — С. 20. — ISBN 966-8975-02-2.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Addington, A. C. ~The Royal House of Stuart. — London, 1969, 1971, 1976. — P. 151, 233. (англ.)
  • Isenburg, W. K. Prinz von. Europäische Stammtafeln. — 1975. — Bd. IV, Frank Baron Freytag von Loringhoven. — S. 118. (нім.)
  • Schraut, Sylvia. Das Haus Schönborn – eine Familienbibliographie. Katholischer Reichsadel 1640 – 1840. — Paderborn, 2004. (англ.)
  • Wurzbach, Constantin von. Schönborn, Eugen Franz Erwein Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. — Wien, 1876. — Bd. 31. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei. — S. 130. (нім.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ойген_Франц_Ервін_фон_Шенборн&oldid=43353749