Ойкономікос
| Ойкономікос | |
_-_n._23185_-_Socrate_(Collezione_Farnese)_-_Museo_Nazionale_di_Napoli.jpg) | |
| Назва | дав.-гр. Οἰκονομικός[1] |
|---|---|
| Жанр | Сократівський діалог і трактат |
| Видання або переклади | Q106159692? |
| Автор | Ксенофонт[1] |
| Мова твору або назви | давньогрецька мова[1] |
| Персонажі | Сократ |
| Запис у таблиці скорочень | Xen. Ec.[2] |
 Ойкономікос у Вікісховищі | |
Ойкономікос (гр. Οἰκονομικός) - це сократичний діалог, написаний Ксенофонтом, що переважно розглядає питання управління домогосподарствами та сільського господарства.
Це одна з найбільш ранніх робіт з економіки в її первісному розумінні управління домогосподарствами і важливе джерело для соціальної та інтелектуальної історії Класичних Афін. Крім акценту на економіці домогосподарств, діалог розглядає такі теми, як якості та відносини чоловіків і жінок, сільське життя напротивагу міському життю, рабство, релігія та освіта .
Джозеф Епстайн стверджує, що "Ойкономікос" насправді можна розглядати як трактат про успіх у керівництві як армією, так і державою.
Науковці схиляються до відносно пізньої дати в житті Ксенофонта, коли він створив Ойкономікос, ймовірно після 362 року до н.е. Цицерон переклав «Ойкономікос» на латину, і твір здобув популярність під час Відродження у ряді перекладів.
Пролог описує діалог між Сократом і Критобулом, сином Критона. У ньому Сократ обговорює значення багатства і ототожнює його з корисністю та добробутом, а не просто надбанням. Він пов'язує помірність та наполегливу працю з успіхом в управлінні домашніми господарствами. Драматичною датою цієї частини твору ймовірно може бути 401 рік до нашої ери, оскільки битва при Кунаксі згадується в 4.18.
Коли Крітобул запитує про практику, пов'язану з управлінням домашніми господарствами, Сократ зізнається в невігластві з цього приводу, але пригадує те, що чув про це від афінського калокагата на ім'я Іскомах. У дискусії, пов’язаній з Сократом, Іскомах описує методи, якими він користувався для навчання своєї дружини господарству, практики управління та тренування рабів, і технології, які використовуються в землеробстві. Близько двох третин діалогу стосуються дискусії між Сократом та Іскомахом. Остаточного повернення до подальшої дискусії з Критобулом немає.
Лео Штраусс написав політико-філософський коментар до діалогу. Він сприйняв Ойкономікос як більш іронічне вивчення природи господаря, чеснот та побутових відносин.
Мішель Фуко присвятив розділ своєї «Історії сексуальності» (1976–1984) «Домашньому господарству Іскомаха». Він сприйняв ксенофонтове змальовування відносин між Іскомахом та його дружиною як класичне вираження давньогрецької ідеології влади, згідно з якою контроль чоловіка над своїми емоціями зовнішньо відображався на його контролі над дружиною, рабами та його політичними підлеглими .
Слідом за Фуко, феміністичні вчені та соціальні історики, такі як Сара Померой, досліджували Ойкономікос як джерело ставлення греків до відносин між чоловіками та жінками, однак усі наступні трактування відрізняються. Одні бачать ставлення Ксенофонта до жінок як мізогіністичне і патріархальне, інші стверджують, що він був у певному сенсі протофеміністом.
Деякі вважають, що Ксенофонт використовував Іскомаха як очевидного експерта в освіті дружини як зразок анахронічної іронії, методу, який Платон використовував у своїх сократичних діалогах. Ця іронічна інтерпретація розглядає Іскомаха як ціль для сатири, а не як опору Ксенофонта. Деякі припустили, що Іскомах з діалогу - це та сама людина, сім'я якої стала об'єктом насміхань в афінському політичному ораторському мистецтві. Після цього Іскомах помер, його вдова переїхала разом із дочкою та зятем Калліасом і незабаром завагітніла дитиною від нього, що врешті-решт призвело до спроби самогубства дочки. Калліас часто пародіювався в афінських комедіях за свої сексуальні надмірності та псевдоінтелектуалізм .
Значення такої іронії також стало об'єктом суперечок: чи дії дружини є ознакою поганої освіти чи просто неминучого результату втрати контрольного впливу в її житті? Наскільки відповідальним був Іскомах за шлюб своєї дочки з людиною такого бідного характеру ?
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.perseus.tufts.edu/hopper/abbrevhelp
- Розмови Сократа. Ксенофонт за редакцією Робіна Х. Вотерфілда, Penguin Classics 1990 ISBN 0-14-044517-X
- Штраусс, Лео, Сократичний дискурс Ксенофонта: інтерпретація "Ойкономікоса", Ітака: Корнелльська університетська преса, 1970 ISBN 1-890318-96-5
- Генрі В. Шпейгель (1987). "Ксенофонт", "Новий Палгрейв: Економічний словник", т. 4, с. 935–36.
- Ксенофонт, Короткі сократичні писання: "Вибачення Сократа присяжним", "Ойкономікос" та "Симпозіум", перекл . та з інтерпретаційними нарисами Роберта К. Бартлетта, з Томасом Панглом та Вейном Амблером, Ітака: Університетська преса Корнелла, Видання Agora, 1996 ISBN 0-8014-7298-9
