Окартит
Зовнішній вигляд
Окартит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
IMA-номер | IMA1967-046 |
Абревіатура | Hoc[2] |
Хімічна формула | Ag₂FeSnS₄ |
Nickel-Strunz 10 | 2.CB.15a[3] |
Ідентифікація | |
Сингонія | тетрагональна сингонія[4] |
Просторова група | space group I-42md[5][4] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Raymond Hocartd[5] |
Типова місцевість | Chocaya-Animas minesd[3] |
Окартит (рос. окартит; англ. hocartite; нім. Hocartit m) — срібний аналог станіну.
Хімічна формула: Ag2FeSnS4. Склад у % (з родов. Такама, Болівія): Ag — 36,0; Sn — 25,0—28,0; Fe — 7,5—7,7; S — 26,0—27,0. Домішки: Zn (4,0—4,2), Cu (1,8).
Сингонія тетрагональна. Форми виділення: мікроскопічні зростання зі станіном, окремі ізольовані зерна (до 1 мм). Часті полісинтетичні двійники. Колір буро-сірий.
Утворюється гідротермальним шляхом. Знайдений разом з вюртцитом і станіном у родов. Такама, Окайа і Колкечака (Болівія), Фурні (Франція).
За прізв. франц. мінералога Р. Окара (Raymond Hocart). (R. Caye, Y.Laurent, P. Picot, R. Pierrot, C. Levy, 1968).
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ а б http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/hocartite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Окартит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Окартит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.