Окниця (Кам'янський район)
|
Село Окниця рум. Ocniţa | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°07′59″ пн. ш. 28°38′10″ сх. д. / 48.13306° пн. ш. 28.63611° сх. д. | ||||
| Країна |
 Молдова | |||
| Район | Кам'янський район | |||
| Засновано | 1769 | |||
| Перша згадка | 1769[1] | |||
| Населення | 815 (2004) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
MD-6624[2] | |||
| Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |||
| Висота над р.м. | 69 м м | |||
| Водойма | Сухий Кисерняк → Вікниця | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 617660 | |||
| Freebase | /m/0cz9jq_ | |||
| Карта | ||||
  Окниця Окниця (Молдова) | ||||
| ||||
О́книця (рум. Ocniţa, рос. Окница) — село в Кам'янському районі (Молдова, Придністровська Молдавська Республіка), адмінцентр Окницької сільради.
Розташоване в північній частині району, за 9 км від районного центру, у долині дністровського притоку річки Вікниця, на кордоні з Україною — пункт пропуску Грабарівка. В околицях села міститься унікальне термальне джерело, що оберігається державою як гідрогеологічна пам'ятка природи, що раніше називалась «Окнина». Від нього і пішла назва села.[3]
В 1959 р. в Окниці проживало 1348 осіб, в 1979 — 1099, в 1989 — 985, а в 2004 г. — 815. За етнічним складом найбільше українців, також проживають молдовани, росіяни, болгари та ін.
У селі річка Сухий Кисерняк впадає в річку Вікниця.
Село вперше згадується в документах в 1769 р. В околицях села розташовано чотири кургани, один з яких носить назву «Мойсеєва могила»; на ньому, за переказами, була вбудована дерев'яна башта для подачі сигналу жителям в разі наближення татар.
Перший храм збудований в селі в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського був дерев'яним. Він проіснував до 1808 року, коли на кошти колишнього священика Іоана Зубрицького будується новий кам'яний храм з дзвіницею, розташованою окремо. В 1864 році в селі відкрилась церковно-приходська школа.
В 1901 році Ю. А. Сицинський в «Археологічній карті Подільської губернії» дав наступне описання Окниці та її околиць: "В східній стороні села, у Болганській долині, на східному схилі гори, печера у вигляді келії. На східній стороні видний висічений хрест і написи. Навколо печери росте хвойний ліс. Народ називає цю місцевість «Монастирище».[4]
В списку землевласників Ольгопільського повіту[5] в 1914 р. в селі Окниця Кам'янської волості значились: Полтович Олександр Цезарович, що володів 438 десятинами, Полтович Петро Цезарович — 197 дес., Полтович Густав-Адольф Францевич — 168 дес. і Полтович Валерій-Карл Цезарович, що мав 153 десятини.
Після утворення радянської влади в 1928 році в Окниці будується нова будівля школи-семирічки. 1929 року в селі був організований перший колгосп «Червоний промінь», а в 1930 — ще один — «ім. Молотова». В 1932 році обидва господарства об'єднались в один колгосп — «ім. Будьонного», а в 1956 році став носити ім'я Чапаєва. В 1963 р. колгосп об'єднався з колгоспом «ім. Фрунзе» села Грушка. В лютому 1970 р. в селі створений самостійний колгосп «Рассвет». Основними культурами рослинництва були: тютюн, пшениця, кукурудза, соняшник, кормовий буряк. В колгоспі функціонувала молочно-товарна ферма, вівцеферма, свиноферма, птахоферма, конеферма. Розвивалось садівництво та бджільництво.
Окниця — перший населений пункт Радянської Молдови, який звільнено від німецько-румунських загарбників (18 березня 1944 року). Всього на фронтах Другої світової війни воювало 200 жителів села, понад 90 з них загинули.[6]
В 1952 році був збудований Будинок культури, в 1968 — нова будівля школи. Також відкриваються фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, магазин, відділення зв'язку. В 1970 році в селі встановлено пам'ятник радянським воїнам, що загинули у Другій світовій війні.
В 90-ті роки в селі був відновлений приход православної церкви і знову освячена церква святого великомученика Димитрія Солунського.
За даними перепису 2004 року в селі проживало 815 осіб, з яких 96,6% складали українці, 2,3% — молдовани, 1% — росіяни, а 0,1% — болгари [7].
- Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. — Тирасполь, 2009. − 191 с.
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 90. — 434 с. — ISBN 5-362-00842-0
- ↑ http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- ↑ Еремия А.И. Граюл пэмынтулуй. Скицэ де топонимие молдовеняскэ. – Кишинев : 1981, С. 29-32.
- ↑ Сицинский Ю. Й. Археологическая карта Подольской губернии: факсимильное переиздание / Составитель и издатель О. Л. Баженов, предисловие И. С. Винокур/. — Каменец-Подольский: Центр Подольеведения, 2001.
- ↑ Список Землевладельцев Ольгопольского уезда на 1914 год. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 27 липня 2010.
- ↑ Жители села Окница первые в Каменском районе отметили 70-ю годовщину освобождения. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
- ↑ Перепис населення ПМР 2004 року. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2015.
|
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
