Перейти до вмісту

Оксивська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оксивська культура
Зображення
Наступник Вельбарська культура
CMNS: Оксивська культура у Вікісховищі
Європейські археологічні культури залізної доби. Оксивська позначена коричневим.

Окси́вська культу́ра (пол. Oksywie, нім. Oxhöft) — археологічна культура залізної доби, існувала в Східній Померанії і на нижній Віслі у 200 р. до н. е. і приблизно до 25 року н. е..

Назву отримала від містечка Оксивє, яке зараз є частиною міста Гдиня (Польща). Тут були знайдені перші знахідки культури.

Етнічна і культурна характеристика

[ред. | ред. код]

Оксивська культура є спорідненою з сусідньою пшеворською культурою.

Зникла з прибуттям із середньої Швеції готських народів: остготів, візіготів і гепідів. Готська вельбарська культура, що постала після оксивської культури на початковому етапі зайняла її територію.

Етнічно культуру можна віднести до ранніх германців (ругії і вандали) і ляхів (давніх поляків) і можливо, залишків балтів. У пшеворській культурі переважав ляхівський (давньопольський елемент) з додатком східних (шведських) германців і кельтів.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Згідно з Йорданом, зникнення культури пов'язане з приходом готів на чолі з королем Берігом у округу гирла Вісли, які змусили піти ругіан і вандалів з їхніх поселень.

Оксивская культура хронологічні і територіально збігається (по Тациту) з готтонським «коліном» германців (найдавніші бургунди, вандали, готи), де дослідники вказують поряд з готами на ругів власне як на носіїв оксивської культури[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пачкова С. П., Про оксивський компонент у Чаплинському могільнику зарубинецькоі культури // Древности I тыс. н. э. на территории Украины . — Киев . — 2003 . — С.98-113.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пачкова С. П., Про оксивський компонент у Чаплинському могільнику зарубинецькоі культури // Древности I тыс. н. э. на территории Украины . — Киев . — 2003 . — С.98-113.
  • Bokiniec E., Kultura oksywska na ziemi chełmińskiej w świetle materiałów sepulkralnych, Toruń. — 2008 (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]