Оксиген-18
| Оксиген-18 | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Назва, символ | Кисень-18,18O |
| Нейтронів | 10 |
| Протонів | 8 |
| Властивості ізотопу | |
| Природна концентрація | 0.205(14)% |
| Період напіврозпаду | стабільний |
| Атомна маса | 17.99915961286(76) а.о.м |
| Спін | 0 |
| Дефект маси | -0.78281558(71) кеВ |
| Енергія зв'язку | 7.767097 кеВ |
Кисень-18 (18O) — другий за розповсюдженням з-поміж трьох стабільних ізотопів кисню, 0,205±0,017 % від усього кисню. Містить 18 нуклонів: 8 протонів та 10 нейтронів. Маса становить 17.99915961286(76) а.о.м..[1] Разом з найважчим ізотопом водню — тритієм (3H) утворює надважку воду, найважчий різновид тритієвої води (T218O). Ця сполука має щільність майже на 30% більшу аніж звичайна вода (1H216O).
Використовується в медицині для вироблення флуору-18, який наряду з киснем-15 застосовується в позитронно-емісійної томографії (PET-візуалізація). Співвідношення кисню-18 та кисню-16 є важливим індикатором температурних коливань для палеокліматології.
Кисень-18 приблизно на 12.5% важчий за найрозповсюдженіший ізотоп кисень-16. Внаслідок цього є певна різниця в швидкості протікання як хімічних реакцій так і в змінах агрегатного стану (мас-залежне фракціонування). Наприклад 18O в холодних кліматичних умовах гірше випаровується в порівнянні з 16O, в теплих — майже однаково. Завдяки цьому співвідношенні часток можна аналізувати температурні коливання клімату, що широко використовується в науках про Землю, зокрема в палеокліматології. [2]
Частка 18O серед усього кисню вкрай незначна (0,205±0,017 %), у порівнянні з 16O (99,757±0,016 %), тому при аналізі зразку співвідношення R=+18O/16O порівнюють з таким же співвідношенням R стандартного зразку (наприклад Віденський стандарт середньої океанічної води[en]). Підсумково використовують значення δ=+R(зразок)/R(стандарт)-1.
- Для чого в лікарнях прискорювачі частинок (як працює томографія) (відео ролик). YouTube. Цікава наука.
- ↑ Таблиця ізотопів (англ.). Корейський Дослідний Інститут Атомної Енергії[en]. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
- ↑ Кундельчук О.П. (2016). Палеоекологія (навчальний посібник) (PDF). Херсонський державний університет,. Процитовано 27 вересня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)