Окція
| Окція | |
|---|---|
| лат. Occia | |
| старша весталка (імовірно) | |
Готується обійняти посаду | |
| Народився | 1 століття до н. е.  |
| Помер | невідомо Рим |
| Відомий як | весталка |
О́кція (лат. Occia; померла в 19 році, Рим, Римська імперія) — римська державна діячка і жриця, імовірно, займала посаду старшої весталки.
Окція походила з неіменитого плебейського роду, представники якого вперше з'являються в письмових джерелах, що збереглися, лише з середини II століття до н. е.[1], коли Рим вів затяжну війну в Близькій Іспанії[2]. Тоді під керівництвом проконсула Квінта Цецилія Метелла (згодом — Македонського) у званні легата[3] служив Квінт Окцій, який за виявлену в боях з місцевими племенами мужність був прозваний «Ахіллесом[2][1]». Серед інших Окціїв слід відзначити також дуумвіра часів диктатури Луція Корнелія Сулли[1], ім'я якого фігурує в груповому написі з Помпей[4][5].
Про саму Окцію, втім, відомо тільки, що померла вона в 19 році[6][7]. При цьому Окція, імовірно[8], будучи старшою серед жриць богині Вести[7], за словами Тацита, «протягом п'ятдесяти семи років з найбільшим благочестям керувала священнодійствами весталок»[6].
На честь Окції названо один з кратерів найбільшої малої планети Сонячної системи[9].
- ↑ а б в Münzer F. Occius 1 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1763
- ↑ а б Валерій Максім. Factorum ac dictorum memorabilium libri IX[de], III, 2 (21)
- ↑ Broughton R. The Magistrates of The Roman Republic. — New York, 1951. — Vol. I — Pр. 473, 476, 478, 480
- ↑ Corpus Inscriptionum Latinarum 1, 1628, Corpus Inscriptionum Latinarum 10, 819
- ↑ Degrassi A[en]. Inscriptiones latinae liberae rei publicae (ILLRP). — Torino, 1963. — 550 ps. — Pр. 105—106. — № 641
- ↑ а б Тацит. Аннали, II, 86 (1)
- ↑ а б Hoffmann W. Occius 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1764
- ↑ Robert Broughton. The Magistrates of the Roman Republic : [англ.]. — New York, 1952. — Vol. II. — P. 395.
- ↑ Occia. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
- Hoffmann W. Occius 3 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). — 1937. — Bd. XVII, 2. — Sp. 1764.