Перейти до вмісту

Олаф Йордан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олаф Йордан
нім. Olaf Jordan
Народився10 березня 1902(1902-03-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дєчін[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 вересня 1968(1968-09-20)[1] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Q10562781?, Лінчепінг, лен Естерйотланд, Швеція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Третій Райх
 Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовшведська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHelfrid Jordand Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтolafjordan.se Редагувати інформацію у Вікіданих

О́лаф Йо́рдан (нім. Olaf Jordan; 1902 — 1968, Швеція) — німецький і шведський художник-портретист. У період Другої світової війни — військовий художник. Був прикріплений до козацької кавалерії СС.

біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Дрезденську академію витончених мистецтв. У 1935 році оселився в Далмації, виставляв свої роботи в Празі, Белграді, Берліні.

Після приєднання Судет до Третього рейху Йордан деякий час служив в німецькій армії, в Landesschuetzen-Bataillon 255. 20 жовтня 1942 року, коли його талант живописця отримав визнання, він був призначений офіційним військовим художником. З 1943 року в цій якості він супроводжував колаборантський 15-й козацький кавалерійський корпус СС аж до його видачі радянській владі в 1945 році.

Йордан пробув у полоні до 1947 року. Він зміг возз'єднатися з сім'єю, але, як і всі судетські німці, втратив всі свої володіння і майно. Після цього художник перебрався до Швеції, де писав, як правило, портрети дітей.

Творчість

[ред. | ред. код]

За роки супроводу козачого корпусу СС Йордан створив чимало гуашевих портретів службовців в ньому козаків, включаючи Івана Кононова і Гельмута фон Паннвіца. Деякі з таких робіт були розцінені американцями як апологія нацистського режиму і конфісковані. Сьогодні вони зберігаються в США.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Франсуа де Ланнуа. Казаки Паннвица (1942-1945). — М.: АСТ, 2005. — 241 с. — ISBN 5-17-028084-X.