Олександрівка (Слобожанська селищна громада)
село Олександрівка | |
---|---|
Центр села | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Тер. громада | Слобожанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12020250040089817 |
Облікова картка | Олександрівка |
Основні дані | |
Засноване | 1861 (163 роки) |
Населення | ▼ 2 755 (2023) |
Поштовий індекс | 49116 |
Телефонний код | +380 56 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°30′50″ пн. ш. 35°13′53″ сх. д. / 48.51389° пн. ш. 35.23139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
50 м |
Водойми | р. Самара |
Відстань до обласного центру |
25 км |
Відстань до районного центру |
30 км |
Відстань до центру громади/сільради |
23,6 км |
Найближча залізнична станція | Ксенівка |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б |
Староста | місце вакантне |
Карта | |
Мапа | |
|
Олекса́ндрівка — село в Дніпровському районі Дніпропетровської області України[1]. Є частиною Слобожанської територіальної громади. Населення за переписом 2023 року складало 2 755 осіб.
Село Олександрівка розміщене на лівому березі річки Самара (Самарська Затока), вище за течією до села примикає Дніпропетровський Держрибгосп і річка Татарка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Дніпро.
Село засновано 1861 року як німецька колонія Біллерфельд (нім. Billerveld). У 1886 році у Біллерфельді налічувалося 379 мешканців, 49 дворів, молитовний будинок, школа, столярний цех. Колонія входила до складу Йозефстальської волості Новомосковського повіту. В 1925 році налічувалось 79 дворів, в яких проживало 616 душ чоловічого та жіночого населення. 1926 року перейменовано на сучасну назву. З 1959 року утворено місто Ігрень, до складу якого увійшло село Олександрівка.
З 20 травня 1970 року Олександрівка віднесена до категорії села, тоді ж утворили Олександрівську сільську раду. Станом на 1989 рік населення Олександрівки становило приблизно 2400 осіб.
У 2020 році Олександрівська сільська рада підпорядкувалася Слобожанській селищній раді [2], завдяки чому, стала частиною Слобожанської селищної територіальної громади.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1939 | 69.27% |
російська | 842 | 30.10% |
вірменська | 5 | 0.18% |
білоруська | 4 | 0.14% |
болгарська | 2 | 0.07% |
румунська | 1 | 0.04% |
німецька | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 5 | 0.16% |
Усього | 2799 | 100% |
- Навчальне господарство Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
- «Самарський».
- Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН.
Від обласного центру до села Олександрівка курсує маршрутне таксі № 201 від Успенської площі (центр міста)[4]. Поруч з селом пролягає автошлях Т 0402. З 7 км від села розташований пасажирський зупинний пункт Ксенівка, на якому зупиняються приміські електропоїзди у напрямку Дніпра та Синельникове.
- Олександрівський ліцей,
- Олександрівський Будинок культури,
- Тренажерна зала
- Бібліотека села Олександрівка
На згадку про колишнього тренера та футболіста Бориса Дановського в селі проводять дитячий турнір, також на його честь у населеному пункті названа вулиця.
У селі розташовані дві православні церкви - Храм Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Центральна, 1-А) та храм Воскресіння Христового (вул. Тополина).
25 серпня 2023 року у селі Олександрівка було відкрито територіальний підрозділ КЗ "Місцева Пожежна команда" Слобожанської селищної ради[5]
Річка Самара, Самарська затока, озеро Великий Лиман, річка Татарка, Павлівський ліс, острови й затоки, місце для гарної риболовлі. Ближче до північної околиці села, між садівничим товариством «Перлина» та дачним кооперативом «Самарський розлив», які територіально входять до складу Олександрівки, облаштовано пляж на затоці Гнилокіш.
-
На березі річки Самара
-
Павловський байрачний ліс
-
Річка Самара на Водохреще
-
Річка Татарка
-
Пляж в Олександрівці
- Андреєвський Сергій Аркадійович — російський поет, критик і судовий оратор.
- На Дніпропетровській дослідній станції ІОБ НААН працював український селекціонер Галка Олексій Титович, який створив сорти гарбуза, дині, кавуна і цибулі.
- Сич Зеновій Деонизович — доктор сільськогосподарських наук, професор, фахівець з селекції та насінництва овочевих і баштанних культур.
- Бекаревич Микола Омелянович — доктор сільськогосподарських наук, професор, український вчений у галузі ґрунтознавства.
- Галка Олексій Титович — кандидат сільськогосподарських наук, український селекціонер баштанних та овочевих культур.
- Масюк Микола Трохимович — дійсний член УААН (1993), український вчений у галузі землеробства, ґрунтознавства та екології.
- Томасон Ріхард Юганесович — естонець, український селекціонер баштанних культур (дині).
- Дановський Борис Іванович - радянський футболіст, захисник. Пізніше — тренер. Майстер спорту СРСР, під час професійної кар'єри представляв футбольні команди «Хімік» (Дніпродзержинськ) та «Дніпро» (Дніпропетровськ)
-
Військовий меморіал
-
Храм Воскресіння Христового
-
Храм Різдва Пресвятої Богородиці
-
Дніпровська дослідна станція
- ↑ Мапа Олександрівки
- ↑ Робочі зустрічі щодо майбутньої співпраці. slobozhanska-gromada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
- ↑ Схема руху маршрутного таксі № 201 на сайті eway.in.ua
- ↑ У Олександрівці відкрили підрозділ КЗ «Місцева пожежна команда» (укр.), процитовано 11 березня 2024
- Днепровская галерея — всё о городе
- Електрона карта Дніпра (рос.)
- Топографічна карта міста Дніпра (рос.)
- Сайт про історію Дніпропетровщини (рос.)
- Таймер — Новости Приднепровья
- Событие — еженедельная газета Днепропетровского региона
- Погода в селі Олександрівка
- Масюк Микола Трохимович — Енциклопедія Сучасної України http://esu.com.ua/search_articles.php?id=66811
- Бекаревич Микола Омелянович — Енциклопедія Сучасної України http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38995
- Томасон Рихард Юганесович (1932—1998) / Вчені — генетики і селекціонери у галузі рослинництва. Книга 4. // Українська академія аграрних наук. — Київ: Аграрна наука. — 2000. — С. 304—305. ISBN 966-540-029-0
- Галка Олексій Титович (1905—1997) / Вчені — генетики і селекціонери у галузі рослинництва. Книга 4. // Українська академія аграрних наук. — Київ: Аграрна наука. — 2000. — С. 46 — 47. ISBN 966-540-029-0
- Сич Зеновій Деонизович — http://www.logos.biz.ua/proj/lnau/online/306.php