Олександрівка (Самарівський район)
| село Олександрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Самарівський район |
| Тер. громада | Магдалинівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100050210090575 |
| Облікова картка | Олександрівка |
| Основні дані | |
| Населення | 381 |
| Поштовий індекс | 51166 |
| Телефонний код | +380 5691 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′22″ пн. ш. 34°57′36″ сх. д. / 48.75611° пн. ш. 34.96000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
67 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51166, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с.Олександрівка, вул.Поштова,2 |
| Сільський голова | Гудим Володимир Васильович |
| Карта | |
  Олександрівка | |
 Олександрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Олекса́ндрівка — село в Україні, у Магдалинівській селищній громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 381 особа.
Село Олександрівка знаходиться на березі річки Кільчень, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Запоріжжя, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Очеретувате. На відстані 2 км розташоване село Новоспаське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0410.
Олександрівка заснована десь близько 1830 року. В історичній літературі та архівних документах ця назва не зустрічається. Село це кріпацьке. Останнім його паном був генерал Синельников Олександр (звідси і назва села - Олександрівка). Перші жителі були привезені з Полтавщини: Литвин Юрій, Завізіон Федір, Хоменко, Санжара. Перша хата була побудована на тому місці, де зараз садиба Хоменко Фійони .
У 1918 році, у с. Олександрівці почала працювати школа, відкрили її у панській економії, вчителькою була жінка управляючого Ганна Гнатівна Шалерай. А до цього освіту здобували в с. Малоандріївці, де школу збудувало земство у 1912 р., а в Олександрівці наймали вчителями селян які були письменними. Вони і вчили грамоти. Це Васічка Леонтій Олексійович, Боженко Захарій, Позняков Кирило Прокопович. Перші комсомольці в Олександрівці - Ткаченко А.П., Лисенко І.К., Проценко Д.С., Садиленко С.О. Комсомольський осередок був у с. Очеретувате. Секретарі комсомольської організації - Дзіргун і Погрібняк.
У 1929 році райвиконком та райком партії закупили у німців-колоністів 11 дворів з усім тяглом, інвентарем за 36 тис. карбованців, щоб створити на цій основі комуну. Комуну назвали «Комінтерн». До неї ввійшли 46 сімей з сіл Олександрівки, Малоандріївки, Корніївки. Виділили 386 га., обрано правління комуни. У 1933 році комуна «Комінтерн» була розформована і на її основі утворилися три самостійні державні господарства: артіль «Комінтерн», артіль «Дніпробуд» та артіль ім. Кірова.
У 1950 році колгоспи «Комінтерн», «Пролетар», ім.. Куйбишева та «Зірка» об’єдналися в один колгосп «Комінтерн», очолив його Ткаченко А.П.
У 1959 році колективи господарств сіл Олександрівки, Очеретуваної та Казначеївки були об’єднані в артіль «Прогрес». Головував Самійленко Г.Н. Але таке об’єднання господарств себе не виправдало, і вже взимку 1961 року були відтворені артілі: «Прогрес» - Очеретувате, «Дружба» - Казначеївка та ім. Фрунзе – Олександрівка. Головою артілі ім. Фрунзе було обрано Троценка Олександра Олександровича, секретарем парторганізації - Кудлая Павла Федоровича.
Колгосп ім.. Фрунзе мав земельний фонд – 3568га, у тому числі орної землі3027га. Головним виробничим напрямком колгоспу було рільництво (озима пшениця, кукурудза) та молочне тваринництво. У 1966 році за трудові досягнення нагороджені орденами "Знак пошани" Варнавський Микола Панасович, комбайнер, Коніщук Єва Василівна, доярка, Шаповал Олександра Іванівна, ланкова.
У с. Олександрівці, в 1962 році, була відкрита середня, а в с. Малоандріївці та Запоріжжі – початкові школи. У 1967 році завершено будівництво приміщення школи на 320 місць. У 1960 році було побудовано лікарню на 25 ліжок, там працював один лікар з вищою освітою і 12 з середньою; була одна аптека, дитячий садок на 70 місць.
Тоді ж збудовано клуб, у цьому ж приміщенні розмістилась і контора колгоспу. На той час в селі була бібліотека на 5400 примірників та при школі бібліотека з фондом 2500 примірників. У 1969 р. зведено новий сільмаг, крім того, є ще магазин господарчих товарів, по одній лавці є в с. Малоандріївці та с. Запоріжжі.
До 2019 року було центром Олександрівської сільської рада.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 347 | 91.08% |
| російська | 30 | 7.87% |
| румунська | 3 | 0.79% |
| інші/не вказали | 1 | 0.26% |
| Усього | 381 | 100% |
