Олександр Жиро
| Олександр Арсен Жиро | |
|---|---|
| англ. Alexandre Arsène Girault | |
.jpg) | |
| Народився | 9 січня 1884 Аннаполіс, Меріленд, США |
| Помер | 2 травня 1941 (57 років) Брисбен, Австралія |
| Країна |  США |
| Діяльність | зоолог, ентомолог |
| Alma mater | Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія |
| Галузь | ентомолог |
| Заклад | Міністерство сільського господарства США Department of Agriculture, Fisheries and Forestryd |
 Олександр Жиро у Вікісховищі | |
.jpg)
Олександр Жиро (англ. Alexandre Arsène Girault ; 9 січня 1884, Аннаполіс — 2 травня 1941, Брисбен) — американський ентомолог.Фахівець з паразитичних наїзників надродини Chalcidoidea, один з найбільших таксономістів у світі, що описав понад 3000 нових для науки видів[1].
Народився 9 січня 1884 року в місті Аннаполіс, штат Меріленд, США. Його батьками були Жозеф Бонапарт Жиро та Елізабет Френсіс Жиро (née Goodwin), а своє ім'я він отримав від діда (Арсен Наполеон Олександр Жиро де Сен-Фаржо, 1801—1884), одного із засновників факультету Військово-морської академії США[1][2][3].
Навчався у Політехнічному університеті Вірджинії, отримав там у 1903 році ступінь бакалавра. У 1904—1907 роках працював у Bureau of Entomology[en] Міністерства сільського господарства США, вивчав у тому числі і колорадського жука (Leptinotarsa decemlineata). У 1907—1911 році працював в Іллінойському університеті і на посаді ентомолога штату Іллінойс (Illinois State Entomologist) у м. Ербана[4].
У 1911 році на прохання Уряду[en] штату Квінсленд переїхав до Австралії, де працював у Bureau of Sugar Experiment Stations (BSES) у м. Nelson (нині Gordonvale, Queensland[en])[5], досліджував комах-шкідників та їх паразитоїдів[4][6][7][8]. Тут в Австралії він зустрів свою майбутню дружину, Елізабет Джанетт Пілчер. Після весілля в 1911 році народилася їхня перша дитина (Ернест Олександр Жиро) народилася 3 листопада 1913 року[3][9].
У 1914 році О.Жиро повернувся до США, де продовжив свою ентомологічну роботу на USDA у Вашингтоні, в основному по систематиці наїзників Chalcidoidea. У цей час його дружина народила другого сина (Лоуренс Джозеф Жиро, 27 серпня 1915), а третьою дитиною стала їх перша дочка (Хелен Джоан Жиро, 10 серпня 1917)[3] . В цей час О.Жиро сильно не злюбив велике галасливе місто, описуючи його як «бедлам» і місце неможливе для науки[10]. Він завершив свою головну працю, 900-сторінкову монографію з хальцидоїдних наїзників[4] .
У 1917 році Олександр Жиро знову переїхав до Австралії і працював асистентом ентомолога при міністерстві Queensland Department of Agriculture and Stock. Разом із сім'єю вони жили в Indooroopilly[en] (Брисбен), де народилися ще двоє його дітей: 2-а дочка (Дейзі Лідія Жиро, 19 липня 1925) і 3-й син (Френк Стівен Жиро, 23 травня 1928)[6]. Залишаючись американським громадянином, О. Жиро, проте, більше у США ніколи не повертався[3][10].
Час життя в Австралії супроводжувався для Олександра Жиро періодами безробіття через поганий стан економіки країни в результаті Першої світової війни . Його робота в Департаменті сільського господарства та запасів припинилася в 1919 році, але потім знову відновилася з 1923 до 1930 р.[2][7] . Іноді він був змушений за необхідності підробляти в місцях, не пов'язаних з його областю знань (включаючи роботу продавцем і муляром у кар'єрі)[10] . Тим не менш, він продовжував писати численні невеликі статті з таксономії комах, а також критику, есе та вірші[4][5][7] . Захворівши на туберкульоз, дружина О.Жиро виявилася на роки прив'язаною до ліжка і померла 9 вересня 1931 року, залишивши чоловіка з 5 дітьми (18, 16, 14, 6 і 3 років від народження)[2][6]. Похитнувся і стан здоров'я самого Олександра, його поведінка стала дивною та параноїдною. Кілька разів сини поміщали свого батька в психіатричну клініку Dunwich Benevolent Asylum на острові Stradbroke Island[5] у Гуудна[en] (маленьке містечко за 20 км від Брисбена, Квінсленд)[6][10].
Помер 2 травня 1941 року в лікарні недалеко від м. Брисбен (Австралія) від важкої форми маячного синдрому парафренії та виснаження[1][2][3].
Джерело[11] .
- Батько — Жозеф Бонапарт Жиро (1838—1914)
- Мати — Елізабет Френсіс Гудвін (1849—1910)
- Дружина — Елізабет Джанетт Пілчер (1892—1931)
- Діти: Ернест Олександр Жиро (1913-?), Лоуренс Джозеф Жиро (1915—1991), Хелен Джоан Жиро (1917—1993), Дейзі Лідія Жиро (1925—1971), Френк Стівен Жиро (нар. 1928)
На честь Олександра Жиро було названо нові для науки види:
- Anteon giraulti Dodd, 1914
- Centrodora giraulti Hayat, 1987 für Centrodora australiensis (Girault, 1913)[12]
- Ceratobaeus giraulti Dodd, 1914
- Cheiloneurus giraulti Trjapitzin, 2002 für Cheiloneurus pulcher (Girault, 1911)[13]
- Cirrospilus giraulti Peck, 1951 für Pseudiglyphomyia pulchra (Girault, 1916)
- Elasmus giraulti Jefremowa & Strachowa, 2009[14]
- Giraultoma Bouček, 1988[15]
- Metaphycus giraulti Noyes & Woolley, 1994[16]
- Nasonia giraulti Darling, 1990
- Opistacantha giraulti Dodd, 1914
- Plutarchia giraulti Subba Rao, 1974[17]
- Selitrichodes giraulti Kim & La Salle, 2008 für Selitrichodes flavus (Girault, 1913)
- Stephanodes giraulti (Perkins, 1912)
- Theridion giraulti Rainbow, 1916[18]
- Thoreauana giraulti Paretas-Martínez & Pujade-Villar, 2006[18]
- Epteromphaloides lenini Girault, 1924
- Aphytis ulianovi Girault, 1932
- Epimetagea ulyanovi Girault, 1940
- Eupelmus motschulskini Girault, 1915
- Eupelmus caesar Girault, 1929
- Eupelmus homeri Girault, 1922
- Eupelmus marxi Girault, 1932
- Eupelmus lutheri Girault, 1922
- Eupelmus shakespearei Girault, 1922
- Goetheana shakespearei Girault, 1920
- Gonatocerus haeckeli Girault, 1915
- Gonatocerus tolstoii Girault, 1913
- Gonatocerus metchnikoffi Girault, 1912
- Gonatocerus lomonosoffi Girault, 1913
- Gonatocerus lamarcki Girault, 1912
- Gonatocerus huxleyi Girault, 1912
- Gonatocerus helmholtzii Giraut, 1912
- Polynema mendeleeffi Girault, 1913
- Casca machiaveli Girault, 1922
- Coccophagus shakespearella Girault, 1929
- Coccophagus horatii Girault, 1939
- Coccophagus swifti Girault, 1915
- Stethynium heracliti Girault, 1938
- Casca heracliti Girault, 1936
- Aphelinus heackeli Girault, 1913
- Eustochomorpha haeckeli Girault, 1915
- Anaphes wallacei Girault, 1912
- Polynema wallacei Girault, 1915
- Eurytoma lincolni Girault, 1913
- Polynemoidea lincolni Girault, 1913
- Eurytoma leewenhoecki Girault, 1929
- Achysocharis leibnitzi Girault, 1913
- Rhicnopeltella listzi Girault, 1915
- Pleistodontes listzi Girault, 1932
- Calosota herodoti Grault, 1932
- Calosota plutarchi Girault, 1932
- Polynema schumanni Girault, 1932
- Polynema mendeli Girault, 1913
- Eurytoma maeterlincki Girault, 1915
- Stomatoceras maeterlincki Girault, 1915
- Coccidoxenus magellani Girault, 1939
- Ophelosia horatii Girault, 1937
- Litus scheideni Girault, 1912
- Lincolnanna malpighii Girault, 1939
- Anaphes spinozai Girault, 1913
- Encyrtus spinozai Girault, 1915
- Gonatocerus spinozai Girault, 1912
- Mozarthella beethoveni Girault, 1926
- Prospaltella beethoveni Girault, 1931
- Polynema schumanni Girault, 1932
Опублікував понад 300 друкованих праць[4][19].
- Alexandre Arsène Girault. (1913). На systematic monograph of chalcidoid Hymenoptera of the subfamily Signiphorinæ. Washington, 1913. pp. 189—233.
- Alexandre Arsène Girault. (1920). New serphidoid, cynipoid, і chalcidoid Hymenoptera. Proceedings of the United States National Museum. 24 cm. v. 58, p. 177—216.
- Alexandre Arsène Girault. (1912—1916). Australian Hymenoptera Chalcidoidea. Brisbane: Queensland Museum, 1912—1916.
- vol. 1 (issued 27 Nov. 1912). Pts. 1-3.
- vol. 2 (issued 10 Dec. 1913) Pts. 1-3, supplement. Pts. 4-6.
- vol. 3 (issued 28 Jan. 1915). Pts. 1-3, 2nd supplement. Pts. 5-6, supplement.
- vol. 4 (issued 4 June 1915). Pts. 7-14.
- vol. 5 (issued 10 July 1916). General supplement.
- Girault, AA 1911. New chalcidoid genera and species від Paraguay. Zoologische Jahrbücher 31: 377—406.
- Girault, AA 1913. New genera and species of chalcidoid Hymenoptera from the South Australian Museum, Adelaide. Transactions of Royal Society of South Australia 37: 67-115.
- Girault, AA 1929. Notes on and descriptions of chalcid wasps in the South Australian Museum. Transactions of the Royal Society of South Australia 53: 309—346.
- Girault, AA 1940. New genera and species of Australian Elasmidae and Eucharitidae. Rev. Soc. ent. Argentina 10: 321—326.
- ↑ а б в Christopher Taylor (18 червня 2010). Alexandre Girault: A Man Against the World. Catalogue of Organisms: An inordinate fondness for systematics. Архів оригіналу за 20 серпня 2013.
- ↑ а б в г Steve Girault (17 січня 2001). The family of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau. The complete history and family tree of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau (1801 - 1874). Архів оригіналу за 20 квітня 2000. Процитовано 26 листопада 2011.
{{cite web}}: Недійсний|dead-url=404(довідка) - ↑ а б в г д Steve Girault (17 січня 2001). Alexandre Arsene Girault. The complete history and family tree of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau (1801 - 1874). Архів оригіналу за 18 лютого 2001. Процитовано 26 листопада 2011.
{{cite web}}: Недійсний|dead-url=404(довідка) - ↑ а б в г д John L. Capinera. Encyclopedia of entomology: A - E. — Springer, 2006. — Т. Volume 1. — С. 1621. — ISBN 978-1-4020-6242-1.
- ↑ а б в B.M. Angus, L.R.G. Cannon, & R.D. Adlard. Parasitology and the Queensland Museum with biographical notes on collectors // Memoirs of the Queensland Museum : journal. — Entomological Society of Washington, 2007. — Vol. 53, no. 1 (27 December). — P. 1—156. — ISSN 0079-8835. Архівовано з джерела 19 липня 2014.
- ↑ а б в г Lorinda Travis. Excerpt from the Biography of Frank Girault, Son of A. A. Girault / M. Gates, E. E. Grissell, & Michael Schauff // Chalcid Forum : journal. — Systematic Entomology Laboratory, ARS, USDA, 2004. — Vol. 26 (27 December). — P. 5. Архівовано з джерела 27 серпня 2006. Процитовано 2013-07-22. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2006. Процитовано 22 липня 2013.
- ↑ а б в Christopher Taylor (18 червня 2010). Alexandre Girault: A Man Against the World. Catalogue of Organisms: An inordinate fondness for systematics. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ José C. M. Carvalho. Concerning the types of Miridae described by A. A. Girault (Hemiptera) // Revista Brasileira de Biologia : journal. — Sociedade de Biologia do Brasil, 1974. — Vol. 34, no. 1 (27 December). — P. 43—44. — ISSN 0034-7108. Архівовано з джерела 26 квітня 2012. Процитовано 2013-07-22. Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 22 липня 2013.
- ↑ Descendant Register: Elizabeth Jeanette Pilcher. ancestry.com.au. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 листопада 2011.
- ↑ а б в г T. J. Spilman. Vignettes of 100 years of the Entomological Society of Washington // Proceedings of the Entomological Society of Washington[en] : journal. — Entomological Society of Washington, 1984. — Vol. 86, no. 1 (27 December). — P. 1—10. Архівовано з джерела 25 квітня 2012.
- ↑ Alexandre Arsene Girault (1884—1941)
- ↑ Mohammad Hayat: Description of a new species of Centrodora Foerster with notes on some other aphelinids (Hymenoptera: Chalcidoidea). In: Mitteilungen der Schweizerischen Entomologischen Gesellschaft 1987, Band 60, Nr. 3-4, S. 319—323, DOI:10.5169/seals-402280.
- ↑ Wladimir A. Trjapitzin: A synopsis of the genus Cheiloneurus Westwood, 1833 (Hymenoptera: Chalcidoidea) of the New World. In: Russian Entomological Journal 2005, Band 13, Nr. 4, S. 257—266, hier S. 261.
- ↑ Zoja Jefremowa und Irina S. Strachowa: New species of Elasmus (Hymenoptera: Eulophidae) from Vietnam. In: Oriental Insects 2009, Band 43, S. 277, 279, DOI:10.1080/00305316.2009.10417589.
- ↑ Zdenek Bouček: Australasian Chalcidoidea (Hymenoptera). A biosystematic revision of genera of fourteen families, with a reclassification of species. CAB International, Wallingford 1988, S. 94ff, ISBN 0-85198-607-2.
- ↑ John S. Noyes und James B. Woolley: North American encyrtid fauna (Hymenoptera: Encyrtidae): taxonomic changes and new taxa. In: Journal of Natural History 1994, Band 28, Nr. 6, S. 1327—1401, DOI:10.1080/00222939400770681.
- ↑ B. R. Subba Rao: Redescriptions of Plutarchia Girault and Axanthosoma Girault with the description of a new species of Plutarchia from Nigeria (Eurytomidae: Hymenoptera). In: Journal of Entomology Series B 1974, Band 42, Nr. 2, S. 199—206, DOI:10.1111/j.1365-3113.1974.tb00075.x.
- ↑ а б Jordi Paretas-Martínez und Juli Pujade-Villar: Charipinae (Hymenoptera: Figitidae) from Australia: revision of the genus Thoreauana Girault, 1930 and description of Dilapothor n. gen. In: Australian Journal of Entomology 2006, Band 45, S. 219—226, DOI:10.1111/j.1440-6055.2006.00536.x.
- ↑ Eucharitid References (primary descriptions) [2/24/04]. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 22 липня 2013.
- Mallis A. (1971). Alexandre Arsene Girault, In: American entomologists. Kulgers University Press. New Brunswick, New Jersey. pp 376—377
- Muescbeck C. F. W. (1942). Alexandre Arsene Girault. Ann Enlomol Soc Am 35:122-123
- Calvert, PP , 1941: Obituary Alexandre Arsene Girault. Ent News: 268—269
- Gordh, G. , A. S. Menke, E. C. Dahms & JC Hall. 1979. private printed papers of AA Girault. Memoirs of the American Entomological Institute 28: 1-400 (включаючи biography of Girault by EC Dahms). — Коментарі
- Alexandre Girault: A Man Against the World (англ.). youtube.com. 18 червня 2010. Процитовано 26 грудня 2022.
- Christopher Taylor (18 червня 2010). Alexandre Girault: A Man Against the World. Catalogue of Organisms: An inordinate fondness for systematics. Архів оригіналу за 20 серпня 2013.
- Steve Girault (17 січня 2001). Alexandre Arsene Girault. The complete history and family tree of Arsene Napoleon Alexandre Girault de San Fargeau (1801 - 1874). Архів оригіналу за 18 лютого 2001.
{{cite web}}: Недійсний|dead-url=404(довідка)