Олексіївська культура
Олексіївська культура — археологічна культура доби неоліту, що була поширена в Криму. Датується часом від 5000 до 3500 рр. до н. е[1].
Територія поширення — рівнинна і гірська частини Криму. Основні пам'ятки: Олексіївська Засуха, Мартинівка, Долинка, Ішунь, «Суат III», Алачук. Сформувалася на основі кукрецької культури та, частково, шпанської культури[1].
Знаряддя — мікроліти (трапеції та сегменти зі стрімкою і пласкою ретушшю, прямокутники, платівки із притупленим краєм, вістря з мікрорізцевим сколом), кінцеві та підокруглі скребачки, кутові і бокові різці на сколах та платівках, вкладні кукрецького типу. Крем'яна індустрія характеризується розвиненою пластинчастою технікою розколювання з одноплощинних нуклеусів.
Знахідки посуду нечисленні, це плоскодонні слабопрофільовані майже неорнаментовані слоїки.
Господарство засноване на полюванні на степових тварин, збиральництві; на пізньому етапі можливий розвиток тваринництва. Господарство мало сезонний цикл, що передбачав використання степів рівнинного Криму взимку та лукових степів Першого пасма Кримських гір улітку[1].
- ↑ а б в О. О. Яневич. Олексіївська культура // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7. (стор. 577)
- О. О. Яневич. Олексіївська культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 577. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Яневич О. О., Етапи розвитку культури Кукрек в Криму. В кн.: Археологія, вип. 58. К., 1987 р.
- Яневич О. О., Олексіївська культура, сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
