Олена Джионат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Джионат
Народилася8 травня 1888(1888-05-08)
Бозієнь, Кишинівський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла1937
Країна Румунія
Діяльністьактивістка, вчителька, журналістка, публіцистка, активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання моврумунська
ЧленствоSocietatea Ortodoxă Națională a Femeilor Româned
ПартіяСелянська партіяd

Олена Джионат (серб. Elena Djionat, 8 травня 1888 — після 1937) — вихователька, журналістка, правозахисниця, феміністка, співзасновниця та лідерка «Організації Бессарабських жінок».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в 1888 році в селі Бозієнь, яке на той час було частиною Російської імперії. Два роки навчалася на медичному факультеті в Одеському університеті.[1]

Діяльність

[ред. | ред. код]

У вересні 1917 року Олена Джионат заснувала першу румунську школу в Кишиневі.[2] З 1919 року працювала вчителькою, а потім стала директоркою в початковій школі, і пропрацювала там до 1935 р.

Окрім кар'єри як вихователька молодих дівчат, Олена також стала активісткою у феміністському русі.

У листопаді 1928 р. Олена Джионат провела велику асамблею в Кишиневі. Заснувала йе очолювала Бессарабську жіночу організацію.

Адміністративна реформа 1927 року дозволила румунським жінкам брати участь у політичній боротьбі на низовому рівні, що згодом пояснює жіночу соціальну активність.[3]

18 — 19 червня 1933 року відбувся перший з'їзд Бессарабських жінок, на яку були запрошені гості з усієї країни. Конгрес очолила О. Джионат.

У досягненні своїх цілей Джионат вступила до Національної селянської партії, а також опублікувала журнал «Феміністський рух», який вона особисто профінансувала коштом незначної вчительської зарплати.[4]

Конгрес сформулював пропозицію, подану до короля Румунії Кароля II, яка вимагала повної політичної та громадянської рівності для всіх громадян, незалежно від статі, класу, доходу чи титулу, а також скасування різних обмежень на жіночу освіту. У заяві також містилося сильне пацифістське послання.

У 1937 році вона була муніципальним радником міста Кишинева. Діяльність Олени Джионат після 1937 року залишається невідомою.[1]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminismus in Central, Eastern and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / [Eds.]: De Haan, F. — Daskalova, K.- Loutfi, A. Budapest — New York, Central European University Press 2006. 678 s. ISBN 963-7326-39-1
  • Familia Română"

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б 1957-, Haan, Francisca de,; Krasimira., Daskalova,; Anna., Loutfi, (2006). Biographical dictionary of women's movements and feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe : 19th and 20th centuries (вид. 1st ed). New York: Central European University Press. ISBN 9637326391. OCLC 63197522.
  2. Maria Barbă, Elena Alistar – pedagog de vocație, prima femeie în sfatul țării, în Analele ştiinţifice ale universităţii de stat „B. P. Hasdeu” din Cahul, vol. x, 2014, p. (PDF).
  3. Familia Română (PDF).
  4. FAMILIA ROMÂNÃ (PDF).