Голенівка (Коростишівський район)
колонія Голенівка | |
---|---|
Країна | СРСР— УРСР |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Коростишівський район |
Рада | Осиково-Копецька сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 59 (1924) |
Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
Географічні дані | |
Географічні координати | |
Голенівка (Єленівка, Оленівка, рос. Еленовка, Геленовка) — колишня колонія у Осиково-Копецькій сільській раді Коростишівського району Волинської округи Української РСР.
У 1896 році в поселенні налічувалося 142 мешканці, у 1900 році — 154 особи, з них 76 чоловіків та 78 жінок, дворів — 20[1][2], у 1924 році — 59 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 14[3].
Колишнє лютеранське поселення, лежало південнішне Радомисля. Лютеранські парафії — Київ та Радомисль. Була школа[1].
Наприкінці 19 століття — поміщицька колонія Коростишівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру м. Радомисль — 30 верст, до волосного центру містечка Коростишів, де знаходилися також найближчі телеграфна та поштові земська й казенна станції — 5 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 32 версти, до найближчої пароплавної станції в Києві — 95 верст. Основним заняттям мешканців було землеробство. В поселенні числилося 123 десятини землі, яка належала Ельці Розенберг та перебувала в оренді у німців-колоністів. В колонії була школа грамоти[2].
У 1923 році включена до складу новоствореної Шахворостівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Коростишівського району Малинської округи. 27 жовтня 1926 року підпорядковане новоутвореній Осиково-Копецькій сільській раді Коростишівського району Волинської округи.
Виключена з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[4].
- ↑ а б Дизендорф В. Еленовка (также Геленовка) // Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (рос.). Москва:«ЭРН», 2006. с. 167. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ а б 15. Колонія Еленовка (владѣльческая) // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1110. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 41. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 19 січня 2025.
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 246. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2025.
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |