Волинська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Волинська (Житомирська) округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Волинська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 690 119 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Житомир
Кількість районних рад: 14
[[Зображення:
Карта Волинської (кол. Житомирської) округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року — Жито́мирська[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Окружний центр — місто Житомир. Протягом 19241930 років межі округи кілька разів змінювалися.

На півночі округа межувала з Коростенською, на сході — з Київською, на півдні — з Бердичівською, а на заході — з Шепетівською округами.

Історія

[ред. | ред. код]

Створена 7 березня 1923 року у складі Волинської губернії[4] з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:[4]

21 серпня 1924:[6]

  • Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
  • Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
  • Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
  • Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
  • Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
  • Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
  • с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
  • Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
  • Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
  • колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
  • село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
  • колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.

13 березня 1925:[7]

  • Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
  • Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням:
    • Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
    • Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
  • Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
  • с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
  • Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.

28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради[8].

17 червня 1925:[5]

  • Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
  • Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
  • Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
  • П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
  • В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
  • Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.

23 вересня 1925:[9]

  • Фасівський район розформований, з приєднанням території:
  • Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
  • Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
  • Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.
  • Левківський район ліквідований.
  • Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:
  • Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
  • Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
  • Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.
  • Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
  • Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
  • Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
  • Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
  • Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР[10].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43% чоловіків і 50,57% жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.

Національний склад

[ред. | ред. код]

За етнічним складом 66,8% населення були українці, 12,6% поляки, 9,5% євреї, 7,3% німці, 2,9% росіяни, інші національності загалом 0,9%.

Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.[11]

Місто/район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці росіяни євреї поляки німці
осіб % осіб % осіб % осіб % осіб %
1 м. Житомир 76 597 28 469 37,2% 10 530 13,7% 30 001 39,2% 5 653 7,4% 713 0,9%
2 Баранівський район 44 341 33 370 75,3% 264 0,6% 3 770 8,5% 5 730 12,9% 1 017 2,3%
3 м. Баранівка 5 367 3 395 63,3% 85 1,6% 1 602 29,8% 187 3,5% 42 0,8%
4 Баранівський район (села) 38 974 29 975 76,9% 179 0,5% 2 168 5,6% 5 543 14,2% 975 2,5%
5 Володарський район 48 607 31 555 64,9% 347 0,7% 2 615 5,4% 5 362 11,0% 8 386 17,3%
6 м. Кутузов-Володарський 4 015 1 768 44,0% 23 0,6% 2 068 51,5% 35 0,9% 111 2,8%
7 Володарський район (села) 44 592 29 787 66,8% 324 0,7% 547 1,2% 5 327 11,9% 8 275 18,6%
8 Іванківський район 45 268 40 490 89,4% 165 0,4% 2 111 4,7% 2 226 4,9% 109 0,2%
9 м. Котельня 3 365 2 236 66,4% 17 0,5% 896 26,6% 194 5,8% 0 0,0%
10 Іванківський район (села) 41 903 38 254 91,3% 148 0,4% 1 215 2,9% 2 032 4,8% 109 0,3%
11 Коростишівський район 41 486 35 115 84,6% 945 2,3% 3 092 7,5% 1 867 4,5% 355 0,9%
12 м. Коростишів 8 092 4 551 56,2% 110 1,4% 3 017 37,3% 209 2,6% 139 1,7%
13 Коростишівський район (села) 33 394 30 564 91,5% 835 2,5% 75 0,2% 1 658 5,0% 216 0,6%
14 Мархлевський район 40 904 77 34 18,9% 145 0,4% 1 016 2,5% 28 332 69,3% 3575 8,7%
15 Новоград-Волинський район 63 084 37 265 59,1% 2 030 3,2% 7 016 11,1% 8 269 13,1% 8 129 12,9%
16 м. Новоград-Волинський 14 897 5 773 38,8% 1 007 6,8% 6 553 44,0% 722 4,8% 670 4,5%
17 Новоград-Волинський район (села) 48 187 31 492 65,4% 1 023 2,1% 463 1,0% 7 547 15,7% 7 459 15,5%
18 Потіївський район 41 898 35 938 85,8% 584 1,4% 420 1,0% 3 400 8,1% 1 263 3,0%
19 Пулинський район 59 533 30 608 51,4% 1 878 3,2% 2 209 3,7% 7 728 13,0% 15 906 26,7%
20 м. Пулини 3 367 2 059 61,2% 29 0,9% 1 056 31,4% 61 1,8% 142 4,2%
21 м. Соколів 742 6 0,8% 13 1,8% 455 61,3% 2 0,3% 260 35,0%
22 Пулинський район (села) 55 424 28 543 51,5% 1 836 3,3% 698 1,3% 7 665 13,8% 15 504 28,0%
23 Радомишльський район 59 424 50 227 84,5% 565 1,0% 4 781 8,0% 2 403 4,0% 1 272 2,1%
24 м. Радомишль 12 933 7 337 56,7% 475 3,7% 4 637 35,9% 166 1,3% 229 1,8%
25 Радомишльський район (села) 46 491 42 890 92,3% 90 0,2% 144 0,3% 2 237 4,8% 1 043 2,2%
26 Романівський район 43 330 29 525 68,1% 693 1,6% 4 361 10,1% 5 124 11,8% 3 177 7,3%
27 м. Романів 7 559 4 060 53,7% 175 2,3% 2 672 35,3% 555 7,3% 19 0,3%
28 Романівський район (села) 35 771 25 465 71,2% 518 1,4% 1 689 4,7% 4 569 12,8% 3 158 8,8%
29 Троянівський район 38 665 28 798 74,5% 774 2,0% 1 076 2,8% 6 546 16,9% 1 338 3,5%
30 Черняхівський район 51 243 41 559 81,1% 629 1,2% 2 335 4,6% 1 616 3,2% 3 167 6,2%
31 м. Черняхів 5 524 3 430 62,1% 55 1,0% 1 898 34,4% 19 0,3% 56 1,0%
32 Черняхівський район (села) 45 719 38 129 83,4% 574 1,3% 437 1,0% 1 597 3,5% 3 111 6,8%
33 Ярунський район 36 076 30 610 84,8% 240 0,7% 786 2,2% 2 371 6,6% 1 887 5,2%

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Волинської округи за переписом 1926 року[11]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська російська інша
м. Житомир 76 597 33,9 26,1 40,0
Баранівський 44 341 80,1 0,7 19,1
Володарський 48 607 71,9 0,9 27,2
Іванківський 45 268 92,9 0,5 6,6
Коростишівський 41 486 85,5 2,4 12,1
Мархлівський 40 904 54,7 0,5 44,9
Новоград-Волинський 63 084 67,1 4,2 28,7
Потіївський 41 898 90,7 1,5 7,8
Пулинський 59 533 60,8 3,3 35,9
Радомисльський 59 424 87,0 1,4 11,6
Романівський 43 330 72,4 1,9 25,7
Троянівський 38 665 85,1 2,1 12,8
Черняхівський 51 243 82,7 1,3 16,0
Ярунський 36 076 88,0 0,8 11,2
Волинська округа 690 456 72,8 4,5 22,7

Керівники округи

[ред. | ред. код]

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

[ред. | ред. код]

Голови окружного виконавчого комітету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перейменування округи. У зв'язку з переведенням районування Волині, Президією ВУЦВК'у ухвалено перейменувати Житомирську округу на Волинську з залишенням окружного центра у місті Житомирі // Вісти ВУЦВК: газета. — Харків, 1925 (революції VIII). — № 211 (1500). — 16 вересня. — C. 5.
  2. Перейменування Житомирської округи. За постановою президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Житомірську округу перейменовано на Волинську. Округове місто зберігає свою попередню назву «Житомір». Окрвиконком видав з цього привода відповідного наказа // Радянська Волинь: газета. — Житомир, 1925. — Ч. 225 (350). — 4 жовтня. — С. 1.
  3. В Енциклопедії історії України помилково — з 1926 року
  4. а б Постанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині».
  5. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 року «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
  6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню»
  8. Постанова ВУЦВК № 394 від 28 квітня 1925 року «Про відокремлення національних сільрад на Волині»
  9. Постанова ВУЦВК та РНК від 23 вересня 1925 року «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ»
  10. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  11. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]