Олефінування Петерсона
| Олефінування Петерсона | |
 Олефінування Петерсона у Вікісховищі |
Олефінування Петерсона є представником великого класу реакцій реакції олефінування карбонільних сполук.[1] Реакція альфа-силіл карбаніона з карбонільною сполукою забезпечує зручний метод синтезу різноманітних алкенів. Наразі синтетично доступна велика кількість альфа-силіл карбаніонів, включаючи різноманітно функціоналізовані реагенти. На 1990 рік було розроблено методи синтезу більш 40 різновидів альфа-силіл карбаніонів з однією або двома функціональними групами.[2]
На першому етапі внаслідок атаки альфа-силілкарбаніона 1 на електрофільний атом вуглецю карбонільної сполуки формується аддукт 2 (бета-гідроксисилан). На другому етапі реакції від аддукту елімінує силанолят R3SiO-, що приводить до формування алкену. Рушійною силою реакції є висока термодинамічна стабільність зв'язку Si-O (809 кДж/моль), що формується на другому етапі реакції.
В залежності від характеру замісників на альфа-силілкарбаніоні другий етап реакції може бути спонтанним, або, навпаки, потребувати жорстких умов. Привабливою особливістю реакції Петерсона є залежність її селективності від умов, в яких проводиться другий етап реакції. Таким чином один діастереомер 2 може в кислотних та лужних умовах давати два різних E/Z-ізомери, 3a або 3b. Іншою привабливістю є літкість побічних продуктів реакції, що дозволяє легке розділення реакційної суміші. Зазвичай це триметилсиланол Me3SiOH, або гексаметилдисилоксан Me3SiOSiMe3.
Модифікація реакції Петерсона, реакція між розгалуженим сила-аніоном, R1R2(R1R2R3Si)Si-, та карбонільною сполукою, що призводить до силенів.
- ↑ van Staden, L. F.; Gravestock, D.; Ager, D. (2002), J. Chem. Soc. Rev. 2002, 31, 195–200 DOI:10.1039/A908402I
- ↑ The Peterson Olefination Reaction David J. Ager DOI:10.1002/0471264180.or038.01
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
|
Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |