Ольга Бурковецька
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Ольга Бурковецька | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 травня 1975 (49 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Алмати, Казахська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Казахстан
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершила кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Ольга Бурковецька (нар. 3 травня 1975, Алмати, Казахська РСР) — радянська та казахська футболістка, півзахисниця.
Першою футбольною командою була «Грація»[1], в якій відіграла 4 сезони і яка згодом стала ЦСК ВПС, без урахування 6-місячної оренди в карагандинський «Олімп». У першому чемпіонаті СРСР 1990 року відзнаяилася своїм першим голом[2][3]. У 1993[4] році повернулася на батьківщину до Казахстану – після декрету повернулася до футбольного клубу «Динамо-ЦСКА» (Алмати).
- ЦСК ВПС
Чемпіонат Росії
Срібний призер (1): 1992
- «Динамо-ЦСКА»
Чемпіонат Казахстану
Чемпіон (1): 1995
- Клубний об'єднаний чемпіонат Центральної Азії[4]
- Чемпіон (1): 1996
- ↑ Ольга БУРКОВЕЦКАЯ – Будущий муж сказал: «Выбирай – или я, или Самара». sportsarena.kz. Процитовано 8 березня 2018.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Сезон 1990. klisf.org. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Программа «Легенда»—ЦСК ВВС. — Красноярск, 05.09.1990. — 4 с. — 100 прим.
- ↑ а б М.Н.Кацман, С.О.Фадеев. Краткая энциклопедия женского футбола. — Калуга : «Калуга вечерняя», 1996. — 145 с. — 1000 прим.